Історико-архітектурний ансамбль Кам’янець-Подільського

Місто-музей – Кам'янець-Подільський, що включає понад 100 пам'яток, виникло на рубежі ХТ—XII ст. На початку 1370-х рр. воно було центром Поділля у складі Литовської держави під владою князів Коріятовичп. З 1374 р. місто володіло магдебурзьким правом, що приваблювало сюди чисельних переселенців із руських, польських вірменських земель. У XIV ст. в місті існували 3 окремі общини - руська, вірменська, польська, кожна з яких користувалася правом самоврядування. Після приєднання до Російської імперії Бессарабії в 1812 р. кордон із Туреччиною відсунув далеко на південь, Кам'янецька фортеця втратила своє оборонне значення і стала використовуватись як в'язниця. До найцікавіших екскурсійних об'єктів Кам'янець-Подільського належать міські укріплення, які включають старий і новий замки, замковий міст, міську браму і Вірменський бастіон.

Старий замокрозташований на видовженому скелястому мисі. Перші муровані укріплення, що виникли на цьому місці датуються II—III ст. і пов'язуються з періодом Траянових війн, зокрема, з римською окупацією Дакії. Збереглися — Мала Південна і Денна башти оборонного муру XII—XIII ст. В XIV — в середині XV ст. були зведені башти Чорна, Лянцкоронська, дві Комендантські, «Рожанка», Водяна, Мана Західна, Ласька, Тенчинська, «Ковпак», Папська. В середині XVI ст. до них додалися Нова Східна і Нова Західна башти, східний замковий мур із брамою і підземною галереєю та ін. споруди.

На початку XVII ст. з західної сторони фортеці на відстані 23 м від Старого замку споруджені нові укріплення, що здобули назву Нового замку(зберігся лише частково).

Старий замок з'єднується з островом Старого міста Замковим мостом,який у 1672 р. був сильно пошкоджений під час турецького штурму. У 1685-1686 р. турки, які заволоділи фортецею, здійснили його кардинальну рекон­струкцію, чим пояснюється назва мосту — Турецький. На Цьому мосту був страчений турками Юрій Хмельницький.

У прибережній смузі каньйону р. Смотрич розташовані оборонно-гідротехнічпі системи Нижньої Польської і Руської брам, які дозволяли перекрити підступи до міських воріт у результаті затоплення каньйону водою.

Комплекс Верхньої Польської брами складається з башти Стефана Баторія, оборонних мурів і Турецького бастіону.

Донецький музично-драматичний театр ім. Артема побудований в 1961 році за проектом архітектора Е. Чечика (м. Москва). Він знаходиться на вулиці Артема і головний фасад з восьмиколонним портиком ордена Корінфа обернений у бік площі ім. Леніна. Театр має партерний зал для глядачів з двома ярусами на 942 місця. Фойє і зал декоровані ліпними деталями. Будівля є пам'ятником архітектури місцевого значення.

Від головної площі починається проспект Ілліча – головна магістраль, що сполучає Донецьк з Макіївкою. Проспект Ілліча поклав початок архітектурному розвитку центру міста в східному напрямі.

Архітектурний комплекс моста через річку Кальміус є автомобільно-пішохідним 9-ти пролітний міст завдовжки 200 метрів. Побудований в 1954 році за проектом інженера Ст. Попова. Прольоти захищені декоративними чавунними поручнями з 18 ліхтарними стовпами. Два мостових засади мають гранітні пилоны. На пилонах з чотирьох сторін встановлені фігурні ліхтарі, а на постаментах виконані чавунні барельєфи на тему звільнення і відновлення Донбасу. Автори – скульптори І. Перігудов, А. Постон, Л. Райзман і Н. Мухтарева. Міст є пам'ятником архітектури місцевого значення.

Інший архітектурний ансамбль уздовж вулиці Артема – Театральна площа. Тут знаходяться Державний академічний театр опери і балету ім. Соловьяненко, кінотеатр ім. Т.Г. Шевченко, інститут «Донгипрошахт», магазини і кафе.

Третій композиційний вузол вулиці Артема – площаРадянська. У її архітектурному ансамблі домінує будівля міськради, перед якою створений широкий партер з фонтаном. Навпроти розташований торговий центр «Білий лебідь», а з південного і північного боку – висотні будівлі установ.

Четвертий крупний об'ємно-просторовий вузол знаходиться на перетині вулиці Артема і проспекту Тітова. Тут створений обширний багатофункціональний комплекс, що складається із стадіону, тенісних кортів, Палацу спорту, готелі «Шахтар», Палацу молоді «Юність», групи житлових висотних будинків і торгових будівель.

У формуванні силуету міста велике значення мають архітектурні композиції в районі вулиці Артема, на перетині бульварів Пушкіна і Шевченка, на площах Радянською і Шахтарською, а також житлові мікрорайони Шахтобудівник, Східний, Квітковий, Магістральний, Широкий, Південний, Сонячний та інші.

Культура і мистецтво. Створена широка мережа установ культури.

На території міста розташовані три театри, що постійно діють, обласна філармонія, цирк, 20 кінотеатрів, 53 палаци культури і клуби, 140 музеїв і музейних кімнат, зокрема обласний краєзнавчий і обласний художній музеї, близько 450 бібліотек (включаючи шкільні бібліотеки), планетарію. Цілорічно функціонує Центральний парк культури і відпочинку ім. Щербакова і його філії – парк ім. Ленінського комсомолу і парк ім. Горького.

Донецький Державний академічний театр опери і балету – одна з культурних найбільших установ міста і області – має цікаву історію свого створення.

У 1961 році в Донецьку був відкритий планетарій, у виставковому залі якого представлені макети першого штучного супутника Землі, космічного апарату «Місяць-3», глобуси Місяця і Марса. У Зоряному залі встановлений апарат «Планетарій», за допомогою якого можна спостерігати зоряне небо.

Напередодні ювілейних торжеств, присвячених 100-літтю міста, 26 серпня 1969 року в Донецьку відкритий цирк «Космос», розрахований на 2200 зорових місць.

Центром бібліотечної справи не тільки в нашому місті, але і у всьому Донбасі, є Обласна бібліотека імені Н.К Крупської, створена в 1926 році.

Пам’ятник Джону Джеймсу Юзу– засновникові Юзовки (Ворошиловський р-н, вул. Артема, у учбового корпусу технічного університету). Ськульптура Д.Д. Юза – англійського підприємця, що заснував в 1872 р. Юзовський металургійний завод і могутній поштовх, що дав, промисловому розвитку селища Юзовки і Донецького краю в цілому. Автори: скульптор – A.M. Швидких. Встановлений в 2001 році.

Пам'ятник розташований біля учбового корпусу технічного університету, що може символізувати професію Джона Юза – інженера англійського заводу, що надалі став підприємцем, утримувачем контрольного пакету акції Новоросійського акціонерного товариства, творцем Юзовського металургійного заводу, – одного з найбільших заводів півдня Росії, що був фактично до кінця 19 століття єдиним крупним підприємством на території області. За задумом творця пам'ятника, установка пам'ятника на низькому постаменті, фактично в людське зростання, повинна була символізувати людські якості цього діяча.

Бронзовий дзвін на щаблині – дар жителів Бохума на честь 10-ліття партнерських зв'язків між Бохумом і Донецьком. Пам'ятник знаходиться по вулиці Артема, напроти АТ «Торговий центр «Білий лебідь».

Копія знаменитої Цар-гармати.На гранітному постаменті (0,5 м) встановлена гармата. Поряд, з лівого боку у формі піраміди лежать 4 ядра для неї.Пам'ятник споруджений перед будівлею міськвиконкому м. Донецька по вулиці Артема напроти АТ Торговий центр «Білий Лебідь»

Донецький обласний краєзнавчий музей, один з найбільших краєзнавчих музеїв в Україні, був заснований в 1924р. Фондові збори музею є справжньою скарбницею, де зберігається більше 120 тисяч музейних предметів.

Пам'ятний знак «Пальму Мерцалова» – у будівлі обласного краєзнавчого музею. Вона є копією знаменитої «Пальми Мерцалова», удостоєної вищої нагороди «Гран-прі» на Усесвітній виставці в Парижі в 1900 р. Виготовлена в 1998 р. ковалем Сергієм Каспруком, встановлена в 1999 р. Один з символів краю, вона увійшла складовою частиною в герб Донецької області.