Учбове питання 1. Поняття про аналізатори і механізм сприйняття інформації

ЗАНЯТТЯ 4.1. АНАЛІЗАТОРИ ЛЮДИНИ, ЩО СПРИЙМАЮТЬ ЗОВНІШНЄ І ВНУТРІШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ

ТЕМА 4. РОЛЬ СПРИЙНЯТЛИВОСТІ В БЕЗПЕЦІ ЛЮДИНИ

Нормальна життєдіяльність людини полягає в тому, що його організм стикається постійно, щодня з різними роздратуваннями. Для підтримки постійності внутрішнього середовища організму у відповідь на дію цих подразників виникають адекватні реакції. Важливим елементом життєдіяльності є розвідка, пошук нового середовища незаселеного, переходу до нових умов праці і існування. Для отримання такої інформації організм людини забезпечений аналізаторами або сенсорною системою.

Аналізатором або сенсорною системоюназивають частину нервової системи, що складається з безлічі сприймаючих приладів-рецепторів, а також проміжних і центральних нервових клітин і зв'язуючих їх нервових волокон.

Аналізатори є системами входу інформації в мозок і аналізу цієї інформації. Робота будь-якого аналізатора починається з виявлення і сприйняття сигналу із зовнішнього або внутрішнього середовища. Сигнал поступає на рецептор, а потім за допомогою нервових зв'язків головний мозок одержує інформацію про характер сигналу, його частоту, інтенсивність і потенційну небезпеку. Головний мозок, в свою чергу віддає наказ організму на адекватну реакцію на сигнал.

Функціональна схема аналізатора виглядає так:

Сигнал

Рецептор

Нервовий зв'язок

Головний мозок

Залежно від специфіки отримання сигнали аналізатора розділяють на:

1. Зовнішні:

Ø зоровий (рецептор – око);

Ø слуховий (рецептор – вухо);

Ø тактильний: больовий і температурний (рецептор – шкіра);

Ø нюховий (рецептор – ніс);

Ø смаковий (рецептор – мова);

2. Внутрішні:

Ø аналізатори тиску;

Ø вестибулярний аналізатор (аналізатор, що забезпечує аналіз інформації про положення і переміщення тіла в просторі);

Ø кінетичні;

Ø органічні (відчуття голоду, спрага, статеві відчуття, больові, відчуття внутрішніх органів і т.д.).

Основні параметри аналізаторів:

1. Абсолютна чутливість до інтенсивності сигналу (абсолютний поріг до чутливості інтенсивності) – характеризується мінімальним значенням дії подразника, в перебігу дії якого виникає відчуття. Мінімально адекватне відчуття інтенсивності сигналу прийняте називати нижнім порогом сприйнятливості.

Інтенсивність відчуття описується законом Вебера-Фехнера:

E=K*lgI+C,

де Е – інтенсивність відчуття,

I – інтенсивність подразника,

К і С – константи (константи – це якісь постійні, встановлені експериментальним шляхом, тобто характеристики даної сенсорної системи).

Закон свідчить: «Інтенсивність відчуття пропорційна логарифму інтенсивності сигналу»

2. Граничнодопустима інтенсивність сигналу (звичайно близька до больового порогу). Максимально адекватну величину сигналу, що відчувається, прийнято називати верхнім порогом сприйнятливості. Діапазон сприйнятливості до інтенсивності сигналу включає всі перехідні значення подразника від абсолютного порогу сприйнятливості до больового порогу.

3. Диференціальна чутливість до змін інтенсивності сигналу – це мінімальна зміна інтенсивності (I) сигналу, яку відчуває людина. Розрізняють абсолютний диференціальний поріг, який характеризується значенням I і відносний, який виражається у відсотках

I / I * 100%,

де I – первинна інтенсивність.

4. Диференціальна чутливість до змін частоти сигналу – це мінімальна зміна частоти (F) сигналу, яку відчуває людина. Вимірюється аналогічно диференціальному порогу інтенсивності, або в абсолютних одиницях F або в %,

DF / F * 100%.

5. Межа (діапазон) спектральної чутливості (абсолютні пороги сприйнятливості по частоті або довжині хвилі) визначається для аналізаторів, які чутливі до зміни частотних характеристик сигналу.

6. Просторові характеристики чутливості специфічні для кожного аналізатора.

7. Мінімальна тривалість сигналу, необхідна для виникнення відчуття – це час, який проходить від початку дії подразника до появи відповідної дії на сигнал (т.з. сенсорної реакції).

8. Адаптація (звикання, пристосування) характеризується часом і особливостями кожного типу аналізаторів.

9. Сенсибілізація (підвищена чутливість) характеризується часом і особливостями кожного типу аналізаторів.