Поняття “домогосподарства” як суб’єкта фінансових відносин

ТЕМА 9. Фінанси домогосподарств

1. Поняття “домогосподарства” як суб’єкта фінансових відносин

2. Фінанси домогосподарств

3. Бюджет домогосподарства та його структура

4. Заощадження домогосподарств, їх класифікація

Домогосподарство є унікальним соціально-економічним утворенням, основою життєдіяльності будь-якого суспільства, в якому концентруються усі аспекти людського життя: біологічні, соціальні, економічні. Основою домогосподарства завжди була, є та залишається сім’я – засноване на шлюбі і кровному зв’язку об’єднання людей, пов’язаних спільністю побуту і взаємною відповідальністю. Існують різноманітні визначення домогосподарств, проте найбільш вживаним є визначення, згідно з яким домогосподарством вважають сукупність фізичних одиниць – резидентів, що мають спільні економічні інтереси, функції, поведінку і джерела фінансування. Система національних рахунків дає визначення домогосподарства як невеликої групи людей, що проживають в одному помешканні, повністю або частково об’єднують свої доходи і майно, спільно споживають певні види товарів і послуг. Іншими словами, домогосподарством можна вважати групу осіб, які спільно приймають економічні рішення і ділять спільний побут.

Домогосподарству властиві такі основні ознаки: невеликі групи людей, що проживають в одному приміщенні; володіють правом самостійно приймати рішення щодо розпорядження своїми фінансовими та іншими ресурсами; об’єднують частину або всі свої доходи і накопичені майнові цінності; здійснюють спільне споживання товарів і послуг.

Основна характеристика сектору домогосподарств в умовах ринкової економіки полягає у тому, що цей сектор є основним споживачем ринкових та неринкових продуктів і послуг, а також власником факторів виробництва (земля, праця, капітал). Він формує пропозицію робочої сили і попит на матеріальні блага та послуги, в обмін отримує дохід, одна частина якого споживається, а інша зберігається у формі заощаджень або може бути використана як інвестиції.

Загалом фахівці виділяють три основні функції домогосподарств:

1) постачальницьку, яка полягає у постачанні на відповідні ринки праці, капіталу та інших виробничих ресурсів;

2) виробничу, суть якої полягає у виробництві готової продукції та послуг, забезпечення ними ринку;

3) споживчу, що зумовлена самою природою домогосподарства, яке є основним споживачем товарів і послуг на ринку.

Основними завданнями домогосподарств в умовах економіки ринкового типу є:

· прогнозування на близьку та віддалену перспективу змін у потребах з урахуванням демографічних зрушень у складі сімей та домогосподарств;

· прогнозування змін у бюджеті домогосподарства;

· планування діяльності членів домогосподарства;

· планування і контроль за змінами в сімейному бюджеті;

· відстежування економічної кон’юнктури у змінному навколишньому економічному середовищі;

· ведення обліку доходів і витрат.

В сучасних умовах розвитку вітчизняної економіки домогосподарство як господарююча економічна одиниця стає дедалі вагомішим суб’єктом фінансових відносин, взаємодіючи з державою, підприємствами і організаціями, а також інститутами фінансового ринку. Взаємозв’язок домогосподарств з державою проявляється, перш за все, у сплаті податків фізичними особами до бюджету, а також у формі грошових виплат (пенсії, допомоги, фінансування послуг і пільг), що здійснюються з бюджету і відповідних фондів. Взаємозв’язок суб’єктів господарювання і домогосподарств реалізується при використанні цінних паперів як джерела фінансування розвитку підприємств.