Вимірювання та представлення інформації

Будь-яка інформація зберігається в вигляді кодів. На письмі ми кодуємо інформацію за допомогою кодів, які нази­ваються буквами, символами (в деяких країнах за допомогою ієрогліфів). Музику ми кодуємо за допомогою нот. У вигляді кодів зберігаються і гра­фічні зображення.

Щоб деяку інформацію можна було обробити за допомогою елект­ронної апаратури її код потрібно перетворити в електричний сигнал..

Сигнал (функція) може бути неперервним (аналоговим) або диск­ретним (імпульсним), наприклад, на фортепіано перехід від ноти мі до ноти фа проходить стрибкоподібно, тобто дискретно, а на скрипці перехід від одного тона до іншого відбувається плавно і неперервно.

Найяскравішим прикладом дискретного пристрою є комп’ютер, тому що майже всі сигнали, що обробляються комп’ютером є дискретними.

Комп’ютер – це цифровий пристрій. Вся інформація в ЕОМ (наприклад, символи, звуки, зображення) подається у вигляді цифр.

Багато сигналів спочатку є неперервними, тому перед обробкою на комп’ютері їх слід перетворити на дискретні. Неперервний сигнал апрок­симується низкою дискретних значень (у вигляді стовпчиків).

Для запам’ятовування інформації (символів, цифр, графічних зоб­ражень) комп’ютер використовує двійковий код, тобто 0 і 1 через те, що комп’ютер складається з фізичних елементів, які можуть перебувати в двох стійких станах. У комп’ютерній техніці на носій інформації запи­суються дані в двійковому коді, тобто у вигляді нулів і одиниць.

Двійковий код позначається бітом. Слово біт походить від англійсь­ких слів Binary Digit (скорочено біт).

Біт – це найменша одиниця інформації, яка позначається двій­ковим кодом 0, 1. Вона також виражає логічні значення так, ні.

Але працювати окремо з кожним бітом неефективно, тому на ЕОМ організовують паралельну обробку бітів. Перший мікропроцесор міг об­роб­­ляти 8 біт в паралель, крім того комірка пам’яті містить теж 8 біт, тому вводиться нова одиниця міри інформації: 1 байт = 8 біт.

Найменшою одиницею об'єму даних прийнято вважати байт - послідовність, що складається з восьми взаємозв’язаних бітів. Байт може приймати значення від 0 до 255. Байтом можна закодувати, наприклад, один символ текстової інформації. Більшою одиницею виміру є кілобайт (Кбайт). 1Кбайт приблизно дорівнює 1000 байтам. Однак, для обчислювальної машини, що працює з двійковими числами, більш зручним є представлення чисел у вигляді степені двійки, і тому 1 Кбайт дорівнює 2¹⁰ байт (1024). Більші одиниці вимірювання інформації утворюються додаванням префіксів мега-, гіга-, тера-:

o кілобайт (Кбайт): 1 Кбайт = 10¹⁰ байт = 1024 байт;

o мегабайт (Мбайт): 1 Мбайт = 10¹⁰ Кбайт = 1024 Кбайт;

o гігабайт (Гбайт): 1 Гбайт = 10¹⁰ Мбайт = 1024 Мбайт;

o терабайт (Тбайт): 1 Тбайт = 10¹⁰ Гбайт = 1024 Гбайт.

Саме в таких одиницях вимірюється ємність даних в інформатиці.