Тема 3.1. Рельєф місцевості

Умовні знаки

Топографічні елементи місцевості зображуються на топографічних картах у вигляді умовних знаків, знаючи які, можна уявити характер і взаємне розташування місцевих предметів. Абсолютно всі об'єкти місцевості позначити неможливо, навіть на карті найбільшого масштабу. З метою підвищення наочності та читання топографічної карти дрібні та незначні об'єкти на ній не позначаються.

Умовними знаками топографічних карт називається система графічних, літерних, цифрових та кольорових позначень, яка дозволяє зобразити місцевість на карті. На даний час використовуються умовні знаки, прийняті у 1983 році. Умовні знаки стандартні і обов'язкові для всіх відомств та установ, що займаються створенням топографічних карт. На всіх топографічних картах умовні знаки одних і тих самих об'єктів загалом однакові й відрізняються тільки розмірами. Цим і забезпечується стандартність умовних знаків і полегшується читання карт різних масштабів.

Графічні умовні знаки поділяються на масштабні, позамасштабні, лінійні,пояснювальні та спеціальні.

Масштабні (контурні) умовні знаки застосовуються для зображення місцевих предметів, розміри яких виражені у масштабі карти і можна визначити площу такого об'єкта (ліс, луг, чагарник, болото тощо). Зовнішні межі (контури) таких об'єктів позначаються на карті крапковим пунктиром, якщо вони не збігаються з лініями місцевості (дорогами, річками тощо).

До пояснювальних знаків належать ті, що вказують на рід рослинності, напрямок течії річок, глибину болота тощо.

Позамасштабні умовні знаки застосовуються для зображення об'єктів, розміри яких не можна показати у масштабі карти (башти, колодязі, пам'ятники, окремі дерева тощо), а, отже, не можна визначити за картою шляхом вимірювань. Точне розташування цих предметів визначається головними точками якими і користуються при визначенні координат, вимірюванні відстаней та вирішенні інших завдань.

Спеціальні умовні знаки встановлюються спеціальними відомствами народного господарства (підземні комунікації).

Рельєф – це сукупність нерівностей земної поверхні. В залежності від характеру рельєфу місцевість діляться на рівнинну, горбисту, гірську.

Основні форми рельєфу:

Гора- нависаюча над навколишньою місцевістю куполоподібна форма рельєфу, найвища точка якої називається вершиною.

Котловина (улоговина) – заглиблення конічної або чашоподібної форми.

Хребет –витягнуте в одному напрямку підвищення.

Яр – витягнуте поглиблення,яке понижується в одному напрямку.

Лощина – витягнуте в одному напрямку заглиблення з дном, що поступово знижується.

Способи зображення рельєфу:

1) перспектива

2) штрихування лініями різної товщини

3) кольорове відмивання

4) підписи позначками

5) горизонталями

Форми рельєфу на планах і картах зображують горизонталями. Горизонталі – це лінії на плані або карті, що з’єднують точки місцевості з однаковою абсолютною висотою. Вони окреслюють форму нерівностей земної поверхні. Для зображення горба відмітки абсолютної висоти переносять на план і з’єднують лініями. На плані горизонталі зображуються лініями коричневого кольору. Проводяться вони через певні проміжки висоти: наприклад, через кожні 5 м, 10 м, 50 м, 200 м тощо. На лінії-горизонталі може бути підписана її абсолютна висота. Відстань між горизонталями залежить від крутизни схилів. Якщо схил крутий, горизонталі на плані будуть розташовані близько одна від одної, якщо ж пологий – на більшій відстані.

Маленькі рисочки, проведені перпендикулярно до горизонталі, називаються бергштрихи. Вони вказують вільним кінцем, у якому напрямку схил знижується. Горизонталями на планах зображують не тільки підвищення, а й западини. При цьому бергштрихи будуть звернені вільним кінцем усередину контуру.

Читаючи по топографічній карті рельєф місцевості та вирішуючи інженерні задачі, потрібно враховувати властивості горизонталей:

· горизонталі ніколи не перетинаються

· усі точки місцевості, що лежать на одній горизонталі,мають однакові висоти

· чим відстань між горизонталями менша, тим стрімкіший схил

· на деяких горизонталях підписують позначки, причому верх цифр направлений в сторону підвищення схилу

· деякі з горизонталей потовщують

· дрібні,але важливі форми рельєфу, які горизонталями зобразити неможливо, показують напівгоризонталями.