Об’єкти права промислової власності

Теоретичні запитання

Суб’єкти права промислової власності

Об’єкти права промислової власності

ТЕМА 3: ПРАВО ПРОМИСЛОВОЇ ВЛАСНОСТІ

Теоретичні запитання

1. Сутність авторського права.

2. Об’єкти авторського права.

3. Суб’єкти авторського права.

4. Принципи авторського права та суміжних прав.

5. Особисті майнові немайнові права автора.

6. Сутність суміжних прав.

7. Об’єкти суміжних прав.

8. Суб’єкти суміжних прав.

9. Особисті немайнові та майнові суміжні права.

10. Порушення авторського права і суміжних прав.

Аналіз численних точок зору щодо промислової власності дає підстави для висновку про її подвійну природу.

По-перше, це право, що виникає у творця на досягнутий результат інтелектуальної, творчої діяльності, подібне до пра­ва власності, яке виявляється стосовно особи, чиєю працею створено матеріальну річ. Право на результат творчої діяльності забезпечує його власнику виняткову можливість розпоряджатися цим результатом на свій розсуд з усуненням третіх осіб від втручання у виняткову сферу правоволодіння. Воно може передаватися іншим особам за дозволом на його вико­ристання (ліцензією) і за цілою низкою ознак належить до майнових прав, подібних до права майнової власності.

По-друге, паралельно з економічним привласненням резуьтатів інтелектуальної праці існують відносини духовного привласнення, які мають юридичне вираження у праві авторства. Автор володіє сукупністю особистих немайнових (моральних) прав, які не мо­жуть відчужуватися від власника внаслідок самої природи їхнього походження.

До основних об’єктів права промислової власності належать:

1. Винаходи;

2. Корисні моделі;

3. Промислові зразки;

4. Раціоналізаторські пропозиції;

5. Знаки для товарів і послуг;

6. Фірмові найменування;

7. Зазначення походження товарів;

9. Недобросовісно конкуренція;

10. Топологія інтегральних мікросхем;

11. Науково-технічна інформація та документація.

Розглянемо дані об’єкти права промислової власності більш детально.

Винахід - це вирішення утилітарного завдання в будь-якій галузі промисловості або іншій сфері суспільно корис­ної діяльності людини, що відповідає визначеним законодав­ством умовам надання правової охорони й визнане як вина­хід компетентним державним органом.

Згідно із Законом України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» об'єктом винаходу може бути продукт (пристрій, речовина, штам мікроорганізму, культура клітин рослин і тварин тощо), спосіб, а також застосування раніше відомого продукту чи способу за новим при­значенням, а сам винахід розглядається як технологічне (технічне) вирішення, що відповідає умовам патентоспроможності (новизні, винахідницькому рівню й промисловій придатності).

До пристроїв як об'єктів винаходів належать машини, механізми, прилади тощо. Пристрої характеризують за та­кими ознаками: наявністю конструктивних елементів; наяв­ністю зв'язків між елементами; взаємним розміщенням еле­ментів; формою виконання елементів або пристрою в цілому; формою виконання зв'язків між елементами; параметрами й іншими характеристиками елементів та їх взаємозв'язком; матеріалом, з якого виготовлено елементи або пристрій у ці­лому, середовищем, що виконує функцію елемента.

До речовин як об'єктів винаходу належать: індивідуальні хімічні сполуки, до яких також умовно зараховують високомолекулярні сполуки й об'єкти генної інженерії; композиції (спо­луки, суміші, розчини, сплави тощо) і продукти ядерного пере­творення. Речовини характеризують за такими ознаками:

- індивідуальні хімічні сполуки - якісним складом (атома­ми певних елементів), кількісним складом (кількістю ато­мів кожного елемента); зв'язком між атомами, взаємним розміщенням їх у молекулі, вираженим хімічною струк­турною формулою, чи в кристалічній решітці. (Сполуки з невстановленою структурою (об'єкти генної інженерії) описують за допомогою їх фізико-хімічних та інших ха­рактеристик, які дають можливість їх ідентифікувати.);

- композиції — якісним (інгредієнтами) і кількісним (вмістом інгредієнтів) складом; структурою композиції; структурою інгредієнтів;

- речовини, одержані шляхом ядерного перетворення, - якісним (ізотопним) складом елемента, кількісним скла­дом (кількістю протонів і нейтронів); основними ядерними характеристиками: періодом піврозпаду, типом і
енергією випромінення (для радіоактивних ізотопів);

- речовини невизначеного складу - фізико-хімічними, фізичними та утилітарними показниками й ознаками способу одержання.

До штамів мікроорганізмів, культури клітин рослини і тварини як об'єкта винаходу належать індивідуальні шта­ми мікроорганізмів, культивованих клітин рослини і твари­ни; консорціуми мікроорганізмів.

До способів як об'єктів винаходу належать процеси ви­конання дій над матеріальним об'єктом (об'єктами) за допо­могою матеріальних об'єктів. Спосіб характеризують за та­кими ознаками: наявністю дії або сукупності дій; порядком виконання таких дій у часі (послідовно, одночасно, у різних комбінаціях тощо); умовами виконання дій: режимом (тем­пературою, тиском, концентрацією компонентів тощо), ви­користанням речовин (вихідною сировиною, реагентами, каталізаторами тощо), пристроями (пристосуваннями, ін­струментами, обладнанням тощо), штамами мікроорганіз­мів, культивованих клітин рослин і тварин.

В Україні не можуть отримати правову охорону як вина­хід відкриття наукові теорії та математичні методи; методи організації та управління господарством; плани, умовні по­значення, розклади, правила; методи виконання розумових операцій; комп'ютерні програми; результати художнього кон­струювання; топографії ІМС; сорти рослин і породи тварин тощо. Усі ці об'єкти не підпадають під поняття продукту чи способу, проте більшість з них охороняються правом як інші об'єкти інтелектуальної власності.

Правову охорону надають винаходу, який, крім відповіднос­ті умовам патентоспроможності (тобто якщо він новий, має ви­нахідницький рівень і промислово придатний), не суперечить суспільним інтересам, принципам гуманності й моралі.

Корисна модель - це нове і промислово придатне кон­структивне виконання пристрою.

Об'єктом корисної моделі може бути таке конструктивне виконання пристрою, яке має явно виражені просторові фор­ми, тобто характеризується не лише наявністю елементів і зв'язків між ними, але й формою виконання цих елементів, їх певним взаємним розміщенням.

Не можуть отримати правову охорону як корисна модель об'єкти, які не можуть отримати правову охорону і як винахід.

Зазвичай корисну модель називають «малим винаходом», маючи на увазі те, що корисні моделі хоч і нагадують за сво­їми зовнішніми ознаками патентоспроможні винаходи-пристрої, але найчастіше менш значущі за своїм внеском у рі­вень техніки.

Правову охорону надають корисній моделі, яка не супере­чить суспільним інтересам, принципам гуманності й моралі та відповідає умовам патентоспроможності, тобто якщо вона нова і промислово придатна.

Промисловий зразок - це результат творчої діяльності людини в галузі художнього конструювання.

Сьогодні, мабуть, нікого не потрібно переконувати, що на­віть за рівних параметрів і вартості майже кожен з нас від­дасть перевагу зручному й привабливому товарові. Зорова привабливість і зручність користування – це ті міркуван­ня, які впливають на остаточне рішення споживача надати перевагу одному товару перед іншим. Оригінальне оформ­лення зовнішнього вигляду товару не тільки приваблює по­тенційного покупця, але і як знак для товарів і послуг може допомагати відрізнити товари конкретного виробника чи по­стачальника від однорідних товарів.

Привабливість товару в естетичному плані примушує виробників вкладати в дизайн чималі кошти, що зрештою спонукає їх захищати результати творчої праці дизайнерів за допомогою оформлення прав на промислові зразки. На сьогодні рідко яка пляшка (не тільки ексклюзивна, але й масова), флакон, етикетка або комплект етикеток, пачка для сигарет або пакет не захищені юридично, тобто не мають па­тенту на промисловий зразок.

Згідно із Законом України «Про охорону прав на промис­лові зразки», введеним у дію 01.07.94, правову охорону нада­ють промисловому зразку, що не суперечить суспільним ін­тересам, принципам гуманності й моралі та відповідає умо­вам патентоспроможності (якщо промисловий зразок новий і промислово придатний).

Об'єктом промислового зразка може бути форма, малюнок чи розфарбування та їх поєднання, які визначають зовнішній вигляд промислового виробу та призначені для задоволення естетичних і ергономічних потреб (зрозуміло, що привабли­вий, але незручний у вживанні виріб не зможе бути конку­рентоспроможним на сучасному ринку товарів і послуг.

Промислові зразки можуть бути об'ємними (моделі), пло­щинними (малюнки) або комбінованими. Об'ємні промислові зразки являють собою композицію, в основу якої покладено розвинуту об'ємно-просторову структуру, наприклад, зо­внішній вигляд пляшки для напоїв, флакон для парфумів тощо. Площинні промислові зразки являють собою компози­цію, в основу якої покладено лінійно-графічне співвідношен­ня елементів, яке не можна сприйняти візуально як об'ємне, наприклад, зовнішній вигляд етикетки, малюнка на пачці для сигарет тощо. Комбіновані промислові зразки харак­теризуються загальними ознаками, властивими об'ємним і площинним зразками, наприклад, зовнішній вигляд пачки для сигарет, пакета для товарів тощо.

Слід зауважити, що промисловими зразками можуть бути: окремий виріб, його частина, комплект (набір) виробів, варіанти виробу або комплекти виробів (рис. 2.2). Частину виробу можна заявити як промисловий зразок за умови, якщо вона виконує самостійну функцію, має завершену композицію та її можна використати з цілим рядом виробів (наприклад, ковпачок для флакона, пробка для пляш­ки). Комплект (набір) виробів можна заявити як промисловий зразок, якщо елементи, що входять до його складу й виконують різні функції, відмінні один від одного, але вирішують загальні завдання комплекту (набору) в цілому (наприклад, набір туб певної косметичної лінії, комплект етикеток). Варіантами ж промислово­го зразка є художньо-конструкторські вирішення одних і тих са­мих виробів (комплектів), які відрізняються сукупністю суттєвих ознак, що визначають однакові естетичні та (або) ергономічні особ­ливості виробів (наприклад, два або декілька аерозольні балончи­ки, які відрізняються один від одного формою ковпачка).

Промислові зразки потрібно відрізняти від інших об'єктів про­мислової власності: винаходів, корисних моделей, об'ємних товарних знаків. (Так, винаходи й корисні моделі, на відмі­ну від промислового зразка, захищають технічну сутність об'єкта, яка може полягати в особливій формі об'єкта, своє­рідному розміщенні та з'єднанні його окремих частин, мате­ріалі об'єкта, наприклад, складі скла, структурі пакувально­го матеріалу тощо.)

Чітких критеріїв розмежування творів декоративно-при­кладного мистецтва, що охороняються авторським правом, і промислових зразків немає. Багато творів декоративно-при­кладного мистецтва за відповідності їх умовам патентоспро­можності можна також визнати промисловими зразками.

Деякі вироби можна визнати як промисловими зразками, так і об'ємними товарними знаками (наприклад, форма посу­дини для хімічних речовин). У цьому разі можлива одночас­на охорона об'єкта як промисловим зразком, так і товарним знаком (варто лише врахувати, що такі об'єкти виконують різні функції і їх оформлюють по-різному).

Не можуть одержати правову охорону об'єкти архітекту­ри (крім малих архітектурних форм: палаток, транспортних зупинок, телефонних будок тощо), промислові, гідротехнічні та інші стаціонарні споруди і друкована продукція як така (книжки, газети, журнали тощо, які охороняються нормами авторського права), об'єкти нестійкої форми з рідких, газо­подібних, сипких або подібних до них речовин.

Право власності на промисловий зразок засвідчується па­тентом, термін дії в Україні якого становить 10 років з дати подання заявки до Державного департаменту інтелектуаль­ної власності, з можливістю продовження дії патенту за кло­потанням заявника, але не більше як на 5 років.

Заявка, тобто сукупність документів, потрібних для ви­дачі патенту, має стосуватися одного промислового зразка й може містити його варіанти. її складають українською мо­вою і вона має містити: заяву про видачу патенту; комплект фотокарток із зображенням виробу (його макета, малюнка), що дають повне уявлення про зовнішній вигляд виробу; опис промислового зразка; креслення, схему, карту (за потреби). До заявки можна додавати також інші документи (напри­клад, документ, що підтверджує сплату збору за подання за­явки на промисловий зразок). Докладніше вимоги до заявки викладено в Правилах складання та подання заявки на ви­дачу патенту України на промисловий зразок.

Патент надає його власнику виключне право викорис­товувати промисловий зразок на свій розсуд, якщо таке використання не порушує прав інших власників патентів. Використанням промислового зразка визнають виготовлен­ня, пропонування для продажу, введення в господарський обіг або зберігання в зазначених цілях виробу, виготовлено­го із застосуванням запатентованого промислового зразка. (Отже, особа, що використовує з комерційною метою, напри­клад, «чужу» пляшку для напоїв, може бути притягнута до відповідальності.)

Патент надає його власнику право (майже в будь-якому разі) забороняти іншим особам використовувати промисло­вий зразок без його дозволу. Будь-яке посягання на права власника патенту вважається порушенням цих прав і тягне за собою відповідальність відповідно до чинного законодав­ства України. На вимогу власника патенту таке порушення треба припинити, а порушник зобов'язаний відшкодувати власнику патенту заподіяні збитки.

Раціоналізаторські пропозиції мають відповідати умовам охороноздатності (новизна, промислова придатність) і за цією ознакою належать до об’єктів промислової власності.

Знак для товарів і послуг (товарний знак) - це знак, за яким товари й послуги одних осіб відрізняються від однорід­них товарів і послуг інших осіб.

У конкурентній боротьбі на ринку товарів і послуг виграє виробник товару вищої якості, а також особа, яка забезпе­чує найвищий рівень послуг. Саме товарний знак дає змогу відрізнити товари й послуги одних осіб від однорідних това­рів і послуг інших осіб, а також часто замінює собою довге й складне найменування тієї чи тієї юридичної або фізичної особи. Товарний знак виконує функції індивідуалізації това­рів і послуг через їх виділення з маси однорідних і подібних товарів і послуг, вказівки на певну якість товарів і послуг, на джерело їх походження, а також реклами. Саме тому наяв­ність товарного знака спрощує для споживача вибір товарів і послуг потрібної якості.

Зазвичай товарним знаком є позначення, розміщене на продукції, її пакуванні або супровідній документації. Таке позначення розглядають як товарний знак лише тоді, коли його зареєстровано встановленим законом порядком. У на­шій державі згідно із Законом України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», введеним у дію 01.07.94, об'єктом товарного знака можуть бути «словесні, образотворчі, об'ємні та інші позначення або їх комбінації, виконані в будь-якому кольорі чи поєднанні кольорів».

Словесні знаки для товарів і послуг являють собою слова або сполучення букв, що мають словесний характер.

Словесні знаки мають перед іншими видами знаків для то­варів і послуг таку перевагу, як наявність фонетичного аспекту. Вони найчастіше мають більшу розрізняльну здатність та кра­ще запам'ятовуються й відтворюються, ніж образотворчі. Сло­весний знак простіше пов'язувати з фірмовим найменуванням, створюючи серії товарних знаків для однієї юридичної особи (підприємства, організації тощо). Особливо значні переваги словесних знаків для товарів і послуг з погляду реклами (при­близно 80 % усіх знаків для товарів і послуг у світі словесні).

Словесні знаки поділяють на дві основні групи: знаки у вигляді слів природної мови та знаки у вигляді слів, утворе­них штучно. Природні слова зазвичай запам'ятовують кра­ще, ніж штучні.

Природні слова - це звичайні слова й сполучення слів різ­них мов: БРАВО, ЗОЛОТА ФОРТУНА, АСТРА, РИМА; а штучні - це слова, спеціально створені для використання як знаки для товарів і послуг: КОМО, АВК, ЛІМО тощо .

Словесні знаки реєструють як у звичайному шрифтово­му виконанні, так і в спеціальному графічному, яке надає їм оригінальності.

Образотворчі знаки для товарів і послуг являють собою різні конкретні й абстрактні зображення предметів, тварин, птахів, людей, складних ліній і фігур, орнаменти, художньо виконані шрифтові елементи, а також різні композиції цих елементів.

Розроблюючи образотворчі знаки, найчастіше беруть до уваги характеристику товару, підприємства або послуг, для яких створюють знак, і виражають її, якщо це можливо, зо­браженням чого-небудь типового або конкретного.

Об'ємними знаками для товарів і послуг називають триви­мірні зображення товару чи його пакування. На відміну від промислового зразка, об'ємний знак для товарів і послуг не визначається винятко­во його функціональним призначенням, але дає змогу виділити виріб конкретного виробника з ряду однорідних товарів (так, якщо просто оригінальний флакон для парфумів зазвичай яв­ляє собою промисловий зразок, то такий самий флакон з напи­сом, наприклад CHANEL, може вже бути товарним знаком).

Комбіновані знаки для товарів і послуг являють собою комбінації елементів різного характеру, словесно-образот­ворчих, об'ємних та ін. Найчастіше це словесно-образотворчі композиції.

Поєднання конкретного словесного позначення з наочним образотворчим чи об'ємним позначенням слова, яке добре за­пам'ятовується й легко вимовляється, з виразним рисунком утворює комбінований знак для товарів і послуг. Причому словесна та графічна частини комбінованого знака мають бути взаємопов'язані композиційно й сюжетно й утворювати єдине ціле. У світі як товарні знаки використовують такі види й катего­рії позначень: слова (ця категорія включає найменування під­приємств, прізвища, імена, географічні назви та будь-які інші слова або набори слів (довільні чи ні), а також рекламні гасла);літери й цифри (одна чи кілька літер, одна або кілька цифр чи будь-яка їх комбінація); зображення (різні зображення, ри­сунки й символи, а також плоскі зображення товарів чи па­кування); комбінація будь-яких елементів з наведених вище, включаючи логотипи* та етикетки; кольорові знаки (слова, зображення і будь-які їх комбінації в кольоровому виконан­ні, а також сполучення кольорів і колір сам по собі; просторові (об'ємні) позначення (типова категорія просторових позначень - форма виробів або їх пакування); слухові позначення (звуко­ві знаки. Можна виділити дві типові категорії звукових знаків: ті, які можна перекласти на музичні ноти або інші символи, та інші, наприклад, крик тварин.); нюхові знаки (пахучі зна­ки; наприклад, якась особа виготовляє свій товар, скажімо, друкарський папір, з певним ароматом і споживач звикає до розпізнання товарів за їх запахом); інші (невидимі) позначення (наприклад, позначення, що розпізнаються на дотик).

* Логотип - словесний товарний знак в особливому графічному вико­нанні.

Більшість юридичних і фізичних осіб надзвичайно сер­йозно ставляться до розроблення товарних знаків для сво­єї продукції. Робота над товарним знаком може тривати не один рік, оскільки розглядають десятки й сотні варіантів, а після остаточного вибору в рекламу товарного знака вкла­дають значні кошти. Вартість товарного знака іноді пере­вищує вартість усього майна фірми (наприклад, вартість товарного знака «Соса-Соlа», яке належить компанії «Тhе Соса-Соkа Соmраnу» (США), 2000 р. становила 72,5 млрд дол. СІЛА (Патенты и лицензии. - 2001. - С.11-12), ІВМ (США) - 53,2 млрд дол., Mercedes (Німеччина) - 21,1 млрд дол., Sоnу (Японія) - 16,4 млрд дол., Хегох (США) - 9,7 млрд дол. і т. ін.). Тому товарний знак ретельно охороняється його власником. Часто для запобігання його присвоєнню третіми особами по­ряд з товарним знаком використовують попереджувальне маркування: латинську літеру R у колі ® - для зареєстрованих товарних знаків і літери ТМ (від англ. tгаdе mark) - для знаків, що очікують реєстрації. Іно­ді власник зареєстрованого знака може повідомляти про це словами «Зареєстровано в Патентному відомості (назва держави)».

Саме попереджувальне маркування у світовій практиці — один з основних доказів того, що знак для товарів і послуг був відомий і той, хто без відповідно­го дозволу його використовує, незважаючи на попереджувальне маркування, — свідомий порушник.

У ряді держав, наприклад, у США, Великій Британії, Канаді, Нідерландах, Швейцарії, Сирії, Індії, Пакистані та деяких інших попереджувальне маркуван­ня застосовують у вигляді літер ТМ. Але таке позначення означає, що знак охо­роняється не згідно з реєстрацію, а відповідно до «принципу пріоритету» в його використанні, тобто введення в господарський обіг у вигляді, що надає йому можливість стати досить відомим (наприклад, використання в рекламі).

У більшості держав (зокрема в Україні) як попереджувальне маркування для зареєстрованого знака для товарів і послуг застосовують позначення ®, яке проставляють поруч зі знаком для товарів і послуг.

Права на знак для товарів і послуг отримують відповідно до чинного законодавства. Однак терміни розгляду заявок на видачу свідоцтва на відповідний знак часто становлять декілька років, що іноді навіть перевищує терміни існування самого суб'єкта господарювання (фізичної чи юридичної особи). Беручи до уваги таку ситуацію, доцільно після подання заявки на реєстрацію знака та отримання рішення про встановлення дати подачі за­явки використовувати знак з попереджувальним маркуванням ТМ, а після опублікування в офіційному бюлетені (в Україні — це «Промислова влас­ність») відомостей про видачу свідоцтва на знак змінити попереджувальне маркування ТМ на ®.

Отже, попереджувальне маркування ТМ має на меті попередити потенційних порушників про те, що після державної реєстрації (її здійснюють одночас­но з опублікуванням відомостей про видачу свідоцтва на знак) власник знака набуде прав, передбачених законодавством, і він зможе притягти до відпові­дальності всіх, хто порушував його права, починаючи від дати подання заявки на отримання свідоцтва.

Як товарний знак не розглядають позначення, що не ма­ють розрізняльної здатності; є загальновживані як позна­чення товарів і послуг певного виду, які вказують на вид, якість, кількість, властивості, призначення, цінність товарів і послуг, а також на місце і час виготовлення чи збуту товарів або надання послуг; є оманливі або такі, що можуть ввести в оману щодо товару, послуги або особи, яка виробляє товар або надає послугу; є загальновживані символи й терміни. Ці позначення можна застосувати в знаці як елементи, що не охороняються, якщо вони не мають домінуючого значення в зображенні знака.

Не можуть одержати правову охорону позначення, які зображують: державні герби, прапори та емблеми; офіцій­ні назви держав; емблеми, скорочені або повні найменуван­ня міжнародних міжурядових організацій; офіційні контро­льні, гарантійні та пробірні клейма, печатки; нагороди та інші відзнаки. Такі позначення можна використовувати в зображенні знака як елементи, що не охороняються, якщо на це є згода відповідного компетентного органу або їх власників.

Не реєструються як товарні знаки також позначення, які відтворюють промислові зразки, права на які належать в Україні іншим особам; назви відомих в Україні творів науки, літератури й мистецтва або цитати й персонажі з них, твори мистецтва та їх фрагменти без згоди власників авторського права або їх правонаступників; прізвища, імена, псевдоніми та похідні від них, портрети й факсиміле відомих в Україні осіб без їх згоди.

Позначення також мають бути нетотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати зі знаками, раніше зареє­строваними чи заявленими на реєстрацію в Україні на ім'я іншої особи щодо однорідних товарів і послуг або зі знаками інших осіб, якщо ці знаки охороняються без реєстрації на підставі міжнародних договорів, учасницею яких є Украї­на. При цьому охорона надається знаку, який не суперечить суспільним інтересам, принципам гуманності й моралі.

Товарні знаки слід відрізняти від маркування товару та схожих з ними інших об'єктів промислової власності фірмо­вих найменувань і промислових зразків. Так, маркування продукції надає споживачеві всі потрібні відомості про товар і його виробника, а товарний знак сповіщає споживача про то­варовиробника лише за умовним позначенням. Фірмове на­йменування, на відміну від товарного знака, може бути лише в словесній формі і його не можна передати за договором ін­шим користувачам. Відмінність же промислового зразка від товарного знака полягає в тому, що промисловий зразок являє собою складову частину самого промислового виробу (форма, колір, малюнок виробу), а товарний знак (слово, малюнок) на виробі лише проставляють (об'ємний товарний знак може од­ночасно охоронятися і як промисловий зразок).

У деяких випадках оптимальною може стати комплексна охорона су­міжного об'єкта через одночасну подачу заявки на промисловий зразок і знак для товарів і послуг. Прикладом може бути парфумерний флакон з етикеткою. За наявності в такій комбінації словесного елемента його до­цільно охороняти як знак для товарів і послуг, а образотворчу композицію етикетки - як промисловий зразок. При цьому оригінальна декоративна форма самого флакона зручна для правової охорони як знак для товарів і послуг, оскільки оформлення заявки на промисловий зразок у цьому разі пов'язане з труднощами складання переліку суттєвих ознак промислового зразка, вибору прототипу й додержання умови світової новизни.

Право власності на знак для товарів і послуг в Україні засвідчується свідоцтвом, термін дії якого становить 10 ро­ків від дати подання заявки до Державного департаменту інтелектуальної власності з можливістю періодичного по­новлення реєстрації кожні 10 років. Обсяг правової охорони зареєстрованого товарного знака визначається його зобраясенням, наведеним у свідоцтві про реєстрацію товарного знака, і переліком товарів і послуг, для яких цей знак за­реєстровано. (Вимоги до заявки на знак для товарів і послуг детально викладено в Правилах складання, подання та розгляду заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг.)

Свідоцтво на товарний знак - це правова основа належ­ності знака конкретній особі й свідчить про її виняткове пра­во володіти, користуватися й розпоряджатися зареєстрова­ним знаком на свій розсуд; передавати на підставі договору право власності на знак або на підставі ліцензійного договору давати дозвіл (видавати ліцензію) на його використання будь-якій особі, а також забороняти іншим особам використовува­ти зареєстрований товарний знак без її дозволу, за винятком випадків, якщо використання знака не визнається згідно з чинним законодавством порушенням прав власника знаку.

Наприклад, у США застосовують такі санкції за умисну торгівлю товарами, позначеними підробленими товарними знаками: штраф до 250000дол., тюремне ув'язнення строком до 5 років або обидва зазначені покарання разом. Повторне порушення прав власників знаків карається штрафом у розмірі до 1 млн дол. або тюремним ув'язненням строком до 15 років.

Фірмові найменування - це стійкі позначення підпри­ємств (фірм, компаній, концернів тощо) або окремих осіб, під іменем яких здійснюють їх виробничу або іншу діяльність.

Фірмове найменування - це засіб розпізнавання підпри­ємств серед інших. Якщо знак для товарів і послуг допомагає відрізнити товари та (або) послуги одних підприємств від од­норідних товарів та (або) послуг інших, то фірмове наймену­вання вказує на підприємство без будь-яких посилань на ті товари й послуги, що поставляються ними на ринок і є однією з найважливіших складових іміджу підприємства та корис­ним джерелом інформації для споживачів.

Отже, порівнюючи фірмове найменування зі знаком для товарів і послуг, можна зазначити наступне:

- кожне підприємство (організація, установа тощо) може мати лише одне фірмове найменування, тоді як знаків для товарів і послуг у нього може бути декілька (для кожної категорії товарів і послуг може бути свій знак);

- фірмове найменування - це засіб ідентифікації підпри­ємства серед суб'єктів господарської діяльності, а знак для товарів і послуг призначений для розрізнення то­варів і послуг, які виготовляються цим підприємством або надаються ним.

Зазначення походження товарів - це позначення на то­варах, які походять з певної місцевості.

Правова охорона зазначення походження полягає в недо­пущенні використання неправдивих зазначень походження, тобто таких, що застосовують на товарах, які не походять з місцевості, на яку вказує зазначення походження. Застосу­вання неправдивих зазначень походження може бути при­чиною введення в оману споживачів і кваліфікується як не­добросовісна конкуренція.

Зазвичай серед зазначень походжень товарів розрізня­ють вказівку походження товару та найменування місця походження товару. Вказівка походження товару дає лише уявлення про справжнє місце походження товару (напри­клад, «Зроблено в Україні», зображення пам'ятника Богдану Хмельницькому для Києва, Ейфелевої вежі для Парижу), а найменування місця походження товару застосовується для виділення в масі товарів таких, які мають особливі (спе­цифічні) властивості, зумовлені винятково або переважно географічним середовищем певної місцевості, її природними і (або) людськими чинниками (наприклад, «Золота балка»).

Відповідно до Закону України «Про охорону прав на зазна­чення походження товарів» розрізняють просте зазначення походження товару і кваліфіковане зазначення походження товару. Просте зазначення - це будь-яке словесне чи зобра­жувальне (графічне) позначення, що прямо чи опосередкова­но вказує на географічне місце походження товару. Кваліфіко­ване зазначення охоплює такі терміни: назву місця походжен­ня (НМП) товару й географічне зазначення походження (ГЗП) товару. Назва місця походження товару - це назва географіч­ного місця, яка вживається як позначення в назві товару, що походить із зазначеного географічного місця та має особливі властивості, винятково або головним чином зумовлені харак­терними для цього географічного місця природними умовами або поєднанням цих природних умов з характерним для цьо­го географічного місця людським чинником. Географічне за­значення походження товару - це назва географічного місця, яка вживається як позначення в назві товару, що походить із цього географічного місця та має певні якості, репутацію або інші характеристики, зумовлені переважно характерни­ми для певного географічного місця природними умовами чи людським чинником або поєднанням цих природних умов і людського чинника.

Правову охорону простого зазначення походження товару надають на підставі його використання і не реєструють. По­рядком, встановленим згаданим законом, реєструють тільки кваліфіковане зазначення походження товару. Право вико­ристання зареєстрованого кваліфікованого зазначення похо­дження товару засвідчує свідоцтво.

Для попереджувального маркування назви місця походжен­ня товару застосовують обведену овалом абревіатуру НМП. За­мість цього маркування або разом з ним можна навести текст: «Зареєстрована в Україні назва місця походження товару».

Для попереджувального маркування географічного за­значення походження товару застосовують обведену овалом абревіатуру ГЗП, замість якого або разом з ним можна на­вести текст: «Зареєстроване в Україні географічне зазначен­ня походження товару».

Недобросовісна конкуренція - це будь-які дії в конкурен­ції, які суперечать правилам, торговим чи іншим чесним зви­чаям у підприємницькій діяльності.

У нашій державі відносини, пов'язані із захистом від не­добросовісної конкуренції, регулюють Законами України «Про обмеження монополізму і припинення недобросовіс­ної конкуренції в підприємницькій діяльності» від 18.02.92р. і «Про захист від недобросовісної конкуренції» від 07.06.96, згідно з якими недобросовісною конкуренцією вважають:

- неправомірне використання ділової репутації суб'єкта господарської діяльності (неправомірне використання чужих позначень, рекламних матеріалів, пакування; неправомірне використання товару іншого виробника; копіювання зовнішнього вигляду виробу; порівняльна реклама);

- створення перешкод суб'єкту господарської діяльності у процесі конкуренції та досягнення неправомірних переваг у конкуренції (дискредитація; купівля-продаж товарів, виконання робіт, надання послуг із примусовим асортиментом; схилення до бойкоту суб'єкта гос­подарської діяльності; схилення суб'єкта господарської діяльності постачальника до дискредитації покупця (замовника); схилення до розірвання договору з конкурентом; підкуп працівника постачальника; підкуп працівника покупця (замовника); досягнення неправо­мірних переваг у конкуренції);

- неправомірне збирання, розголошення та використання комерційної таємниці.

Учинення зазначенних дій тягне за собою накладання штрафів, а також адміністративну, цивільну й кримінальну відповідальність.

Важливим об’єктом інтелектуальної власності за сучасних умов становлення та розвитку інформаційного суспільства є топологія (топографія) інтегральних мікросхем. Так як топологія інтегральних мікросхем підпадає під умови охороноздатності і є найважливішою складовою електронних приладів, то її доцільно віднести до об’єктів права промислової власності.

Особливої уваги заслуговує науково-технічна інформація та документація, що може бути створена на підприємстві в ході здійснення НДДКР. Об'єктом науково-технічної інформації можуть бути: результати науково-технічних, виробничих робіт та іншої науково-технічної діяльності, що зафіксовані у формі, яка забезпечує їх відтворення, використання та поширення.

Науково-технічна інформація має відповідати умовам новизни та промислової придатності, тоді вона стає об’єктом промислової власності для машинобудівного підприємства і має бути відповідно захищена.