Заощадження домогосподарств, їх класифікація


Заощадження – це частина грошових доходів населення, яка витрачається на споживання і призначена для забезпечення потреб у майбутньому. Виділяють мотивовані і немотивовані заощадження. Основні мотиви для здійснення заощаджень можна об'єднати в такі групи: придбання дорогих товарів; непередбачувані витрати; витрати майбутніх періодів (весілля, освіта та ін.); звичка заощаджувати кошти; заощадження з метою отримання прибутку.

Немотивовані заощадження у домогосподарств виникають внаслідок перевищення платоспроможності над рівнем потреб. Це може відбуватися у випадках, якщо: 1) рівень доходів досить великий, тобто домогосподарство в змозі забезпечити задоволення потреб, які на даний час існують; 2) рівень пропозиції та якість пропонованих товарів або послуг не може задовольнити попит споживачів; 3) в державі реалізується ефективна політика, спрямована на підвищення рівня заощаджень домогосподарств.

За характером мобілізації заощадження домогосподарств поділяють на організовані та неорганізовані. Організовані заощадження – це заощадження населення, мобілізацію і розміщення яких здійснює банківська система або небанківські фінансово-кредитні установи. В Україні поки що найдоступнішою формою організованих заощаджень населення є банківські депозити. Неорганізовані грошові заощадження населення – заощадження, що зберігаються безпосередньо у населення готівкою у національній та іноземній валютах. До неорганізованих заощаджень можна віднести також зберігання коштів у вигляді коштовностей, дорогоцінних металів, дорогих товарів тривалого користування тощо.

Основними чинниками, що впливають на ощадну активність домогосподарств в Україні, є такі:

  • очікування домогосподарств щодо динаміки цін і кількості товарів на ринку, а також щодо змін у поточному доході та загальному фінансовому становищі в майбутньому;
  • процентні та податкові ставки;
  • розвиток систем державного соціального забезпечення і страхування внесків;
  • розвиток ринків капіталу;
  • демографічні чинники.

На ощадну поведінку домогосподарств в умовах транзитивної економіки здійснюють вплив також і додаткові чинники, які не відображені у стандартних класифікаціях, а саме:

  • рівень корупції в країні;
  • привабливість і можливість порушення податкового законодавства;
  • передбачуваність в економічній політиці і базових макроекономічних параметрах;
  • довіра до фінансових інститутів і наявність зручних інструментів інвестування;
  • досвід ефективної ощадної й інвестиційної діяльності.