ПРАВОВІ І ОРГАНІЗАЦІЙНІ ПИТАННЯ ОХОРОНИ ПРАЦІ
1.1. Закон України «Про охорону праці»
Закон України «Про охорону праці» складається з 9 розділів і 44 статей, затверджений 21.XI.2002 р.
I. Загальні положення, де подано поняття охорони праці (ОП), сфера дії Закону, Законодавство з ОП, основні принципи державної політики в галузі ОП.
II. Гарантії прав з ОП, де відбиті права громадян на ОП при укладенні трудового договору; права працівників на ОП під час роботи; право працівника на пільги і компенсації за тяжкі і шкідливі умови праці; видача спецодягу і інших індивідуальних засобів захисту; відшкодування збитків у разі ушкодження здоров'я; ОП жінок, неповнолітніх, інвалідів.
III. Організація ОП на виробництві: управління ОП; обов'язок працівника виконувати вимоги нормативних актів з ОП; обов'язкові медичні огляди; навчання з питань ОП; фінансування ОП; ОП в колективному договорі; служба ОП на підприємстві; дотримання вимог з ОП при проектуванні, будівництві і реконструкції підприємства; розслідування і облік нещасних випадків; комісія з ОП підприємства; інформація і звіт про стан ОП; добровільні об'єднання громадян, працівників і фахівців з ОП.
IV. Стимулювання ОП – економічне стимулювання ОП; відшкодування юридичним, фізичним особам і державі збитків, заподіяних порушенням вимог з ОП.
V. Нормативно-правові акти з ОП – документи, що відносяться до нормативно-правових актів з ОП; тимчасове припинення дії нормативно-правових актів з ОП; поширення дії нормативно-правових актів з ОП на сферу трудового і професійного навчання.
VI. Державне управління ОП – органи державного управління ОП: кабінет Міністрів України; міністерства та інші центральні органи державної виконавчої влади; місцева державна адміністрація; повноваження органів місцевого само врядування в галузі ОП; повноваження об'єднань підприємств в галузі ОП; організація наукових досліджень з проблем ОП.
VII. Державний нагляд і громадський контроль за ОП – органи державного нагляду за ОП; права і відповідальність посадових осіб спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за ОП; соціальний захист посадових осіб спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за ОП; громадський контроль за дотриманням законодавства про ОП; уповноважені найнятими робітниками особи з питань ОП.
VIII. Відповідальність за порушення законодавства з ОП – дисциплінарна, адміністративна, матеріальна і кримінальна.
IX. Заключні положення.
1.2. Формування, зміст і завдання курсу
з охорони праці
Російські й українські вчені внесли істотний вклад до справи охорони праці робітників. Перші наукові роботи в галузі техніки безпеки належать М.В. Ломоносову, який в 1742 р. опублікував роботу «Перші заснування металургії і рудних справ», де він піднімав питання гігієни і безпеки праці «гірничих людей». В 1901р. І.М. Сєченов написав роботу «Нарис робочих рухів людини», де теоретично обґрунтував 8-ми годинну тривалість робочого дня. Академік А.А. Скочинський в період 1938-60 рр. працював в галузі пожежо- і вибухопридушення у вугільній промисловості. Лауреат Нобелівської премії акад. М.М. Семенов розробив теорію вибуху і горіння. Великий російський учений М.Є. Жуковський розробив вихрову теорію, на основі якої конструюються вентилятори, що застосовуються в промислових вентиляційних установках. Роботи проф. І.С. Стекольникова в галузі захисту від блискавки. Учені інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона АН України розробили і впровадили у виробництво різноманітні способи електрозварювання із застосуванням промислових роботів і автоматичних пристосувань, що виключили дію шкідливих речовин, які при цьому виділяються.
В даний час питаннями охорони праці займаються НДІ охорони праці, кафедри вузів, галузеві лабораторії та ін.
Термін «охорона праці» вперше з'явився в Англії в 1821 р. і означав захист працівників від експлуатації з боку капіталістів. Згідно Закону України «Про охорону праці», охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів і засобів, спрямованих на збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці.
Курс охорони праці складається з наступних основних розділів: основи трудового законодавства; основи техніки безпеки; виробнича санітарія і гігієна праці в промисловості; основи пожежної профілактики.
На жаль, повністю безпечних і нешкідливих виробництв не існує, тому завдання курсу полягає в тому, щоб дати наукові основи виявлення потенційних небезпек виробництва, викласти принципи розробки різноманітих технічних методів профілактики виробничого травматизму і, таким чином, звести до мінімальної вірогідності ураження або захворювання працюючого, з одночасним забезпеченням комфорту при максимальній продуктивності праці.