Міжнародні фінансово-кредитні організації.
Інституціональне забезпечення міжнародної фінансово-кредитної системи насамперед зводиться до міжнародних фінансово-кредитних організацій.
Основними фінансово-кредитними інститутами е:
· Міжнародний валютний фонд
· Група Світового банку
· Банк міжнародних розрахунків
· Організації з регулювання зовнішньої заборгованості
· Регіональні банки
Міжнародний валютний фонд- це спеціалізована агенція ООН, створена в 1944 р. для упорядкування валютно-фінансових відносин між країнами, підтримки валютних курсів та надання кредитної допомоги у вирівнюванні платіжних балансів. Діє як акціонерне товариство. Капітал МВФ становлять внески держав-членів відповідно до їх квот. Останні, у свою чергу, ураховують питому вагу країн у світовій економіці та торгівлі. Процедури голосування враховують розміри квот держав-членів. Цей фонд надає коротко- і середньострокові кредити для покриття дефіциту платіжного балансу та з метою підтримки економічної і структурної перебудови господарського механізму країн-членів.
Статут МВФ змінювався в 1969 р. (із уведенням спеціальних прав запозичення - СДР), у 1976-1978 р. (з ліквідацією Бреттон-Вудской валютної системи) і в листопаду 1992 р. (із включенням санкції ™ призупиненням права голосування стосовно держав, що не погасили свою заборгованість перед МВФ).
Метою діяльності МВФ є:
• сприяння міжнародному валютному співробітництву шляхом консультацій і взаємодії по валютних проблемах;
• створення сприятливих умов для розширення і збалансованого росту міжнародної торгівлі;
• сприяння стабільності валютних курсів, підтримка упорядкованих валютних взаємин, запобігання девальвації валют, викликуваною конкуренцією;
• надання допомоги в створенні багатобічної системи платежів і в усуненні обмежень на обмін валюти, що перешкоджають розвитку світової торгівлі;
• надання на тимчасовій основі фінансових засобів країнам-членам для коректування їхніх платіжних балансів без застосування мір, деструктивних для процвітання на національних і міжнародних рівнях;
• скорочення тривалості і масштабів дефіциту міжнародних платіжних балансів держав-членів.
Світовий банк- це міжнародний інвестиційний інститут, заснований (під назвою Міжнародний банк реконструкції та розвитку) одночасно з Міжнародним валютним фондом згідно з ухвалою міжнародної валютно-фінансової конференції, яка відбулася в американському містечку Бретон-Вудсі в 1944 році.
До складу Групи Світового банку входить дві основні самостійні організації:
Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР);
Міжнародна асоціація розвитку (МАР).
Серед головних організацій Групи Світового Банку також є: Міжнародна фінансова корпорація (МФК), Багатостороннє агентство гарантування інвестицій (БАТІ) Міжнародний центр розв'язання інвестиційних спорів (МЦРІС).
Міжнародний банк реконструкції та розвитку– це спеціалізований заклад ООН з фінансового сприяння в реконструкції та розвитку економік країн-членів. МБРР функціонує з 1945 року. Членами цієї кредитної установи можуть бути тільки ті країни, які вступили до МВФ.
МБРР здійснює свою діяльність у вигляді надання довгострокових позик. Як правило, кредити надаються на термін 15-25 років.
Міжнародний банк реконструкції та розвитку надає позики в основному для:
- розвитку інфраструктури;
- здійснення сільськогосподарських проектів;
- розвитку промисловості, але не більше 20% від загальної суми позики і то в основному на розвиток малого бізнесу.
Міжнародна асоціація розвитку- це міжнародна міжурядова організація, яка також, як і МБРР, є спеціалізованим органом ООН. Створена у 1960 році для сприяння економічному розвитку найменш розвинених країн шляхом надання їм пільгових кредитів.
Міжнародна фінансова корпорація- це також міжнародна міжурядова організація, спеціалізований заклад ООН. Створено в 1956 році для стимулювання приватного підприємництва, головним чином у країнах-членах МФК, що розвиваються.
МФК надає кредити приватним підприємствам і купує цінні папери, не конкуруючи з приватними інвесторами (її частка в акціонерному капіталі не перевищує 20%). МФК сприяє спільним інвестиціям місцевого та іноземного капіталів і вкладає кошти тільки у прибуткові підприємства приватного сектору. Термін надання позики 5-15 років. Рівень відсотку встановлюється залежно від ставок грошового ринку.
Багатостороннє агентство гарантування інвестицій- це спеціалізована установа, метою якої є заохочення надходження інвестицій у країни, що розвиваються, шляхом їхнього страхування від не-комерційних ризиків.
Міжнародний центр розв'язання інвестиційних спорів (- це спеціалізована установа правового спрямування, метою якої є стимулювання приватних інвестицій через урегулювання конфліктів між іноземними інвесторами та місцевими урядами. Створено МЦРІС у 1966 році. До цієї організації входить понад 130 країн
Важливу роль на світовому ринку позичкових капіталів грає система групових і регіональних міжнародних фінансово-кредитних установ. Особливе місце серед таких установ займає Банк міжнародних розрахунків - БМР,заснований у 1930 році, як міждержавна фінансова організація
Паризький клуб (ПК) Рагіз СІиЬ (РС)- це неформальне об'єднання держав-кредиторів, ядром якого була Група десяти країн, які уклали в 1962 р. у Парижі з Міжнародним валютним фондом Генеральну угоду про позики. До Групи десяти входили Бельгія, Великобританія, Італія, Канада, Нідерланди, США, Німеччина, Франція, Швеція, Швейцарія. Наприкінці XX ст. до групи входило вже 19 держав-учасниць.
Паризький клуб розглядає питання, пов'язані з регулюванням і відстроченням платежів за державною заборгованістю країн, що розвиваються. У засіданнях Паризького клубу беруть участь як спостерігачі представники Міжнародного валютного фонду, Міжнародного банку реконструкції і розвитку (Світового банку), Організації економічного співробітництва і розвитку, Організації ООН з промислового розвитку.
Лондонський клуб.Проблемами приватної зовнішньої заборгованості країн-боржників (тобто заборгованості, що виникла за кредитами, одержаними не під урядові гарантії) займається Лондонський клуб. Він є об'єднанням понад 400 великих комерційних банків-кредиторів. Створився на початку 80-х років з огляду на загострення проблеми міжнародної заборгованості.
Регіональні банки - важливі фінансово-кредитні установи, до яких відносять:
• Азійський банк розвитку (АзБР) створено у 1965 році, а операції він здійснює з 1966 року.
• Африканський банк розвитку (АфБР) створено в 1964 році, а функціонує з 1966 року.
• Міжамериканський банк розвитку (МАБР) створено у 1959 році зі штаб-квартирою у Вашингтоні. Наприкінці 90-х років МАБР налічував 46 членів.
• Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) створено в 1990 році, а операції здійснює з 1991 року. Штаб-квартира ЄБРР знаходиться в Лондоні.
• Чорноморський банк торгівлі та розвитку - ЧБТР. Розпочав здійснювати операції з 1999 року.
Мета створення регіональних банків та основні завдання:
- фінансування програм розвитку країн, що розвиваються;
- сприяння зовнішній торгівлі країн-членів;
- надання фінансової, технічної та економічної допомоги;
- сприяння економічному зростанню і співробітництва в регіоні
- зниження рівня бідності;
- забезпечення раціонального природокористування.
- надання позик і вкладання власних коштів з метою досягнення економічного та соціального прогресу країн-членів, які розвиваються;
- надання технічної допомоги та послуг експертів у підготовці та здійсненні програм і проектів розвитку;
- стимулювання державних і приватних інвестицій з метою розвитку;
- надання допомоги в координації планів та цілей