Філологія в комплексі гуманітарних наук

Сексуальні порушення

Мета проведення заняття:ознайомиться з визначенням, різновидностями та основними причинами дисгармоній статевого життя партнерів, вивчити основні відхилення та їх причини в сексуальної поведінки.

ПЛАН ЗАНЯТТЯ:

1.Порушення сексуальних потреб.

2.Порушення сексуального життя.

3.Нетипові сексуальні відхилення.

4.Патогенні хвороби та порушення сексуальної поведінки

Література

1. Васильченко Г.С. Общая сексопатология. – М., 1977.

2. Васильченко Г.С. Частная сексопатология: В 2-х т. – М., 1983.

5. Имелинский К. Сексология и сексопатология. – М., 1986.

8. Качарян Г.С., Качарян А.С. Психотерапия сексуальных расстройств и супружеских конфликтов. – М., 1994.

9. Клінічна сексологія і андрологія. – К., 1996.

10. Кон И.С. Введение в сексологию: Учебн. пособие для вузов. – М., 1999.

12. Нохурнов А. Нарушения сексуального поведения. – М., 1988.

13. Кришталь В.В., Гульман Б.Л. Сексология. Клиническая сексология. Ч.1. Общая сексопатология. – Х-в, 1997. – Т.2.

15. Свядощ А.М. Женская сексопатология. – СПб., 1998.

Сексуальні порушення рассматриват у декількох аспектах.

1. Растройства сексуальних потреб. Порушення лібідо:

· гиперлибидомия;

· гиполибидомия.

2. Перешкоди в реалізації сексуальних потреб:

· сексуальні комплекси;

· партнерські сексуальні проблеми;

· сексуальні стани страху

· синдром околосонных сексуальних ілюзій;

· синдром Кехрера.

3. Преддисфункциональный синдром.

4. Порушення плину сексуального життя в чоловіків:

· порушення ерекції;

· порушення эякуляции.

5. Порушення плину сексуального життя в жінки:

· порушення комплексу сексуальної готовності;

· вагінізм;

· полова холодність.

6. Порушення плину сексуального життя в обох підлог:

· комплекс сексуальної непристосованості;

· непорочний шлюб (виргогамия);

· сексуальна аверсия;

· диспареуния;

· сексуальна анестезія.

7. Порушення оргазму:

· синдром мнимої анаргазмии;

· аноргазмия.

8. Нетипові сексуальні відносини:

· патологічний аутоэротизм;

· орализм;

· анализм;

· гомосексуалізм.

9. Нарушение половой аутоидентификации:

· транссексуализм;

· синдром нерозрізнення сексуального об'єкта.

10. Девіантні тенденції.

Вибір сексуального об'єкта за ознаками:

-полова перевага,

-дитячий вік об'єкта,

-роль аналізаторів сприйняття :

* візуальні;

*аудиальные;

*тактильні стимули;

*заходи.

Філологією (від грецьк. рhilео - "люблю" і logos - "слово", що буквально означає “люблю слово”) називають сукупність гуманітарних наук - мовознавство, літературознавство, допоміжні – джерелознавство, текстологія, риторика, палеографія, які вивчають духовну культуру певного народу чи народів через мовний і стилістичний аналіз літературних та інших пам’яток [11, 13]. Г.Винокур називав філологію "службою розуміння людини", "мистецтвом читати", а філолога – "майстром, що володіє цим мистецтвом" [3;1].

Професія філолога багатогранна, вона суміщає в собі риси лінгвіста, критика, історика, знавця моралі, культури, багатьох гуманітарних, а на сьогодні й природничих наук, тобто все, що може знадобитися для з'ясування суті певного текста. Д.Лихачов вказував: „Філологія... вимагає глибоких знань не тільки з історії мов, але й знань реалій тієї чи іншої епохи, естетичних уявлень про свій час тощо” [8].

Філологія – інтегративна дисципліна. Складовою філології є слов'янська філологія.