Юридична відповідальність за правопорушення в галузі екологічної безпеки.


Підставою юридичної відповідальності в галузі екологічної безпе­ки є вчинення екологічного правопорушення. Чинне екологічне зако­нодавство закріплює перелік правопорушень у галузі екологічної безпеки. Зокрема, у статті 68 Закону України «Про охорону навколиш­нього природного середовища» виокремленні такі види правопору­шень: порушення прав громадян на екологічно безпечне навко­лишнє природне середовище; порушення норм екологічної безпе­ки; порушення екологічних вимог при проектуванні, розміщенні, будівництві, реконструкції, введенні в дію, експлуатації та ліквідації підприємств, споруд, пересувних засобів та інших об'єктів; допу­щення наднормативних, аварійних, залпових викидів і скидів забруднюючих речовин та інших шкідливих впливів на навколишні природне середовище; невжиття заходів щодо попередження та ліквідації екологічних наслідків аварій та іншого шкідливого впли­ву на навколишнє природне середовище; порушення природоохоронних вимог при зберіганні, транспортуванні, використанні, знешкодженні та захороненні хімічних засобів захисту рослин, мінеральних добрив, токсичних та радіоактивних речовин, вироб­ничих, побутових та інших видів відходів тощо.

Найбільш поширеним правопорушенням у галузі екологічної безпеки є недотримання відповідних екологічних нормативів, вимог та правил.

Право­порушення у сфері екологічної безпеки є різновидом екологічних правопорушень. Правопорушення можливі як при порушенні ви­мог екологічної безпеки у процесі здійснення різних видів госпо­дарської діяльності, так і в разі невиконання заходів у процесі ліквідації надзвичайних екологічних ситуацій або їх попереджен­ня. З урахуванням ступеня суспільної небезпеки вони поділяються на проступки та злочини. Згідно з видами екологічних правопору­шень у галузі забезпечення екологічної безпеки винні особи можуть бути притягнені до дисциплінарної, адміністративної, криміналь­ної або цивільно-правової відповідальності.

Адміністративна відповідальність є самостійним різновидом юридичної відповідальності. У Кодексі про адміністративні правопорушення України закріплені кілька складів правопорушень, що передбачають відповідальність громадян та посадових осіб за пору­шення екологічної безпеки. Так, адміністративна відповідальність наступає за: порушення вимог режиму радіаційної безпеки в місце­востях, що зазнали радіоактивного забруднення (ст. 46); порушен­ня порядку здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосфе­ру або впливу на неї фізичних та біологічних факторів (ст. 78); порушення. правил складування, зберігання, розміщення, транспортування утилізації, ліквідації та використання відходів (ст. 82); змішування чи захоронення відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія, без спеціального дозволу (ст. 824); невиконання законних вимог (при­писів) посадових осіб органів державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки (ст. 18818) тощо.

Кримінальна відповідальність за злочини проти довкілля перед­бачена за: порушення правил екологічної безпеки (ст. 236 КК Укра­їни); невжиття заходів щодо ліквідації наслідків екологічного за­бруднення (ст. 237); проектування чи експлуатація споруд без сис­тем захисту довкілля (253); порушення правил безпеки під час використання робіт з підвищеною небезпекою (ст. 272); порушен­ня правил ядерної або радіаційної безпеки (ст. 274); порушення пра­вил, що стосуються безпечного використання промислової про­дукції або безпечної експлуатації будівель (ст. 275); заготівля, пе­реробка або збут радіоактивно забруднених продуктів харчування чи іншої продукції (ст. 327) тощо.

Незалежно від притягнення винних осіб до адміністративної або кримінальної відповідальності вони повинні нести цивільно-правову відповідальність у разі заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу або здоров’ю громадян.