Поняття проекту в проектному аналізі

Поняття проекту в системі проектного аналізу слід виз­начати насамперед з точки зору наукової спеціалізації. Про­ектний аналіз є синтезом знань з різних наукових дисцип­лін, сфокусованих на рішенні проблеми вибору найкращо­го економічного розвитку, чи стосується це суспільства, чи підприємства. Проектний аналіз слід розуміти як динаміч­ний процес, що відбувається у двох площинах — часовій і предметній. У часовій площині провадяться роботи, які за­безпечують процес розвитку проекту починаючи від виник­нення самої ідеї і до його завершення. У предметній площині здійснюється аналіз і розробка проекту в різних змісто­вих аспектах.

Сучасне тлумачення проекту в широкому розумінні включає всі види діяльності організації, починаючи, наприклад, від зміни іміджу до будівництва й експлуатації гірничого підприємства. В економічній літературі існує різноманітність визначень поняття “проект”, що пояснюється передусім різними методологічними підходами. Прикладами таких визначень є:

§ проект – будь-що, що планується чи замислюється, велике починання;

§ проект – певне підприємство з початково встановленими цілями, досягнення яких означає завершення проекту;

§ проект – окреме підприємство з конкретними цілями, які часто включають вимоги до часу, вартості та якості результатів, що досягаються;

§ проект – певне завдання з визначеними вихідними даними й встановленими результатами (цілями), що обумовлюють спосіб його вирішення.

Найважливішими складовими тлумачення проекту є чітка орієнтація на результативність заходів, необхідність їх досягнення у визначений проміжок часу в умовах обмеженості ресурсного забезпечення. Тому надалі під проектом ми будемо розуміти одноразовий комплекс взаємопов’язаних заходів, спрямований на задоволення визначеної потреби шляхом досягнення конкретних результатів при встановленому матеріальному (ресурсному) забезпеченні з чітко визначеними цілями протягом заданого періоду часу.

Як цілі проекту можуть висуватися економічні і соціальні результати, наприклад збільшення виробничих можливостей підприємства, створення чи реконструкція ринкової та соціальної інфраструктур, вирішення соціальних й екологічних проблем і т. ін.

Поняття “проект” відрізняється від понять “план”, “програма”.

План – це фіксація системи цілей, задач і засобів, які передбачають спрямовану зміну ситуації при передбаченому стані середовища.

Програма – це запланований комплекс економічно-соціальних, науково-дослідницьких заходів, спрямованих на досягнення генеральних цілей або реалізацію певного напряму розвитку.

Інвестиційний проект – це пакет інвестицій і пов’язаних з ними видів діяльності, які характеризуються:

- певною метою (цілями), вирішенням проблеми досягнення результатів;

- обмеженістю фінансових ресурсів і періоду від початку до завершення проекту;

- наявністю певних зовнішніх умов (інституційних, економічних, правових тощо);

- взаємопов’язаністю процесів вкладення ресурсів (грошових, фінансових, інтелектуальних) та отримання результатів.

Виробнича (операційна) діяльність підприємства зазвичай здійснюється паралельно з інвестиційною діяльністю, але в різних аспектах функціонуванні підприємства і проекту присутня суттєва різниця. Процес організації роботи підприємства та проект значною мірою відрізняються один від одного за такими аспектами, як: характер діяльності, тип проблем, що вирішуються; ступінь інтенсивності використання ресурсів; можливість використання накопиченого досвіду; ціна помилок і т. ін. В таблиці 2.1 в систематизованому вигляді показана різниця у функціонуванні підприємства і проекту.

Таблиця 2.1 – Різниця у функціонуванні підприємства і проекту

2.2 Класифікація проектів

Для індивідуалізації програми аналізу конкретного проекту необхідно визначити його найбільш значимі і характерні ознаки. Інструментом визначення характерних особливостей проекту є науково-практична їх класифікація. Різноманітність проектів, що зустрічаються, різні точки зору на їх важливі характеристики обумовлюють наявність різних класифікацій. Найбільш поширеною можна вважати класифікацію за наступними критеріями.

1. За масштабом виділяють малі, середні і крупні проекти. Масштаб проекту впливає як на процедуру його аналізу, так і на організаційну структуру управління проектом.

Малі проекти — це невеликі за масштабом, прості та об­межені обсягами. Так, на практиці до них відносять проекти з капіталовкладення до 10 млн. доларів США і працевитратами до 40-50 тис. людино-годин.

Середні – це проекти з капіталовкладеннями 10 – 50 млн. доларів США.

Крупні (мегапроекти) – це цільові програми, що містять де­кілька взаємопов’язаних проектів, що об'єднані однією метою, ресурсами та часом. Ці програми бувають як між­народними, національними, регіональними, так і міжга­лузевими, галузевими, змішаними. Як правило, програми формуються, підтримуються та координуються на верх­ньому рівні управління: державному, республіканському, муніципальному. Вони мають наступні відмітні риси:

- велика вартість більше 50 млн. доларів США;

- капіталоємність — потреба у фінансових коштах у таких проектах, як правило, вимагає нетрадиційних форм фінансування, зазвичай, силами консорціуму фірм;

- довго тривалість реалізації: 5-7 і більше років.

Масштаби проектів можна розглядати і у більш конкре­тній формі – міждержавні, міжнародні, національні, міжрегіо­нальні та регіональні, міжгалузеві та галузеві, корпоративні, ві­домчі, проекти одного підприємства;

2. За типом (основними сферами діяльності, в яких здійс­нюється проект) розрізняють технічні, організаційні, економічні, соціальні, змішані проекти.

Технічні проекти для промислових підприємств є найбільш поширеними. Їх мета – створення або удосконалення матеріально-технічної бази шляхом будівництва нового виробництва, реконструкція або технічне переозброєння виробничих процесів. Різновидом технічних проектів є інноваційні проекти.

Організаційні проекти – реформування підприємства, реаліза­ція концепції нової системи управління, створення нової органі­зації чи проведення міжнародного форуму і т. ін. Їх особливостями є: цілі проекту заздалегідь визначені, однак результати його кількісно та якісно важче встановити, ніж у пер­ших двох варіантах, оскільки вони пов’язані, як правило, з орга­нізаційним поліпшенням системи; строк і тривалість встановлю­ються завчасно; ресурси надаються по мірі можливостей; витрати на проект фіксуються та підлягають контролю на економічність, однак потребують коригувань по мірі просування проекту.

Економічні проекти – приватизація підприємства, створення аудиторської системи, введення нової системи податків. Еко­номічні проекти мають свої особливості: метою проектів є по­ліпшення економічних показників функціонування системи, тому оцінити їх вчасно важче, ніж у раніше розглянутих видах проектів; головні цілі намічаються завчасно, але потребують коригувань по мірі просування; те саме стосується й строків проекту; ресурси для проекту надаються по мірі необхідності в межах можливого; ви­трати визначаються завчасно, контролюються на економічність та уточнюються по мірі просування проекту. Це означає, що еконо­мічні результати повинні бути досягнуті у фіксовані строки при встановлених витратах, а ресурси надаються за необхідністю.

До економічних проектів слід віднести проекти корпоративних реструктуризацій, злиттів і поглинань, що одержали широкий розмах. Рушійним мотивом їх проведення є очікування синергетичного ефекту. Очевидно, що джерела виникнення синергетичного ефекту є наслідком різних переваг, одержуваних корпоративним підприємством, які можуть бути різноманітними як по напрямках, так і по значимості. Основними з них можна вважати:

- ефект масштабу (концентрації) виробництва, що виникає внаслідок зниження умовно постійних витрат на одиницю продукції при збільшенні обсягу виробництва;

- відповідність локальним вимогам ринків – автономні національні філії транснаціональних корпорацій використовують переваги специфічних регіональних ринків;

- компанія встановлює тісні взаємозв’язки між бізнес-одиницями, які об’єднуються: вони стають взаємозалежними, що забезпечує вільне переміщення ресурсів, фахівців і технологій, сприяє придбанню персоналом нових знань і навичок.

Синергетичний ефект може виникати в результаті реалізації як однієї з визначених переваг, так і в результаті їхнього спільного використання. У загальному випадку його можна розглядати як результат безлічі специфічних, обміркованих дій менеджменту корпорації по реалізації наявних переваг.

3. За видом (характером предметної галузі) виділяють інвестиційні, інноваційні, дослідження і розвитку, освітні, комбіновані проекти.

До інвестиційних, як правило, належать проекти, головною метою яких є створення чи реновація основних фондів, що вима­гає вкладення інвестицій. Інвестиційні проекти – це перетворення фінансових ресурсів у фізичні активи: будівництво нового підприємства, ре­конструкція чи розширення виробництва. Це проекти, для яких визначені та фіксовані мета (обсяг виробницт­ва і номенклатура продукції), строк завершення та тривалість, витрати на проект (кошторис). Потрібні ресурси та фактична вартість проек­ту залежатимуть передусім від ходу виконання робіт та просу­вання кожного проекту. Для реалізації цього виду проектів необхідні виробничі поту­жності повинні надаватися відповідно до графіку і строку готовності етапів і завершення проекту.

До інноваційних проектів належать проекти, в яких головна мета полягає в розробці й застосуванні нових технологій, ноу-хау та інших нововведень, що забезпечу­ють розвиток систем.

Проекти дослідження і розвитку – це розробка нового продукту. Вони характеризуються такими особ­ливостями: головна мета проекту чітко визначена, але окремі цілі повинні уточнюватися по мірі досягнення часткових результатів; строк завершення і тривалість проекту визначені завчасно, але вони можуть коригуватися залежно від отриманих проміжних ре­зультатів і загального просування проекту; планування витрат на проект часто залежить від виділених асигнувань і менше від дій­сного просування проекту; основні обмеження пов’язані з ліміто­ваною можливістю використання потужностей і ресурсів (устат­кування і спеціалістів). Як правило, наявні можливості визнача­ють витрати на проект і строк його готовності.

4. За тривалістю (періодом здійснення) проекти поділяють на короткострокові (до 3 років), середньострокові (від 3 до 5 років), довгострокові (понад 5 років);

У відповідності з класифікацією й розподілом проектів на ви­ди можна виділити деякі особливості та типові умови, що дозво­ляють відрізняти їх один від одного.