Сутність і склад фінансів домогосподарств

Виникнення фінансів домогосподарств відбувається на другій стадії відтворювального процесу – стадії розподілу вартості валового внутрішнього продукту. Члени домогосподарства отримують первинні доходи у вигляді заробітної плати, доходів від здійснення підприємницької діяльності, від особистого підсобного господарства, від власності. Участь домогосподарств у вторинному розподілі (перерозподілі) валового внутрішнього продукту і національного доходу реалізується при сплаті членами домогосподарств податків та інших обов’язкових платежів, завдяки чому вони набувають права отримувати вторинні доходи у вигляді пенсій, стипендій, допомог, інших трансфертних платежів [3].

Отже, фінанси домогосподарств – сукупність економічних відносин з приводу формування, розподілу і використання грошових доходів та фондів громадян з метою задоволення їх особистих потреб.

Фінансові ресурси домогосподарства – грошові кошти (власні і залучені), що перебувають у його розпорядженні та призначені для виконання фінансових зобов’язань і здійснення різного роду витрат (виробничих і споживчих). Вони включають грошові доходи, вартість продукції з особистого підсобного господарства, пільги та субсидії, а також інші надходження.

До джерел фінансових ресурсів домогосподарств належать [4]:

- заробітна плата, отримана у виробничій і невиробничій сферах (у складі собівартості продукції і послуг);

- пенсії, стипендії, субсидії, допомога тощо (за рахунок надходжень до суспільних фондів споживання у вигляді податків і відрахувань);

- доходи від підсобного господарства;

- доходи від надання послуг населенню;

- доходи від володіння цінними паперами;

- інші доходи (спадок, аліменти, гонорари тощо).

Доходи домогосподарств, потрапивши в розпорядження осіб, які приймають рішення щодо їх використання, групуються у фонди. За цільовим призначенням і функціями фонди домогосподарств поділяються на:

- фонди життєзабезпечення (харчування, необхідний одяг, житло, ліки);

- фонди розвитку (навчання та ін.);

- фонди відновлення (відпочинок);

- фонди поліпшення середовища перебування (житло, дачі та ін.);

- фонди формування й підтримки іміджу (престижний одяг, коштовності тощо);

- резервні фонди (непередбачені випадки, обов’язкові платежі).

Бюджет домогосподарства – баланс фактичних доходів і витрат домогосподарства за визначений період часу (квартал, місяць, рік) та фінансова база життя, що надає домогосподарству власного стилю споживання та життєдіяльності.

Типовий бюджет домогосподарства має такий вигляд (рис. 2.2).

У межах бюджету домогосподарства, крім загальних, можуть формуватися і відокремлені грошові фонди (як індивідуальні чи спільні, так і фонди споживання або нагромадження).

Індивідуальні грошові фонди, на відміну від спільних, призначених для купівлі предметів спільного вжитку, використовуються для придбання різних товарів, оплати медичних та освітніх послуг окремих членів домогосподарства. Грошові фонди нагромадження створюються з метою фінансування майбутніх капітальних та поточних витрат, включаючи купівлю об’єктів нерухомості, формування первинного капіталу для заняття підприємницькою діяльністю чи відпочинку, оплати медичних послуг або забезпечення гідного життя у старості.

Рисунок 2.2 – Доходи та витрати домогосподарства [3]

У складі бюджету домогосподарства виділяють постійні та змінні доходи і витрати. Постійні доходи, як і постійні витрати, є як у теперішньому, так і майбутніх фінансових періодах. Прикладом постійного фінансового доходу може бути заробітна плата за основним місцем роботи, довічна рента тощо. Дохід або витрати, які у майбутньому можуть зникнути, є змінними доходами та витратами.

Функціонування домогосподарства в умовах ринкової економіки неможливе без використання грошових коштів, рух яких здійснюється у формі грошових потоків.

Внутрішніми грошовими потоками домогосподарства є потоки, які виникають між його учасниками з приводу формування і використання сімейних грошових фондів, що мають різне цільове призначення.

Система зовнішніх грошових потоків домогосподарства включає рух грошових коштів між домогосподарством та [3]:

- іншими домогосподарствами з приводу формування і використання спільних грошових фондів;

- підприємствами-роботодавцями з приводу розподілу частини виробленого валового внутрішнього продукту в його вартісній формі;

- комерційними банками;

- страховими організаціями;

- державою з приводу формування і використання бюджетних та позабюджетних фондів.

Брак мінімально необхідного запасу грошових коштів є індикатором фінансових негараздів домогосподарства, а надмірний їх надлишок може бути свідченням як інфляції, так і втраченої можливості ефективного вкладення коштів. Тому надзвичайно важливим завданням вдосконалення фінансів домогосподарств у сучасних умовах розвитку вітчизняної економіки стала необхідність використання в їхній діяльності планування основних грошових потоків. Об’єкти планування при цьому такі [3]:

- доходи і витрати домогосподарства (включно з нагромадженнями), що утворюються у процесі взаємовідносин домогосподарства з державою, державним бюджетом та державними позабюджетними фондами;

- капіталовкладення та інші форми інвестування;

- кредити банків, одержані з метою здійснення інвестування;

- поточні потреби домогосподарства у власних оборотних коштах та джерела їх покриття.

Під час аналізу фінансів домогосподарств потрібно враховувати не лише обсяги фінансових ресурсів, а й їхній розподіл у часі, тобто існування у певних співвідношеннях «коротких грошей» і «довгих грошей» у бюджеті сім’ї. «Короткі гроші» у бюджеті сім’ї – заробітна плата, разові премії та інші кошти, що витрачаються переважно на поточне споживання. «Довгі гроші» у бюджеті сім’ї використовуються на фінансування народження дітей, довгострокових інвестицій, створенння фонду самострахування, створення багатства та ін. [3]

Фінанси домогосподарств виконують надзвичайно важливу роль як у функціонуванні фінансової системи, так і суспільства загалом. Соціально-економічна сутність фінансів домогосподарств виявляється через наступні функції [3]:

1) розподільну, що реалізується у відносинах між певним домогосподарством та іншими сферами або ланками фінансової системи (зокрема бюджетами, позабюджетними фондами, фінансами підприємств), утворюючи первинні і вторинні доходи; а також у межах одного домогосподарства у процесі розподілу сукупного доходу домогосподарства між його членами, формуючи таким чином відокремлені грошово-фінансові міні-фонди;

2) регулюючу – узгодження економічних інтересів різних учасників домашнього господарства шляхом зміни частини отриманого доходу, що припадає на одного члена домогосподарства;

3) контрольну – нагляд як за зміною величини, так і цільовим використанням доходу в межах різних фондів;

4) інвестиційну, яка зумовлена тим, що домогосподарства є одним із важливих постачальників фінансових ресурсів для економіки.