Розглянемо приклад.
Банк придбав автомобіль за 30 000 грн.
Визначена чиста ліквідаційна вартість – 5000 грн.
Визначений строк корисного використання – 5 років.
1. Обчислюємо необхідні складові дробів для кожного року:
знаменник – сума цифр строку корисного використання:
1 + 2 + 3 + 4 + 5 = 15;
чисельник – цифри (роки конкретного корисного використання) у зворотному порядку: 5, 4, 3, 2, 1.
Сформулюємо так би мовити коефіцієнт для розрахунку суми амортизації:
У перший рік 5 / 15
у другий рік 4 / 15
у третій рік 3 / 15
у четвертий рік 2 / 15
у п’ятий рік 1 / 15
2. Обчислюємо річну суму амортизації та відповідну балансову вартість у
кожному обліковому періоді.
На кінець року
Рік | Обчислення | Сума витрат на знос у поточному періоді (грн.) | Сума нарахованого зносу (грн.) | Балансова вартість (грн.) |
У день придбання | 30 000 | |||
1… | 25 000 | 21 667 | ||
2… | 25 000 | 15 000 | 15 000 | |
3… | 25 000 | 20 000 | 10 000 | |
4… | 25 000 | 23 333 | ||
5… | 25 000 | 25 000 | ||
Усього | 25 000 |
Метод зменшуваного залишку – прискорений метод нарахування амортизації, який визначається шляхом множення процентної норми визначеної за рівномірним методом на коефіцієнт 1,5 або 2,0.
Існує кілька різновидів методу зменшеного залишку. Основою одного з них є прискорена норма нарахування амортизації у порівнянні з нормою за рівномірним методом.
Норма нарахування амортизації при застосуванні цього методу обчислюється у дві дії:
1) спочатку обчислюється норма для рівномірного методу;
2) одержана норма помножується на додаткову прискорену норму.
Звернемося до умови попереднього прикладу.
Додаткова прискорена норма – 150 % або 1,50.
1. Обчислюємо норму нарахування амортизації методом зменшуваного залишку:
за один рік об’єкт зношується на 20 % (тобто 1 рік : 5 років = 20 % або 0,2).
Норма нарахування амортизації за методом зменшуваного залишку:
20 % х 1,50 = 30 % або 0,30.
2. Порядок нарахування амортизації:
На кінець року
Рік | Обчислення (грн.) | Сума нарахованого зносу (грн.) | Балансова вартість (грн.) |
У день придбання | 30 000 | ||
1 рік | 0,3 х 30000 = 9000 | 21 000 | |
2 рік | 0,3 х 21000 = 6300 | 15 300 | 14 700 |
3 рік | 0,3 х 14700 = 4410 | 19 710 | 10 290 |
4 рік | 0,3 х 10290 = 3087 | 22 797 | |
5 рік | 0,3 х 7,23 = 2161 | 24 958 |
Балансова вартість на кінець усього періоду експлуатації не може бути меншою за визначену залишкову вартість (у цьому прикладі 5000 грн. проти 5042 грн.).
Згідно з наведеними методами місячна сума амортизації визначається шляхом обчислення річної суми амортизації та ділення її на 12 (кількість місяців у році).
Контрольні питання:
1. Що таке операційні та неопераційні основні засоби?
2. За яких витрат складається первісна вартість об’єкту виготовленого банком самостійно?
3. Що є завданнями обліку основних засобів?
4. На підставі якого документу здійснюється оприбуткування основних засобів?
5. Який склад постійно діючої комісії створеної для списання з балансу основних засобів фінансової банківської установи?
ТЕМА 11.ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ З НЕМАТЕРІАЛЬНИМИ АКТИВАМИ
Мета: розкрити зміст та вартісну оцінку нематеріальних активів комерційного банку. Методику обліку власних нематеріальних активів банку, методику розрахунку та обліку амортизації нематеріальних активів фінансових банківських установ.
ПЛАН:
11.1 Вартісна оцінка нематеріальних активів.
11.2 Облік власних нематеріальних активів.
11.3 Облік амортизації нематеріальних активів.