Функції, види, форми і методи контролю
Поняття про контроль у навчальному процесі. Вимоги до контролю
Контроль за навчально-пізнавальною діяльністю школярів - невід'ємна складова частина навчального процесу. Він сприяє ішявленню успішності навчання кожного учня, розкриттю причин недостатнього засвоєнню учнями певного матеріалу і пошуку шляхів ліквідації прогалин у знаннях. Шкільна оцінка є також певним [млулятором соціальних відносин у житті людини[42].
У широкому розумінні термін „контроль" означає виявлення, вимірювання та фіксацію результатів у вигляді оцінного балу. Звідси, основними компонентами контролю є перевірка - виявлення знань і умінь, оцінка - вимірювання знань, умінь і навичок, встановлення їх рівня і облік - фіксація результатів оцінювання у вигляді оцінок у класному журналі, щоденнику, табелі, відомостях тощо.
Мета контролю - забезпечення ефективності навчання.
Об'єктами контролю у процесі навчання е знання учнями основних понять, правил, принципів і т. д., уміння учнів оперувати знаннями, навчальні навички, діяльність учнів, уміння працювати самостійно, сформований в учнів комплекс компетенцій.
Основними принципами контролю є:
- об'єктивність - оцінювання за встановленими критеріями;
- регулярність - контроль на всіх етапах навчання;
- індивідуальний характер - контроль за роботою кожного, недопущення групової оцінки;
- гласність - повідомлення учневі результатів перевірки його роботи, мотивація оцінки;
- всебічність - контроль за усіма темами і розділами програми;
- різноманітність форм контролю.
Розрізняють такі функції контролю:
- контролююча (контроль дає інформацію про рівень здійснення навчально-пізнавальної діяльності учнів);
- освітня (у процесі контролю вчитель стежить за навчальною діяльністю учнів, виявляє її результати);
- діагностична (вчитель виявляє успіхи і недоліки в знаннях, встановлює причини недоліків, визначає заходи для підвищення якості навчання, попередження і подолання неуспішності);
- виховна (систематичний контроль і оцінка успішності, залучення учнів до взаємоконтролю і самоконтролю сприяє вихованню у них таких моральних рис, як дисциплінованість, наполегливість, відповідальність, працьовитість, принциповість, справедливість і т.п.);
- розвивальна (обґрунтована оцінка, самооцінка і взаємооцінка сприяє розвитку в учнів логічного мислення, пам'яті, мовлення, уміння аналізувати, порівнювати тощо);
- стимулююча (добре вмотивована і справедлива оцінка успішності є важливим стимулом у навчанні);
- прогностична (дані контролю використовуються для прогнозування можливих результатів навчання, шляхів поліпшення роботи вчителя).
За місцем у навчальному процесі розглядають такі види контролю:
- попередній - перед вивченням нового матеріалу для виявлення якості опорних знань, умінь і навичок;
- поточний - в процесі вивчення нового матеріалу для виявлення якості засвоєння учнями знань і умінь з метою їх корекції;
- тематичний - після вивчення теми;
- підсумковий - наприкінці навчальної четверті, півріччя, року, при закінченні курсу;
- періодичний - здійснюється дирекцією школи або органами освіти за окремим планом.
Взаємоконтроль - взаємна перевірка учнями усних, письмових та інших завдань.
Самоконтроль - самостійна перевірка та оцінювання завдань учнями.
Рейтинговий контроль - оцінювання виконання учнями різного характеру завдань у залікових одиницях, виявлення підсумкової оцінки як суми залікових одиниць, визначення рейтингу кожного учня за кількістю набраних балів.
Контроль за навчально-пізнавальною діяльністю учнів здійснюється у таких формах:
- фронтальна (фронтальне опитування) - система питань до всього класу;
- групова - використовується у тих випадках, коли перевіряється виконання групового завдання;
- індивідуальна (індивідуальне опитування) - ґрунтовне ознайомлення із знаннями, уміннями і навичками одного учня; при індивідуальному опитуванні вчитель концентрує свою увагу на учневі, який відповідає; щоб залучити до активної роботи в цей час інших учнів, можна використовувати рецензування відповідей учнями, постановку ними запитань до опитуваного, організувати взаємоперевірку (коли учні задають один одному запитання із теми, коментують і оцінюють відповіді товаришів);
- комбінована (ущільнене опитування) - поєднання фронтального опитування з індивідуальним: кілька учнів виконують індивідуальні завдання біля дошки чи на місцях, з рештою проводиться фронтальне опитування.
Перевага цього виду опитування в тому, що воно дозволяє охопити контролем велику кількість учнів; недолік - знижується навчальна функція контролю. На думку педагогів, ущільнене опитування доцільне тоді, коли матеріал засвоєно і необхідно зафіксувати рівень його засвоєння окремими учнями[43].
З методами контролю ми детально знайомились у темі „Методи навчання".