Аналіз структури майна та динаміки джерел його формування

Аналіз майна підприємства передбачає проведення аналізу складу майна та його структури, вивчення джерел формування майна, зміни складових майна і джерел його формування.

Так аналіз структури та динаміки джерел формування та напрямів використання фінансових ресурсів, які направляються на придбанням суб’єктом господарювання різного роду майна, виконується за даними балансу підприємства з використанням прийомів вертикального та горизонтального аналізу.

Згідно П(С)БО № 1, джерела формування фінансових ресурсів відображені в пасиві балансу, а напрями їхнього використання, тобто майнові цінності – в активі.

Вертикальний аналіз дозволяє визначити питому вагу кожної статті пасиву та активу в підсумку балансу на певний момент часу, тобто дослідити структуру джерел формування фінансових ресурсів та майна підприємства в статиці.

Горизонтальний аналіз уможливлює вивчення динаміки джерел формування та напрямів використання фінансових ресурсів підприємства шляхом встановлення абсолютних та відносних відхилень за статтями пасиву та активу балансу.

Виконання аналізу структури та динаміки джерел формування та напрямів використання фінансових ресурсів підприємства передбачає заповнення таблиць 3.1 і 3.2 для кожного звітного періоду окремо.

За результатами аналізу пасиву та активу балансу надаються висновки про структуру та динаміку джерел формування та напрямів використання фінансових

Таблиця 3.1

СТРУКТУРА ТА ДИНАМІКА ЗМІНИ МАЙНА ПІДПРИЄМСТВА У 200_ РОЦІ

Таблиця 3.2

СТРУКТУРА ТА ДИНАМІКА ДЖЕРЕЛ ФОРМУВАННЯ МАЙНА ПІДПРИЄМСТВА У 200_ РОЦІ

Примітка: * - ; ** - крім рядків, які не входять до підсумку балансу.

ресурсів підприємства: як по кожному звітному періоду, так і за досліджуваний період взагалі.

При проведенні аналізу складу та структури майна потрібно визначити зміни в майні підприємства, зробити висновки про покращення або погіршення структури активів. При цьому потрібно звернути увагу на наступні моменти:

1) на які складові припадала найбільша питома вага в структурі сукупних активів?

а) якщо на оборотні активи, то це свідчить про формування достатньо мобільної структури активів, що сприяє прискоренню оборотності активів підприємства;

2) як в цілому змінилась величина майна (сума оборотних та необоротних активів підприємства):

а) зменшення майна підприємства свідчить про скорочення підприємством господарського обігу, що може потягти за собою його неплатоспроможність та навпаки;

б) зростання майна підприємства може свідчити про розширення його виробничо-господарської діяльності, тобто про позитивні зміни балансу;

3) якою є частка необоротних активів в сукупних активах підприємства (відповідь на це питання характеризує «важку» або «легку» структуру активів підприємства):

а) якщо вона склала менше 40%, то підприємство має «легку» структуру активів, що свідчить про мобільність майна підприємства;

б) якщо вона складає більше за 40%, то підприємство має «важку» структуру активів, що свідчить про значні накладні втирати та підвищену чутливість до зміни доходу (виручки).

4) які зміни відбулися зі складовими необоротних активів:

а) зростання незавершеного будівництва може негативно вплинути на результати фінансово-господарської діяльності підприємства (у такому випадку слід додатково аналізувати доцільність і ефективність вкладень);

б) зростання довгострокових фінансових вкладень вказує на відволікання коштів з основної виробничої діяльності, а зменшення сприяє втягненню фінансових коштів в основну діяльність підприємства і покращенню його фінансового стану.

5) яких змін зазнала структура необоротних активів?

6) як змінилась величина оборотних активів підприємства за досліджуваний період?

7) які статті внесли найбільший внесок у формування оборотних активів: запаси, дебіторська заборгованість, короткострокові фінансові вкладення, грошові кошти? Про які проблеми може свідчити така структура оборотних активів?

а) структура з високою часткою заборгованості і низьким рівнем грошових коштів може свідчити про проблеми, пов’язані з оплатою послуг та продукції підприємства, а також про переважно не грошовий характер розрахунків, і навпаки, структура з низькою часткою заборгованості та високим рівнем грошових коштів може свідчити про позитивний стан розрахунків підприємства зі споживачами.

8) як змінилась вартість запасів за аналізований період, чи є ця зміна позитивною і про що свідчить:

а) якщо вартість запасів збільшилась, а оборотність запасів зменшилась, це є негативним фактором.

9) яких змін за досліджуваний період зазнали обсяги дебіторської заборгованості:

а) зросли, що є негативною зміною і може бути викликано проблемами, пов’язаними з оплатою продукції (робіт, послуг) підприємства або активним наданням комерційного кредиту покупцям, тобто відволіканням частини поточних активів і іммобілізацією частини оборотних коштів з виробничого процесу;

б) знизились, що є позитивною зміною і може свідчити про покращення ситуації з оплатою продукції підприємства і про вибір оптимальної політики продаж.

10) підприємство протягом досліджуваного періоду мало активне чи пасивне сальдо заборгованості. Співставлення сум дебіторської і кредиторської комерційної заборгованості може показувати, що підприємство мало:

а) активне сальдо (дебіторська заборгованість перевищує кредиторську). Якщо підприємство має активне сальдо, то воно надавало своїм покупцям безкоштовний комерційний кредит в розмірі, що перевищує кошти, отримані у вигляді відстрочок платежів комерційним кредиторам;

б) пасивне сальдо (кредиторська заборгованість перевищує дебіторську). В цьому випадку підприємство фінансувало свої запаси і відстрочки платежів своїх боржників за рахунок невиконання платежів своїм комерційним кредиторам.

11) як змінилась частка грошових коштів в структурі оборотних активів підприємства за аналізований період?

Аналіз джерел формування фінансових ресурсів передбачає розгляд абсолютних та відносних змін власних та позикових засобів підприємства.

При виконанні даного аналізу потрібно визначити:

1) які кошти (власні чи позикові) є основним джерелом формування фінансових ресурсів підприємства? Як змінюється частка власного капіталу в балансі за звітний період?

а) збільшення сприяє зростанню фінансової стійкості підприємства;

б) зменшення сприяє зниженню фінансової стійкості підприємства;

2) як змінилась частка позикових коштів в сукупних джерелах формування фінансових ресурсів, про що це свідчить:

а) збільшилась, що може свідчити про підсилення фінансової нестійкості підприємства та підвищення ступеню його фінансового ризику;

б) зменшилась, що може свідчити про підвищення фінансової незалежності підприємства;

в) не змінилась;

3) про що може свідчити скорочення (зростання) величини резервів, фондів та нерозподіленого прибутку підприємства:

а) в цілому зростання резервів, фондів та нерозподіленого прибутку може свідчити про ефективну діяльність підприємства, і навпаки;

4) як за аналізований період змінилась структура власного капіталу підприємства, на які складові припадає найбільша питома вага;

5) які зобов’язання переважають у структурі позикового капіталу? Як змінились довгострокові зобов’язання за досліджуваний період?

6) підвищився чи знизився ризик втрати фінансової стійкості підприємства – для цього проводиться аналіз структури фінансових зобов’язань підприємства:

а) переважання короткострокових джерел у структурі позикових коштів є негативним фактом, який характеризує погіршення структури балансу і підвищен­ня ризику втрати фінансової стійкості;

б) переважання довгострокових джерел у структурі позикових коштів є позитив­ним фактом, який характеризує покращення структури балансу і зменше­ння ризику втрати фінансової стійкості;

7) які зобов’язання переважають в структурі кредиторської заборгованості на звітну дату балансу;

8) яких змін зазнали за аналізований період короткострокові зобов’язання перед бюджетом, перед постачальниками, по авансам?

9) які види короткострокової заборгованості в досліджуваному періоді характеризуються найбільшими темпами зростання:

а) негативним моментом є висока частка заборгованості перед бюджетом, оскільки затримка відповідних платежів викликає нарахування пені;

б) негативним моментом є висока частка (більш 60%) заборгованості перед позабюджетним фондами.

Таким чином, на незадовільну роботу підприємства вказує наявність «хворих» статей:

• непокриті збитки;

• скорочення суми нерозподіленого прибутку;

• неоплачений капітал;

• вилучений капітал;

• скорочення резервного капіталу;

• сумнівні борги;

• прострочена та безнадійна дебіторська (кредиторська) за­боргованість;

• векселі видані (отримані) прострочені;

• необоротні матеріальні активи, що знаходяться на консе­рвації та тимчасово не використовуються;

• зростання грошових коштів на більше ніж 30 % від суми оборотних активів;

• зменшення грошових коштів нижче 10 % від суми оборо­тних активів;

• зростання дебіторської заборгованості на більше ніж 40 % від суми оборотних активів;

• зменшення виробничих запасів при збільшенні обсягів виручки.

На позитивні риси фінансового стану вказують:

· збільшення валюти балансу в кінці звітного періоду по­рівняно з початком;

· відсутність різких змін у значеннях окремих статей балансу;

· збільшення статутного капіталу;

· збільшення нерозподіленого прибутку;

· збільшення резервного капіталу;

· відносна рівновага дебіторської заборгованості з креди­торською;

· відсутність «хворих» статей у балансі;

· темпи приросту оборотних активів вищі, ніж темпи приросту необоротних активів, що сприяє збільшенню частки оборотних активів (може свідчити про формування мобільнішої структури активів, яка сприяє прискоренню обігу оборотних засобів);

· зростання робочого капіталу;

· не перевищення запасами величини робочого капіталу більш ніж удвічі (запаси повинні бути наполовину сформовані за рахунок власних коштів);

· відсутність значної іммобілізації коштів основної діяль­ності в капітальні вкладення (статті «Незавершене будівництво», «Довгострокові фінансові вкладання», «Довгострокова дебі­торська заборгованість», «Відстрочені податкові активи»);

· власний капітал підприємства перевищує позиковий і темпи його зростання вищі, ніж темпи зростання позикового капіталу.

Як позитивні та негативні наведені характеристики, що найчастіше трапляються в українській практиці. Проте, певні характеристики можуть значно відрізнятися не тільки в різних галузях, а й у різних підприємствах однієї галузі. Тому наве­дені характеристики лише інформаційні і не можуть бути ви­користані як керівництво до дії.

Важливим є й вибір джерел фінансування для кожного виду активу. Від джерел, які залучаються для формування пе­вних видів активів, залежить фінансова стійкість підприємства (табл. 3.3).

Таблиця 3.3

АКТИВИ ТА ДЖЕРЕЛА ЇХ ФІНАНСУВАННЯ

Таким чином, вибір джерел фінансування для кожного виду активу характери­зують золоті правила: золоте правило фінансування та золоте правило балансу.

Золоте правило балансу – з метою досягнення паралель­ності строків мобіліза­ції й використання фінансових ресурсів рекомендується керуватися двома умовами:

1) потребу в капіталі для фінансування необоротних активів слід покривати за рахунок власного капіталу і довгострокових зобов'язань;

2) довгострокові пасиви повинні використовуватися не тільки для фінансу­ва­ння необоротних активів, а й для фінансування постійних оборотних активів.

Золоте правило фінансування – фінансовий капітал по­винен бути мобілізований на строк, не менший від того, на який цей капітал заморожується в необоротних та оборотних активах.