Характеристика рівнів управління
| Рівні управління | Представники рівнів управління | Функції представників рівнів управління |
| Інституційний рівень | Директор, заступники директора; президент, віце-президенти; ректор, проректори та ін. | Забезпечують інтереси і потреби власників, здійснюють стратегічне і загальне керівництво, виробляють політику організації |
| Управлінський рівень | Завідувач відділом, декан, начальник цеху, начальник відділу тощо | Забезпечують реалізацію політики функціонування організації, розробленої вищим керівництвом, відповідають за доведення деталізованих завдань до підрозділів та їх виконання |
| Технічний рівень | Майстер, начальник виробничої дільниці, завідувач бюро, завідувач кафедри, старший продавець тощо | Відповідають за донесення поставлених завдань до безпосередніх виконавців та ефективність їх виконання |
Роль — набір визначених правил поведінки, що відповідають конкретній установі чи певній посаді. Окрема особистість може вплинути на характер виконання ролі, але не на її зміст.
1. Міжособистісні ролі:
а) головний керівник;
б) лідер;
в) зв'язкова ланка.
2. Інформаційні ролі:
а) отримувач інформації;
б) розповсюджувач інформації;
в) представник.
3. Ролі, пов'язані з прийняттям рішень:
а) підприємець;
б) ліквідатор порушень;
в) розподілювач ресурсів;
г) ведучий переговори.
Міжособистісні ролі випливають з повноважень і статусу керівника в організації і охоплюють сферу його взаємин з людьми. Міжособистісні ролі можуть зробити керівника об'єктом нагромадження інформації, що дає можливість і одночасно змушує його грати інформаційні ролі й діяти в якості центру обробки інформації. Приймаючи на себе Міжособистісні та інформаційні ролі, керівник здатний відігравати ролі, пов'язані з прийняттям рішень: розподіл ресурсів, погодження конфліктів, пошук можливостей для організації, ведення переговорів від імені організації.
Усі ці 10 ролей, взяті разом, визначають обсяг і зміст роботи менеджера незалежно від характеру конкретної організації (табл. 1.4).
Таблиця 1.4
 |
Просуваючись угору службовими щаблями, менеджери все більше займаються плануванням і меншою мірою безпосередньо контролюють інших осіб. Незалежно від свого рівня, всі менеджери приймають рішення, всі аналізують інформацію та використовують канали комунікацій (зв'язку). Вони планують, організовують, мотивують і контролюють, однак обсяг часу, відведений ними на кожен вид діяльності, не обов'язково є постійним.
На практиці обов'язки менеджера значно змістовніші та охоплюють всю сферу організації процесів постачання, виробництва та збуту, ресурсного і кадрового забезпечення, взаємодії підлеглих у межах організації, постійний аналіз позицій підрозділу, за який він несе відповідальність і творчий пошук сприятливих можливостей і конкурентних переваг. Суттєві зміни в середовищі функціонування організації висувають нові вимоги до сучасних менеджерів, до їх освіти, практичних навиків, підготовки. Це враховує розроблена науковцями перспективна модель менеджера.
Рис. 1.7. Перспективна модель менеджера.