Скульптура

Скульптура (від лат.— висікаю, вирізую), пластика (від гр. — ліплю) — вид образотворчого мистецтва, заснований в принципі об'ємного, тривимірного відоб­раження. Як правило, об'єкт відображення в скульптурі — люди­на (портрет), тварина (анімалістичний жанр).

Постановка постаті в просторі, передача її руху, пози, жесту, світлотіньове моделювання, фактура ліплення або обробка матері­алу, вибір пропорцій, характер силуету є головними відображувальними способами скульптури. Об'ємна скульптурна форма будуєть­ся в реальному просторі за законами гармонії, ритму, рівноваги, взаємодії з навколишнім архітектурним або природним середови­щем і на основі анатомічних (структурних) особливостей тієї чи іншої моделі.

Існують два основні різновиди скульптури: кругла, яка вільно розміщується в просторі й потребує кругового огляду, та рельєф, де відображення розташовано на площині, створюючи його фон. Круг­лу скульптуру підрозділяють на кілька типів в залежності від того, яка частина людської фігури зображена: якщо це голова або погруд­не зображення — така скульптура називається бюст; може бути зображення верхньої частини фігури до пояса; дуже рідко — до колін, частіш за все — скульптура в повний зріст — статуя, ста­туетка.

Існує три типи рельєфу: зображення, що виступає з площини менш ніж на половину об'єму — барельєф; більш ніж на половину — горельєф; зображення, занурене в площину, ввігнуте — контр-рельєф, наприклад, різноманітні печаті.

За змістом і функціями скульптура ділиться на монументальну, монументально-декоративну, станкову і так звану скульптуру ма­лих форм.

Розвиваючись в тісній взаємодії, ці різновиди скульптури мають свої особливості.Монументальна та монументально-декоратив­на скульптура розрахована на конкретний архітектурний простір або природне середовище і адресується до масового глядача, розмі­щується передусім у загальних місцях і на майданах міста.

Станкова скульптура прямо не пов'язана з архітектурою, вона має більш камерний характер і звичайно розміщується у приміщен­нях виставок, музеїв і в інших інтер'єрах. Цим визначаються й особ­ливості пластичної мови: скульптура, її розміри, жанри (портрет, побутовий і анімалістичний жанр).

Станковій скульптурі більшою мірою, ніж монументальній, притаманний інтерес до внутрішнього світу людини, тонкий пси­хологізм.

Скульптура малих форм включає широке коло творів, призна­чених для житлового інтер'єру, і багато в чому поєднується з деко­ративно-прикладним мистецтвом. Це статуетки японські нецке, фігурки-талісмани, що відомі з найдавніших часів, та ін.