II. ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ, ВИВЧЕННЯ НОВОГО
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП
Тема: Будова атома.
Лекція 2
Смуги прокручування
Переміщення по кресленню може здійснюватися за допомогою смуг прокручування, що знаходяться праворуч і знизу від вікна поточного креслення. Керує висновком на екран смуг прокручування команда WSS.
Створення сторінок креслення
Існує можливість створення декількох сторінок одного креслення (команда PG чи "
Сервис|страницы").
Якщо створено більш однієї сторінки, то перехід на іншу сторінку креслення здійснюється за допомогою клавіш PgUp і PgDown, або за допомогою закладок сторінок. Відкрити панель із закладками сторінок ви можете, викликавши меню "Панелі" і вибравши відповідний пункт (меню з'являється при натисканні правої кнопки миші поза областю робочого вікна). Відзначимо, що натискання PgDown на останній сторінці викликає діалог створення нової сторінки.
Мета: розвивати вміння використовувати теоретичні знання для прогнозування властивостей елементів та їхніх сполук на підставі знань про будову атома; розвивати навички складання електронних формул і електронних схем будови атомів s- і р-елементів (І–III періодів); розвивати вміння використовувати теоретичні знання для прогнозування властивостей елементів та їхніх сполук на підставі знань про будову атома й будову речовини.
Обладнання й матеріали: Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва.
Базові поняття й терміни: атом, протон, нейтрон, електрон, протонне число, квантові числа, орбіталі, енергетичні рівні, енергетичні підрівні, принцип Паулі, правило Клечковського, правило Гунда, електронні формули.
Тип уроку: Евристична бесіда.
До кінця 19 століття атоми вважалися неподільними частинками. з часом, коли накопичувалися нові експериментальні дані, прийшлося відмовитися від таких уявлень, так як факти доводили, що атоми мають складну будову. Так, наприклад, англійський вчений Е Резерфорд, спостерігаючи за проходженням α-частинок через тонку металеву пластинку, знайшов, що невелика їх частина відхиляється зі свого шляху в сторону негативного полюсу. На основі цього досліду Резерфорд передбачив, що до складу атома входять позитивно заряджені частинки.
Так само було відкрито наявність β-променів (негативно заряджених частинок) та γ-променів (рентгенівського випромінювання – це нейтральні частинки, які мають дуже велику проникаючу здатність.
На основі цих фактів Е.Резерфорд запропонував планетарну теорію будови атомів. Згідно його теорії, атом складається з позитивно зарядженого ядра, дуже малого за розмірами. В ядрі зосереджена майже вся маса атома. Навколо ядра рухаються електрони, які утворюють електронну оболонку атома. Оскільки атом в цілому електронейтральний, сумарний заряд електронів повинен дорівнювати заряду ядра.
Однак теорія Резерфорда мала певні недоліки. По-перше, Резерфорд використав для своєї теорії закони макросвіту, які просто не могли відобразити справжню будову атома. Крім того, Резерфорд вважав, що електрон, рухаючись по орбіті, випромінює енергію. Але якщо б це було так, то через деякий час електрон «упав» би на ядро атома, а цього не відбувається.
Тому, враховуючи це все, датський фізик Нільс Бор використав закони квантової механіки і запропонував свою теорію, основні положення якої він сформулював у вигляді постулатів.
1. Електрон може обертатися навколо ядра не по будь-яким, а тільки по деяким певним дозволеним стаціонарним орбітам.
2. Рухаючись по стаціонарним орбітам, електрон не випромінює енергії.
3. Випромінювання енергії відбувається лише при переході електрона з більш віддаленої від ядра орбіти на ближчу до ядра орбіту. При цьому випромінюється квант світла, який дорівнює різниці енергії атома у вихідному та кінцевому стані.