Методи пошуку і збору наукової інформації.

Для проведення наукового дослідження потрібна як первинна, так і вторинна інформація.

Первинна інформація - це вихідні дані, які є результатом конк­ретних експериментальних досліджень, вивчення практичного дос­віду.

Вторинна інформація - це результат аналітико-синтетичної пе­реробки первинної інформації.

Етап збору і відбору інформації для проведення наукових дослі­джень є одним із ключових.

Організація його передбачає:

- визначення кола питань, що будуть вивчатись;

- хронологічні межі пошуку необхідної літератури;

- уточнення можливості використання літератури зарубіжних авторів;

- уточнення джерел інформації (книги, статті, патентна літера­тура, стандарти тощо);

- визначення ступеню відбору літератури - всю з даного питан­ня, чи тільки окремі матеріали;

- участь в роботі тематичних семінарів і конференцій;

- особисті контакти із спеціалістами з даної проблеми;

- вивчення архівних документів, науково-технічних звітів;

- пошук інформації в Інтернеті.

Вихідну інформацію можна знайти в загальній і спеціальних ен­циклопедіях, а також у списках літератури, які прикладені до тема­тичних і оглядових робіт, що мають відношення до теми. В цьому випадку пошук інформації ведеться в антихронологічному порядку - від більш пізніших джерел до більш ранніх. Такий шлях пошуку швидше приводить до поставленої мети.

При пошуку інформації слід дотримуватись певних принципів її формування, а саме:

- актуальність інформації має реально відображати стан об'єкта дослідження в кожен момент часу;

- достовірність - це доказ того, що названий результат є істин­ним, правдивим;

- інформація має точно відтворювати об'єктивний стан і розви­ток об'єкта;

- інформаційна єдність, тобто подання інформації у такій сис­темі показників, при якій виключалась би ймовірність протиріч у висновках і неузгодженість первинних і одержаних даних;

- релевантність даних, тобто одержання інформації за запитом користувача, включаючи роботу з даними, які не належать до дослі­дження.

Дотримання цих принципів дозволило б виключити дублювання наукових досліджень. За підрахунками американських спеціалістів, від 10 до 20% науково-дослідних робіт можна було б не проводити, якщо би правильно була підібрана наукова інформація з проблеми, яка вивчається.

Пошук потрібної інформації з кожним роком ускладнюється. Тому всі наукові працівники мають знати основні положення інфор­маційного пошуку.

Інформаційний пошук - це сукупність операцій, спрямованих на пошук документів, які потрібні для розробки теми проблеми.

Пошук може бути:

ручний, який здійснюється за бібліографічни­ми картками, картотеками, каталогами, механічним і автоматизова­ним. Визначення стану вивченості теми доцільно розпочати із зна­йомства з інформаційними виданнями, які містять оперативні систе­матизовані відомості про документи, найсуттєвіші сторони їх змісту.

Інформаційні видання, на відміну від бібліографічних, включа­ють не лише відомості про надруковані праці, а й ідеї та факти, що в них містяться. Крім оперативності, їх характеризує новизна поданої інформації, повнота охоплених джерел і наявність довідкового апа­рату, що полегшує пошук і систематизацію літератури.

Інформаційні видання охоплюють усі галузі народного господар­ства. їх випускають інститути, служби НТІ, центри інформації, бібліотеки.

Для підтвердження достовірності висновків і результатів дослі­дження, перевірки робочої гіпотези важливе значення має первинна інформація.

При роботі із літературою обов'язково слід робити виписки, ано­тації і конспекти, за допомогою яких виділяють найбільш цінну інформацію, стисло викладають зміст інформації в цілому.

Необхідно переглянути всі види джерел інформації, зміст яких пов'язаний з темою дослідження. До них належать матеріали, опуб­ліковані в різних вітчизняних і іноземних виданнях, звіти науково-дослідної роботи, дисертації, офіційні документи.

Найбільш поширеними і змістовними методами нагромадження первинної інформації є: опитування, спостереження, експеримент, тестування, анкетування.

Ефективним методом збирання первинної інформації є аналіз документів. Документи з різним ступенем повноти відображають економічний стан проблеми, фактологічну сторону соціальної дійсності; в них містяться відомості про процеси та результати діяль­ності підприємства, окремих людей, колективів, великих груп насе­лення і суспільства в цілому. Саме з аналізу документів має розпочи­натися конкретне дослідження.

Після проведення емпіричного дослідження починаються його заключні етапи: опрацювання, аналіз і узагальнення даних. Ефек­тивність дослідження залежить не тільки від обсягу інформаційного масиву, а й від глибини та всебічності його аналізу. Сама по собі пер­винна інформація не дає змоги зробити висновки, перевірити гіпо­тези і, таким чином, розв'язати завдання, що були поставлені в про­грамі. Тому оволодіння прийомами та методами аналізу одержаних даних - запорука результативного дослідження.

Укладач:

Доцент кафедри суспільних наук Пижевський А.М.