Використання у мові словотворчих моделей для творення нових назв


Лекція № 6

Питання для самоперевірки

1. Що виражає поняття «внутрішня форма»?

2. Що розуміють під мотивованістю?

3. Скільки типів мотивації ви знаєте?

4. Чи властива внутрішня форма усім словам?

5. Які види мотивованості ви знаєте?

6. Яку мотивованість мають терміни, утворені афіксальними моделями?

7. Як умотивованість мають терміни-композити?

 

Як відомо, більшість слів української мови твориться морфологічним способом. У ньому чільне місце посідає афіксація, тобто деривація за допомогою афіксальних морфем: префіксів, суфіксів, префіксів і суфіксів одночасно, постфіксів, флексій. Моделей афіксального творення є безліч. Термінологія ж узяла для себе лише деякі. Однак вони стали цементуючим фактором системної організації термінології. Саме «в морфологічній структурі слова-терміна, утвореного шляхом афіксації, органічно закладені основи структурної систематизації, які мають першочергове значення для термінології». Афікс завжди включає термін у певну матрицю системи, тому семантичне навантаження його у зв'язку з цим інше, ніж у загальнонародній мові: конкретніше, чіткіше.

У творенні термінів беруть участь не усі афікси, а лише окремі, серед яких -0, -ння, -ість, -ач, -к(а) тощо. Наділяючи терміни, до складу яких вони входять, єдиним значенням або відтінком значення, афікси тим самим виконують семантичну функцію.

Особливість термінів з нульовим суфіксом полягає у тому, що вони можуть позначити: процес дії, предмет як результат дії; одиничний акт якоїсь дії, що інтенсивно відбувається: перевід — «дія за значенням переводити»; перегляд «дія за значенням переглядати»; виклик — «сигнал, знак (телефонний, радіо), за допомогою якого зв'язуються якого зв'язуються якого зв'язуються якого зв'язуються якого зв'язуються якого зв'язуються на відстані для повідомлення чи розмови»; перезаряд - «надто велика кількість електрики, що перевищує встановлену норму». Ці терміни творяться за моделлю - «основа дієслова + 0» (V + 0).

За допомогою суфікса -ння творяться терміни на позначення процесу: детектування - процес перетворення електричних коливань, внаслідок чого утворюються коливання більш низької частоти або постійний струм; отоварювання — «дія за значенням отоварювати»; оподаткування — «дія за значенням оподатковувати» тощо. Вони творяться за моделлю «основа дієслова + ння» (V + ння).

Терміни з суфіксом -ість творяться від основи прикметника і можуть позначити: процеси, предмети, властивості, величини. Напр.: селективність (вибірність) — «здатність радіоприймача виділяти з багатьох радіосигналів лише потрібні»; промисловість - «найважливіша галузь суспільно-матеріального виробництва, сукупність підприємств»; оборотність — «кількість оборотів (колеса, мотора), зроблених у певний проміжок часу»; «перебування в обігу», «Основа прикметника + ість». Модель А + ість.

Модель «основа дієслова + ач» (V + ач) лежить в основі творення термінів на позначення предметів чи осіб за виконуваною роботою, порівн.: підсилювач - «пристрій, призначений для збільшення енергетичних параметрів вхідного сигналу за рахунок допоміжного джерела»; вимикач - «пристрій для вмикання і вимикання»; викладач, ткач, перекладач - «особа, котра займається діяльністю, на яку вказує твірна основа».

За допомогою суфікса -к(а) творяться терміни на позначення деталей: втулка, прокладка. Модель V + к (а). Суфікс -ств(о) та його алофони —зтв(о) творять абстрактні назви: лихварство, виробництво, убозтво. «Основа іменника + ств(о)». Модель N + ств(о).

Нерідко засобом творення термінологічної назви є іншомовна суфіксація: -ація (пеленгація, демонстрація), -изм/ізм (туризм, етнографізм), -тор (селектор, колектор, рефлектор) тощо.

Словотвірна префіксація у термінології подана теж обмеженою кількістю морфем: над-, під-, проти-, без-, виробництво — надвиробництво, генератор — надгенератор, прибуток — надприбуток, рефракція — над рефракція. Префікс над-, за допомогою якого творяться названі терміни, вказує на надмірність вияву того, на що вказує твірне слово.

Префікс під- (піддіапазон, підпрограма, підсистема) надає утвореним термінам відтінку значення «частина чогось». Префікс проти- вказує на протилежність того, що позначає твірне слово: протиструм, протиелемент. Префікс пере- означає вияв дії, більшу за норму: перевиробництво, перепродукція. Префікс без- означає відсутність того, на що вказує твірна основа (слово): безгосподарність, безвідносний, безперспективний та ін.

Словотворчими нерідко виявляються й іншомовні префікси: а-: аполітичний, аморальний; анти-: антигуманний, антидемократичний; де-: деполітизація, денаціоналізація; контр-: контрнаступ, контрреволюція — усі зі значенням заперечення, вказівки на протилежність; архі-: архієпископ, архітектура, архідиякон, ре-: реконструкція, ретрансляція (значення префікса: «ще раз повторюю»).

За загальномовними словотвірними моделями творяться і терміни-складні слова, їх можна поділити на кілька груп. До першої належать ампервольтомметр; склопаста, планшайба, склоцемент, світлотехніка, утворені на основі чистого складання незалежних одне від одного слів. До другої належать терміни, утворені на основі інтерфіксного складання залежних одне від одного основ: звукозапис, стрічкопритискач, шумопеленгація, землеволодіння, товарообіг і т.д.

Крім безпосередньо складних слів, в українській термінології є чимала кількість складноскорочених назвабревіатур, утворених а) з початкових звуків (букв) слів певних назв НОП (наукова організація праці), АТС (автоматична телефонна станція), АЕС (атомна електростанція), ПТК (перемикач телевізійних каналів), неп (нова економічна політика) тощо; б) поєднанням початкових частин слів агропром, сільбуд, лісгоспзаг; в) поєднанням початкових частин слів з повним словом: продподаток, зарплата, госпрозрахунок, енергосистема, промтовари тощо.

Окремою групою серед складних термінів виділяються слова з міжнародними компонентами - блоками:, радіо, теле, авто, фото, кіно, відео, мікро, стерео, електро, тормо, гідро, магніто, моно, граф, скоп, графія, скопія, лог, логія, що вживаються чи у препозиції, чи у постпозиції. Підхід до номінацій такого зразка у науковій літературі досить суперечливий, їх називають афіксоїдами (Т. Канделакі), афіксами (Д. Лотте), афіксальними радиксоїдами (Р. Сафін), препозитивними та постпозитивними блоками (В. Акуленко).

Зазначимо, що тут не можна дати однозначної відповіді, оскільки в одних випадках це основи прикметників, в інших - зв'язані кореневі морфеми, а в третіх - самостійні слова: автомагістраль - автомобільна магістраль, автосервіс - автомобільний сервіс, автостоп — самозупинка, автоколивання — самоколивання і авто — у значенні автомобіль.

Н. Клименко категорично заперечує проти афіксального статусу подібних компонентів. Вона постулює, що за всіма показниками вони повинні розглядатися як основи. «Ці елементи зустрічаються на початку слова перед іншими основами, що неможливо для суфіксів: метролог -логопед, фонограф — графоман, метрампер — газометр. Дистрибутивно і потенційно елементи на зразок — граф уподібнюються основам, а не афіксам, вимагаючи появи інтерфіксів, тоді як суфікси в слов’янських мовах, приєднуючись до основ, як правило, асимілюються».

Міжнародні терміноелементи вносять певну спеціалізацію. Препозитивні мають загальнішу орієнтацію: гідро- «вода», тобто те, що має відношення до води, термо - «температура», «теплота» і все, що з ними пов'язано, діє на їх основі; мікро- «дуже маленький», радіо- «хвилі» та ін. Постпозитивні терміноелементи виконують систематизуючу функцію. Так, блок - граф утворює назви приладів, які здійснюють запис або призначені для запису чогось: віброграф - прилад для запису вібрацій, осцилограф - прилад, на екрані якого або на носії запису відтворюються терміни, що позначають прилади на інструменти: ватметр - прилад для вимірювання активної електричної потужності постійного чи змінного струму, мегомметр — прилад для вимірювання електричної ізоляції проводів, кабелю тощо. Компонент — скоп вживається у термінах на позначення приладів, здатних передавати зображення: іконоскоп, принтоскоп, кінескоп і т.д. Компонент - фон утворює назви приладів, пов'язаних з передачею звуку: електрофон, магнітофон, мікрофон та ін.

Особливу групу становлять терміни-складні слова, як ось: ампер-секунда, діод-тріод, диск-анод, диск-катод, дельта-модуляція, гама-корекція, лампа-спалах, тест-матриця, лікар-терапевт, держава-монополія та ін. Слова-терміни такого зразка по-різному розглядаються у мовознавстві. Одні автори трактують їх як словосполучення (Даниленко В.), інші - як складні слова (Н. Клименко), ще інші - як перехідний вид між словосполученням і складним словом. Складеному слову як спеціальному об'єкту дослідження присвячена праця I. Галенко, у якій дається чітка дефініція складеного і складного слова, однак зазначається, що термінологічне використання слів у зв'язку з їх лексикалізацією дають підставу вважати утворення такого типу складними словами. Як засвідчує зібраний матеріал, терміни-складені слова - це утворення, де переважають міжнародні або запозичені елементи з різним ступенем адаптації їх в українській мові.

 

Література

1. Жовтобрюх М. А. Мова української періодичної преси. К., 1970 р.

2. Москаленко А. А. Нарис історії української граматичної термінології. К., 1959 р.

3. Ковалик І. І. Логіко-лінгвістична концепція технічної термінології у слов’янських мовах // Вісн. Львів ун-ту, сер. Філології, 1969 р., №6, ст.112-126.

4. Крижанівська А. Г., Симоненко Л. О. Актуальні проблеми упорядкування наукової термінології К., 1987 р.

5. Шелов С. Д. Термінологія, професійна лексика та професіоналізми // Вопросы языкознания, 1984 р., №5, ст.85-94.