Систематизація компетентностей
Компетенціяінтерпретується як суспільно визначений рівень знань, умінь, навичок, ставлень у певній сфері діяльності людини, тобто це — задана ззовні вимога, норма, а компетентність —інтегрована здатність особистості, що складається із знань, досвіду, цінностей і ставлення, які можуть цілісно реалізовуватися на практиці, тобто передбачає індивідуальний досвід використання набутих у процесі навчання компетенцій. Отже, компетентність — це знання в дії.
Новий стандарт мистецької освіти: науковий коментар до основних змін
За десять років функціонування Державного стандарту початкової загальної освіти, прийнятого у 2000 р., відбулися соціокультурні зміни, які детермінують необхідність оновлення навчально-виховного процесу в загальноосвітній школі. Також набув подальшого розвитку напрям науково-педагогічного пошуку, присвячений тлумаченню змісту категорії компетентність, визначенню шляхів адаптації міжнародного досвіду з упровадження компетентнісного підходу в освіту.
У новій редакції Державного стандарту початкової загальної освіти відповідно до розвитку особистісно розвивальної парадигми проголошено компетентнісний підхід — спрямованість навчально-виховного процесу на досягнення таких результатів, як ієрархічно підпорядковані компетентності учнів, а саме ключова, загальнопредметна і предметна. У документі визначено освітні компетентності з усіх галузей знань, на формування яких спрямовано навчання у загальноосвітній школі, розширено і поглиблено вимоги до прикладних результатів освіти учнів молодшого шкільного віку.
Метою статті є аналіз змісту і структури розділу “Освітня галузь «Мистецтво»” нового Державного стандарту початкової освіти, а також концептуальних змін у галузі мистецької освіти.
Численні наукові джерела (порівняльні дослідження О. Локшиної, О. Овчарук, дидактичні праці Н. Бібік, О. Савченко, психологічні розвідки І. Беха, О. Кононко та ін.) розкривають особливості застосування поняття компетентність до різних освітніх сфер, проте в галузі мистецької освіти, на жаль, ця тема майже не розроблена.
Незважаючи на розбіжності у визначеннях терміна компетентність у науково-педагогічних працях, сутність цього поняття пов’язується з
кінцевими результатами освіти, які чітко фіксуються і вимірюються. У Держстандарті розведено два суміжні поняття: компетенція і компетентність.
Кожна освітня галузь через свій специфічний зміст має сприяти формуванню загальної життєвої компетентності школяра.
Концептуальні ідеї стандарту освітньої галузі "Мистецтво"
Створюючи Державний стандарт освіти в галузі “Мистецтво”, ми спиралися на наукові положення О. Савченко щодо системного втілення компетентнісного підходу в освіту молодших школярів. Ці положення реалізовано у таких вимогах до стандарту початкової освіти нового покоління. По-перше, треба врахувати багатокомпонентність змісту (знання, вміння, досвід репродуктивної і творчої діяльності, емоційно-ціннісні ставлення, життєвий досвід, вплив середовища), ширше представити діяльнісний компонент, посилюючи практичну спрямованість освіти та забезпечуючи набуття особистого досвіду творчої діяльності. По-друге, забезпечити інтеграцію знань, адже визначальна особливість молодших школярів — цілісність сприйняття й освоєння навколишньої дійсності.
Розробляючи Державний стандарт освітньої галузі “Мистецтво”, ми врахували такі концептуальні наукові ідеї:
• генетичний і функціональний взаємозв’язок художньої культури суспільства і внутрішнього художнього світу особистості (“людина в культурі — культура в людині”);
• цілісність художньо-естетичного розвитку особистості молодшого школяра, що забезпечується використанням різних видів мистецтва, і взаємоузгодженням відповідних предметних мистецьких компетентностей, набуття яких необхідне для формування в учнів поліхудожнього образу світу, між- предметної естетичної компетентності;
• спрямованість мистецької освітньої галузі на розширення досвіду спілкування і співпраці учнів, власного художнього самовираження у різних видах художньо-творчої діяльності.
У новому Державному стандарті освітньої галузі “Мистецтво”, з огляду на компетентнісний підхід, було реалізовано такі завдання-орієнтири:
• забезпечення наступності змісту і вимог дошкільної й початкової освіти та перспективності з основною школою;
• укрупнення досягнень учнів (включення простих умінь у складні);
• наближення результатів освіти до життєвих реалій, суспільних і особистісних потреб дитини молодшого шкільного віку;
• визначення складових ланцюжка етапів засвоєння інформації: “мати уявлення —розуміти — вміти — застосовувати'']
• удосконалення опису державних вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учнів для забезпечення об’єктивності оцінювання навчальних досягнень за загальними критеріями відповідно до специфіки освітньої галузі “Мистецтво”;
• уникнення предметоцентризму (з огляду на мінімальну кількість навчальних годин та цілісність галузі).
Мета і завдання освітньої галузі "Мистецтво"
У новому Державному стандарті було насамперед уточнено мету і завдання освітньої галузі “Мистецтво" в контексті реалізації компетентніс- ного підходу. Зокрема визначено, що метою загальної мистецької освіти є формування у молодших школярів комплексу ключових (ме- тапредметних), естетичних (міжпредметних) і мистецьких (предметних) компетентностей у процесі опанування художніх цінностей і способів
художньої діяльності шляхом набуття власного естетичного досвіду.
Визначена вище мета конкретизується у таких завданнях загальної мистецької освіти в початковій школі:
• виховання в учнів емоційно-ціннісного ставлення до мистецтва та навколишньої дійсності, розвиток художніх інтересів і потреб, естетичних ідеалів, здатності розуміти й інтерпретувати художні твори та сприймати й оцінювати естетичні явища;
• формування в учнів на доступному рівні системи художніх знань і вмінь, яка відображає цілісність та специфіку мистецтва різних видів;
• розвиток емоційно-почуттєвої сфери учнів, їхніх художніх здібностей і мислення, здатності до самовираження і спілкування.
Принципи побудови змісту освітньої галузі "Мистецтво"
Зміст загальної мистецької освіти з урахуванням компетентнісного підходу ґрунтується на таких принципах:
• наступність між дошкільною і початковою, початковою й основною ланками загальної мистецької освіти;
• поєднання універсального (загальнолюдського), національного (державного) і локального (краєзнавчого) аспектів змісту мистецької освіти;
• інтегративність, поліхудожнє виховання і розвиток учнів на основі взаємодії видів мистецтва;
• діалогічність;
• креативна спрямованість;
• варіативність програмно-дидактичного і методичного забезпечення;
• естетизація освітнього середовища
й активізація зв’язків школи з соціо-
культурним середовищем.
Останній принцип акцентує необхідність посилення діяльнісно-практичних аспектів освітньої галузі, виходу за вузькі межі шкільного навчання у широкий світ культури і підготовки дітей до здійснення “діалогу культур” не тільки в музейному чи театральному, а й у родинному чи будь-якому іншому соціальному середовищі, яке оточує дитину в повсякденному житті.
Авторами Державного стандарту освітньої галузі “Мистецтво” у початковій школі зроблено першу спробу концептуалізації проблеми застосування поняття компетентність до мистецької освіти. Освітні компетентності систематизовано та об’єднано у такі групи: ключові (ме- тапредметні); естетичні (міжпредметні, галузеві); мистецькі (предметні — музичні, образотворчі, хореографічні, театральні, екранні).
Ключова компетентністьу Державному стандарті трактується як здатність особистості ефективно брати участь у різноманітних сферах людської діяльності, вона належить до загально- галузевого змісту освітніх стандартів.
У документі наведено такі ключові компетентності: вміння вчитися, загальнокультурна, громадянська, здоров’язбережувальна, соціальна компетентність та компетентність з питань інформаційно-комунікаційних технологій. Із цього переліку для освітньої галузі ‘ Мистецтво” провідною вважаємо загальнокультурну, хоча всі інші також формуються у процесі навчання мистецтв. Ключові компетентності є універсальними і не належать до конкретної освітньої галузі чи навчального предмета. їх розвиток потребує узгодження змісту окремих освітніх галузей. Наприклад, загальнокультурна компетентність, яку ми тлумачимо як провідну, визначальну саме для мистецької освітньої галузі, реалізується в мистецькій освіті через такі галузеві компетенції, як етнокультурна, полі- культурна, культурно-дозвільна.
Міжпредметна естетична компетентність —
це здатність учня орієнтуватися в естетичних параметрах різних сфер його життя.