Функції Інтернету стосовно науки
| Назва функцій | Характеристика функцій |
| Комунікативна | Забезпечує комунікацію між індивідами, співтовариствами, організаціями, а також комунікативну складову всіх інших функцій |
| Презентаційна | Дає змогу презентувати інтелектуальний продукт науки, учених,дослідницькі співтовариства у світовому просторі |
| Просування | Створює умови для просування інтелектуального продукту, дослідників і наукових колективів |
| Комерційна | Слугує засобом формування національного і міжнародного ринків інтелектуальної продукції, її купівлі-продажу |
| Довідково- консультаційна | Є ресурсом інформації про інтелектуальні продукти, дослідження учених, наукові видання і засобом пошуку інформації, величезною довідковою системою |
| Ресурсна | Виступає могутнім джерелом різноманітної інформації, у тому числі наукової |
| Навчальна | Є засобом дистанційного навчання, одержання інформації тими соціальними прошарками, що не можуть навчатися в реальних ВНЗ (інвалідами, вагітними жінками і жінками з дітьми, що працюють, і т.ін.) |
| Дослідницька | Може бути об'єктом та інструментом наукових досліджень. Інтернет підвищує ефективність інформаційно-пошукових методів, контент-аналізу глобальних мереж, дозволяє заявляти про науковий пріоритет і діагностику стану наукових досліджень |
Комунікація через Інтернет є одним із найшвидших і зручних способів комунікації. Основна проблема цієї комунікації – нерівномірність участі в ній різних країн і народів. У деяких народів Інтернет є одним із звичних прагматичних засобів макро– і мікрокомунікації, а в інших він вважається ще дивовижною іграшкою. Недостатньо розвинута нормативна база Інтернет-комунікації зумовлена значною розмаїтістю суб'єктів комунікації, їхніх ціннісних систем. Спостерігається також когнітивна проблема, що виражається в тому, що Інтернет–комунікація характеризується різним рівнем комунікативної компетентності її учасників. В.П.Конецька серед найбільш суттєвих характеристик комунікативної компетентності виділяє:
1) здатність до узагальнення і систематизації багатовимірного сприйняття оточуючого світу, зумовлену соціальним досвідом і об'єктивними можливостями індивіда;
2) здатність до адекватної оцінки "статусу мови" – його "соціальної престижності" (в умовах білінгвізму) і відповідності конкретним соціальним умовам комунікації, щоможе потребувати певної адаптації до партнера і самокорекції;
3) здатність до інтерпретуючої діяльності – розуміння значеннєвої та оцінної інформації в конкретній соціальній ситуації.
З погляду інформаційно-довідкової функції Інтернет являє собою принципово нову віртуальну інформаційно-довідкову систему, що вигідно відрізняється від старої інформаційно-довідкової системи, що включає наукові бібліотеки з громіздкими каталогами. Ця система відрізняється високою швидкістю, величезними масштабами, але вона погано поєднується зі старою системою. Інтернет сильно перевантажений неякісною інформацією. Проблема інформаційної екології для всесвітньої павутини є дуже гострою. Поки немає способу створення бар'єрів для "інформаційного галасу", недостовірної інформації.
Навчальна функція Інтернету для своєї ефективної реалізації потребує зміни викладацького менталітету, досягнення більшої відкритості, переходу до інтерактивних методів навчання, відмови від викладацького трансляцизму і переходу до інтелектуального партнерства з тими, кого навчають.
Нарешті, Інтернет перетворюється у складний об'єкт і могутній засіб наукових досліджень. Сьогодні поки немає концепції розвитку світової мережі, що, як видно, буде поєднувати в собі стихію з елементами організованості, інтелектуальну демократію і цільове управління. Необхідні серйозні дослідження мережі як системи, інституту, способу комунікації в економічному, політико-правовому, соціальному, психологічному і ментальному аспектах. Ефективність Інтернету в науці як інструменту зумовлена рівнем розвитку інформаційно-ошукових і аналітичних систем, методів контент–аналізу, що нині ще дорогі і не можуть застосовуватися у звичайних наукових колективах.