Монотонність


Алкоголь і безпека праці

 

Алкоголь і безпека праці несумісні. Алкоголь негативно впливає на індивідуальні якості працівника, тобто на всі ті якості, які дозволяють людині на виробництві уникати аварій і нещасних випадків, а в екстремальних (аварійних) умовах приймати правильні рішення, що забезпечують особисту безпеку робочого місця, робочої зони, цеху.

Розглянемо коротко механізм дії алкоголю на людину, тобто на характер зміни індивідуальних якостей працівника (оператора).

Під час надходження алкоголю в організм людини, в першу чергу, на алкоголь реагує нервова система. Порушується діяльність клітин кори півкуль великого мозку, потім клітин спинного мозку і глибоких відділів головного мозку. При систематичному вживанні спиртних напоїв у людини виникає специфічне захворювання – алкоголізм, при якому настає загальний розлад всього організму. Кінцевою стадією алкоголізму є деградація особи, яка характеризується підвищеною подразливістю, легкою збудливістю, образливістю, метушливістю, млявістю, брехливістю, схильністю до істерик, жорсткістю, боязкістю, цинічністю, легкою навіюваністю, байдужістю до роботи і своєї долі і т. д.

Торкаючись безпосередньо забезпечення безпеки праці, необхідно пам'ятати, що хворих алкоголізмом не можна допускати до робіт підвищеної небезпеки, а також до робіт, пов'язаних із застосуванням різноманітних видів спиртів і інших наркотичних речовин.

Згідно Кодексу Законів про працю (КЗпП) до хворих алкоголізмом застосовують адміністративні заходи:

1. Заборона вживання алкогольних напоїв в робочий час і на робочому місці.

2. Недопущення до роботи і видалення з території підприємства.

3. Обмеження в одержанні пільг.

4. Клопотання про направленням на примусове лікування.

5. Обмеження у видачі грошових допомог при захворюваннях, пов'язаних із зловживанням алкоголем.

 

 

Монотонність – це психічний стан людини, викликаний одноманітністю сприйняття або дій. Загальними ознаками для всіх видів монотонності є перевантаження інформацією при виконанні роботи або, навпаки, її недостатньо, що накладає на стан людини певний відбиток: працівник втрачає інтерес до виконуваної роботи і у нього виникає стан, який називається виробничою нудьгою. Монотонна робота викликає переоцінку тривалості робочого часу, працівник з нетерпінням чекає закінчення робочої зміни, його хилить до сну. Монотонна робота погіршує економічні показники, підвищується травматизм, аварійність, зростає плинність кадрів.

Основні заходи із зменшення впливу монотонності на людину:

1. Проектування технологічного процесу, кожної трудової операції при конвеєрній організації праці, необхідних виробництву, так, щоб зробити кожну операцію змістовною, такою, що викликає інтерес у виконавців. Тривалість операції має бути не меншою за 30 с, число елементів операції - не менше п'яти.

2. Здійснювати переведення робітників з однієї на іншу виробничу операцію протягом зміни або робочого тижня.

3. Застосовувати оптимальні режими праці і відпочинку протягом робочого дня. При монотонній роботі доцільні часті, але короткі перерви – від 2 до 5 хвилин за годину або півгодини роботи.

4. Встановлювати змінний ритм роботи конвеєра протягом робочого дня. Недопустимий примусовий темп роботи: швидкий або повільний.

5. Необхідно дотримуватись естетичності виробництва і здійснювати музичне оформлення виробничого процесу.