Сутність та структура реальних інвестицій

ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

ТЕМА 4. РЕАЛЬНІ ІНВЕСТИЦІЇ

Сутність реальних інвестицій. Їх структура. Показники для характеристики реальних інвестицій.

Капітальні вкладення. Джерела фінансування капітальних вкладень.

Інвестиції в основний капітал. Оцінка об’єктів нерухомості.

Інвестування оборотного капіталу.

1. Об’єкти реальних інвестицій.

2. Особливості та форми реальних інвестицій.

3. Портфель реальних інвестицій.

4. Види вартості об’єктів реальних інвестицій.

На відміну від фінансових інвестицій, реальні інвестиції повністю спрямовуються на збільшення виробничого капіталу.

Реальні інвестиції – це вкладення в основний капітал, приріст товарно-матеріальних запасів та нематеріальні активи.

Можна виділити такі види реальних інвестицій:

· інвестиції оновлення – здійснюються за рахунок коштів фонду відшкодування підприємства;

· інвестиції розширення (чисті інвестиції) – здійснюються за рахунок частини національного доходу або за рахунок фонду чистого накопичення;

· валові інвестиції – загальний обсяг інвестицій (розширення + оновлення).

Для характеристики реальних інвестицій на макрорівні в міжнародній практиці використовуються такі показники:

· обсяг інвестицій – вартісний вираз вкладеного капіталу;

· норма інвестицій – відношення обсягу інвестицій до ВНП або ВВП;

· коефіцієнт приросту капіталоємності – відношення валових інвестицій в основний капітал до приросту ВНП за той самий період. Характеризує ефективність інвестицій та ефективність накопичення.

У країнах з розвиненою ринковою економікою ці показники неоднакові, їх рівень коливається залежно від рівня розвитку країни та стану її економіки.

Основну частину реальних інвестицій у країнах з ринковою економікою складають приватні інвестиції (60 – 70%).Такі інвестиції спрямовані в основному в прибуткові галузі, а держава інвестує збиткові галузі.

Співвідношення між обсягом реальних і фінансових інвестицій пов’язане, насамперед, з інвестиційною стратегією підприємства. Перевагу реальним інвестиціям віддають підприємства-виробники, що дозволяє їм освоювати нові види продукції, виходити на нові ринки, а фінансові інвестиції, як правило, пов’язані з інвестуванням у короткострокові фінансові активи або з метою встановлення контролю за діяльністю інших підприємств.

В економічній теорії загальний період усіх стадій життєвого циклу підприємства визначається періодом 20 -25 років, після чого воно або відроджується або припиняє своє існування. Виділяють 6 стадій життєвого циклу підприємства: „народження”, „дитинство”, „юність”, „рання зрілість”, „кінцева зрілість”, „старіння”. Переважно на перших трьох стадіях інвестиції мають форму реальних, а на більш пізніх – фінансових. Чим більше підприємство, тим більшу частку фінансових інвестицій воно має.

Реальні інвестиції завжди вважались надійним розміщенням капіталу і захистом від інфляції, тому що:

· ціни на реальні об’єкти зростають більш швидкими темпами, ніж знецінюється національна валюта;

· реальні інвестиції дають більш вигідну віддачу капіталу, ніж вкладення у фінансові активи;

· реальні інвестиції – найбільш значний показник фінансового стану будь-якої компанії.

Основними результатами реальних інвестицій є:

· ефективне розміщення продуктивних сил, що забезпечує гармонійний розвиток галузей народного господарства;

· прискорення темпів НТП та розвиток базових галузей народного господарства;

· реалізація соціальних програм.

Реальні інвестиції включають вкладення в матеріальні активи та нематеріальні активи.

Реальні інвестиції реалізуються у формі матеріальних активів у таких процесах:

· Оновлення– заміна або доповнення існуючого обладнання окремими новими їх видами без зміни загальної схеми технологічного процесу (амортизаційні відрахування);

· Підтримка діючого виробництва – забезпечує безперервний виробничий процес;

· Модернізація – удосконалення і приведення активної частини основного виробничого капіталу у відповідність до сучасного рівня здійснення технологічних процесів;

· Реконструкція – удосконалення виробництва і підвищення його техніко-економічного рівня на основі досягнень НТП з метою збільшення виробничих потужностей, підвищення якості продукції тощо. Здійснюється за комплексним проектом реконструкції підприємства в цілому;

· Розширення – будівництво додаткових виробничих комплексів і виробництв на підприємстві, збільшення діючих виробництв і господарств;

· Приріст товарно-матеріальних запасів – розширення обсягу оборотних активів підприємства;

· Перепрофілювання – повна зміна виробничого процесу і технології для випуску нової продукції;

· Санація – оздоровлення фінансового стану підприємства через систему фінансово-економічних, виробничо-технічних, організаційних заходів для попередження його банкрутства чи підвищення конкурентоспроможності;

· Ліквідація – припинення господарської діяльності підприємства після продажу всіх його активів, погашення фінансових зобов’язань і розподілу залишку коштів між засновниками (акціонерами);

· Нове будівництво – будівництво підприємства, будівлі, споруди на нових земельних ділянках за первісним проектом, затвердженим у встановленому порядку.

Структура нематеріальних активів у реальних інвестиціях включає:

· інновації;

· інтелектуальні інвестиції;

· індустрію знань.

Реальні інвестиції повинні стати на сучасному етапі розвитку України основою інвестиційних процесів. Це пов’язане з нерозвиненістю ринку цінних паперів України.