Геологічні умови утворення родовищ корисних копалин.

Родовища корисних копалин формуються у процесі диференціації мінеральних мас під час колообігу у магматичному, осадовому та метаморфічному циклах утворення гірських порід та геологічних структур. К відповідності з цим всі родовища корисних копалин поділяються на три серії: магматогенні, седиментогенні та метаморфогенні. Серії, в свою чергу, поділяються на групи, групи на класи, а класи на підкласи. У магматогенній серії виділяється за генезисом сім груп родовищ: магматичні, карбонатитові, пегматитові, альбіти-грейзенові, скарнові, гідротермальні та колчеданні.

9.1. Власномагматичні родовища.Магматичні родовищаформуються у процесі диференціаціїмагми безпосередньо ультраосновного або лужного складу (remind petrography). Цей процес проходить трьома різними шляхами, внаслідок чого можуть формуватися суттєво різні родовища: лікваційні, ранньомагматичні і пізньомагматичні.

9.1.1. Л і к в а ц і й н і р о д о в и щ а. При утворенні таких родовищ магма рудно-силікатного складу при охолодженні розділяється на дві рідини, що не змішуються між собою – с и л і к а т н у та р у д н у, роздільна кристалізація яких спричиняє утворення деяких родовищ певних видів корисних копалин. Зазвичай вони формуються під час активізації платформ і зв’язані з породами габрової та лужної формацій, у яких вони утворюють пологі пласкі розшаровані масиви. Для таких масивів характерна зональна будова (від більш основних до менш основних знизу вгору).

Типовими представниками лікваційних родовищ є сульфідні мідно-нікельові та хроміт-титаномагнетитові, пов’ язані з габровою формацією, а також рідкісноземельні, асоційовані з формацією лужних порід (explaine). Типовим прикладом сульфідних мідно-нікельових родовищ є К а л г у р лі у Австралії (архейського віку), С а д б е р і у Канаді та П е ч е н г а на Кольському півострові протерозойського віку, Н о р і л ь с ь к е і Т а л н а х на Сибірській платформі фанерозойського віку та інші. Утворення сульфідних мідно-нікельових руд відбувається в умовах порівняно невисокого тиску при початковій температурі 700 - 600°С, яка поступово знижується впродовж процесу до 300 - 200°. Мінеральний склад цих родовищ надзвичайно простий і витриманий для всіх родовищ світу. Головні мінерали – піротин, пентландит і халькопірит, до яких часто приєднується магнетит. З нерудних мінералів, крім олівіну, піроксенів та інших магнезіальних залізистих силікатів, що входять до складу первинних породоутворюючих, можуть бути присутніми продукти їх перетворення – гранати, епідот, піроксен, актиноліт, тальк, хлорит і карбонати. До другорядних належать мінерали благородних металів, мінерали міді, нікелю, кобальту тощо.

Вміст нікелю для такого типу родовищ зазвичай 0,4 – 3 %, міді 0,5 – 2%, платиноїдів від слідів до 20 г/т і т.д.

Класичним прикладом хроміт-титаномагнетитових родовищ лікваційного класу є унікальні родовища Бушвельдського комплексу та Великої Дайки у Африці. Вони сформувалися в умовах протоактивізації серед метаморфогенних порід протерозойського віку внаслідок проникнення магми габрової формації.

Прикладом розшарованих родовищ рідкісноземельних металів є деякі родовища США, Африки, Австралії та Кольського півострова. Зруденіння в них зв’язане із зоною чергування фойяїт-уртит-луявритів лужної формації.