Командний рядок


Оболонка користувача. Інтерфейс командного рядка. Графічний інтерфейс користувача

Користувачі здійснюють управління комп'ютером використовуючи спеціальний модуль операційної системи — командний процесор або оболонку системи (shell). Основною функцією інтерфейсного модуля є отримання команд для виконання, уведених за допомогою клавіатури або допоміжних пристроїв (маніпулятор “мишка”, “трекболл”), та виведення результату виконання введеної команди.

Інтерфейс – засоби та сукупність команд операційної системи для здійснення діяльності користувачами щодо опрацювання інформації засобами обчислювальної системи.

Алгоритм роботи інтерфейсного модуля досить простий:

1) більшу частину часу він очікує введення команди користувача;

2) інтерпретує команду, що надійшла;

3) формує відповідний системний виклик або запускає визначену програму;

4) при необхідності видає на екран повідомлення про процес виконання;

5) після закінчення виконання команди переходить у режим очікування нової команди.

У сучасних операційних найбільш поширеними є:

інтерфейс командного рядка дозволяє користувачеві набирати команди на клавіатурі після системного запрошення, що розташоване у рядку введення. Монітор працює в текстовому режимі.

графічний інтерфейс користувача забезпечує уведення команд операційної системи за допомогою виконання дій з візуальним представленням об'єктів ОС. Файли, каталоги, команди, програми користувача представляються у вигляді значків (піктограм), меню, кнопок, вікон. Для задання команд використовується маніпулятор "мишка", "трекбол".

Найпершим способом забезпечення управління обчислювальною системою був інтерфейс командного рядка. При цій технології, як єдиний спосіб введення інформації від людини до комп'ютера використовується клавіатура, а комп'ютер виводить інформацію за допомогою алфавітно-цифрового дисплея (монітора). Таку комбінацію (монітор + клавіатура) стали називати терміналом або консоллю. Команди набираються в командному рядкові, що являє собою символ запрошення і миготливий прямокутник - курсор (рис.8.)

 

[student@avalon student$ps –a | grep[ gimp 868 pts/0 00:00:30 gimp [student@avalon student$ps –a | grep[ gimp > myproc [student@avalon student$_

Рис.8. Інтерфейс командного рядка

При натисканні клавіші на місці курсору з'являються символи, а сам курсор зміщується вправо, неправильно набраний символ можна вилучити. Введення команди закінчується натисканням клавіші Enter (або Return.) Після цього починається процес виконання програми, що супроводжується виведенням на екран (в міру необхідності) результатів виконання. Після закінчення виконання програми знову на екрані монітора з'являється системне запрошення.

У багатозадачних операційних системах оболонки користувача дозволяють запустити програму на виконання у фоновому режимі, не змушуючи чекати завершення попередньої програми (табл. 2)

 

Таблиця 2

Засоби управління процесами консольного режиму ОС Linux

 

Дія Команда
запуск програми на виконання назва_програми
призупинити виконання активної задачі [Ctrl z]
перервати виконання активної задачі [Ctrl c]
запуск програми на виконання у фоновому режимі назва_програми&
отримати перелік виконуваних завдань оболонкою користувача jobs
перенести задачу у основний режим виконання [номер завдання — виводиться командою jobs] fg % [номер завдання ]
перенести задачу у основний режим виконання [номер завдання — виводиться командою jobs] Bg %[номер завдання ]
отримати перелік виконуваних системою завдань ps –all [номер завдання ]
вилучити виконуване завдання [номер завдання — виводиться командою ps] kill –9
отримати перелік виконуваних завдань top

В різних операційних системах передбачено різні можливості щодо надання сервісних послуг при використанні командного рядка (табл. 3).

 

Таблиця 3

Додаткові можливості, що надаються командним процесором

 

  Unix
Зміна системного запрошення +
Редагування командного рядка +
Швидке повторення введення останньої команди +
Ведення журналу введених команд +
Написання сценаріїв для автоматизації виконання завдань +
Контроль та управління виконанням процесів +