СЛАЙД 17


СЛАЙД 16

СЛАЙД 15

 

У зв’язку із різними підходами існують різні визначення ландшафту, які взаємодоповнюють одне одного, оскільки в них зроблено акцент на ті чи інші його суттєві властивості. Найповніше визначення ландшафту дав С.В. Калесник (1959):

 

Ландшат - реально існуюча генетично однорідна ділянка земної поверхні; він обрамлений природними межами; має індивідуальні риси, які дають змогу відрізнити його від інших ландшафтів; є не випадковою, не механічною, а закономірною і внутрішньою взаємопов'язаною сукупністью компонентів (складових частин) і структурних особливостей; у просторі і часі неповторний; характеризується територіальною цілісністю, тобто не може складатися із частин, відокремлених територією іншого ландшафту; всередині морфологічно різнорідний, бо складається з різних територіальних комплексів нижчого рангу; водночас він однорідний, тому що загальний стиль сполучення різнорідних компонентів і структурних особливостей зберігається в межах ландшафту незмінним.

 

У визначенні сформульованому В.М.Гуцуляком, ландшафт розглядається з позиції природної геосистеми, як вузлова (центральна, ключова) таксономічна одиниця в ієрархії всіх природно-територіальних комплексів, які функціонують на нашій планеті, в нинішньому варіанті – як геосистема певного ієрархічного рівня.

Ландшафтце конкретна територія яка має єдиний геологічний фундамент (місцева геологічна структура), один тип рельєфу (одна морфоструктура), однаковий клімат, зональний тип ґрунтів і рослинності (у межах однієї природної зони), специфічний набір урочищ та місцевостей. (за В.М. Гуцуляком)

 

Місце ландшафту в даному розумінні добре видно на схемі співвідношення таксономічних одиниць ландшафтної диференціації території (індивідуальних, типологічних, морфологічних (мал. 2.)

 

 

 

Мал. 2. Схема співвідношення таксономічних одиниць ландшафтної диференціації території (індивідуальних, типологічних, морфологічних).