Надання надр у користування
Характерною ознакою надр як об’єкта виключної власності народу України є заборона їх відчуження, що проявляється в недопущенні їхньої передачі у власність фізичним та юридичним особам. Необхідно зазначити, що як об’єкт, що не відчужується, надра не можуть бути передані зацікавленим суб’єктам не лише на праві власності, а й на праві повного господарського відання або оперативного управління. Таким чином, надра не можуть бути товаром і за вказаних причин, відповідно до ст. 4 Кодексу про надра, надаються лише у користування.
Користувачами надр можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземні юридичні особи та громадяни. Зазначеним суб’єктам надра надаються у користування для:
- геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення;
- видобування корисних копалин;
- будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод;
- створення геологічних територій та об’єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам’ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади та ін.);
- задоволення інших потреб.
Надра можуть надаватися у постійне або тимчасове користування. Постійним визнається користування надрами без заздалегідь встановленого строку. Тимчасове користування надрами може бути короткостроковим (до п’яти років) і довгостроковим (до двадцяти років). У разі необхідності строки тимчасового користування надрами можуть бути продовжені.
Перебіг строку користування надрами починається з дня одержання спеціального дозволу (ліцензії) на користування надрами, порядок отримання якого встановлюється постановою КМУ N 1540 від 2 жовтня 2003 р. «Про затвердження Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами»[87].
Відповідно до вказаного нормативного акту на кожний вид користування надрами, в межах конкретної ділянки, надається окремий дозвіл, як правило, на конкурсних засадах. Умови проведення конкурсів на надання дозволу на користування конкретною ділянкою надр встановлює спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр.
Для отримання дозволу заявник подає заяву до спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр, до якої додаються документи, що підтверджують його правовий статус (копії статуту або положення, свідоцтво про державну реєстрацію суб’єкта підприємництва), та інші документи за переліком, установленим спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр.
Дозвіл надається на такі строки:
- для геологічного вивчення надр, у тому числі дослідно-промислової розробка родовищ — не більш як на 5 років;
- для видобування корисних копалин (промислової розробки родовищ) — не більш як на 20 років;
- для спорудження та експлуатації підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі підземних сховищ нафти чи газу — не більш як на 20 років;
- для інших видів користування надрами — не більш як на 20 років.
Дозволи на створення геологічних територій та об’єктів, які мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення, надаються без обмеження строку.
Оскільки розробка родовищ твердих, рідких та газоподібних корисних копалин, а також будівництво та експлуатація підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, передбачає попереднє отримання зацікавленою особою частини надр, де будуть здійснюватися відповідні роботи, практичного значення набуває з’ясування порядку надання користувачам надр так званих гірничих відводів.
Гірничим відводом є частина надр, надана користувачам для промислової розробки родовищ корисних копалин та цілей, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин.
Порядок надання гірничих відводів встановлюється постановою КМУ N 59 від 27 січня 1995 р. «Про затвердження Положення про порядок надання гірничих відводів»[88].
Межі гірничого відводу визначаються:
- для розробки родовищ корисних копалин — контурами їхніх запасів;
- для будівництва і експлуатації підземної споруди — її технічними межами з урахуванням зон зсування і обвалення гірських порід, а також охоронних і бар’єрних ціликів, які забезпечують нормальне функціонування цієї споруди;
- для поховання шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод — тією частиною надр, де може бути забезпечена їх локалізація в суворо визначених межах;
- для підземного зберігання газу — контурами поширення максимального об’єму газу, який закачується у порові пласти, відповідно до проектного документа на будівництво підземного сховища газу;
- для розробки родовищ нафти і газу — за периметром розташування нагнітальних свердловин.
Гірничі відводи для розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, будівництва і експлуатації підземних споруд та інших цілей, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин надаються Державним комітетом України по нагляду за охороною праці, а для розробки родовищ корисних копалин місцевого значення - Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласною, Київською та Севастопольською міськими Радами.
Надання гірничого відводу оформляється відповідним актом.
Необхідно зазначити, що землевласники і землекористувачі, в межах наданих їм земельних ділянок, мають право без спеціальних дозволів (ліцензій) та гірничого відводу видобувати для своїх господарських і побутових потреб корисні копалини місцевого значення, торф загальною глибиною розробки до двох метрів, прісні підземні води до 20 метрів та використовувати надра для господарсько-побутових потреб.
З отриманням надр у користування у відповідних суб’єктів виникають певні права та обов’язки. Зокрема, користувачі надр мають право:
1) здійснювати на наданих їм ділянках надр геологічне вивчення, комплексну розробку родовищ корисних копалин та інші роботи, згідно з умовами спеціального дозволу (ліцензії);
2) розпоряджатися видобутими корисними копалинами, якщо інше не передбачено законодавством або умовами спеціального дозволу (ліцензії);
3) здійснювати на умовах спеціального дозволу (ліцензії) консервацію наданого в користування родовища корисних копалин або його частини;
4) на першочергове продовження строку тимчасового користування надрами.
Користувачі надр зобов’язані:
1) використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано;
2) забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне, комплексне використання та охорону надр;
3) забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища;
4) приводити земельні ділянки, порушені при користуванні надрами, в стан, придатний для подальшого їх використання у суспільному виробництві;
5) виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України.