Суть і функції соціального партнерства в організації


Тема № 5 Управління використанняМ персоналу

План:

1. Суть і функції соціального партнерства в організації

2. Система регулювання соціально – трудових відносин в організації

3. Зміст управління використання персоналу

4. Управління плинністю кадрів організації

5. Організація і способи звільнення персоналу

6. Поняття і види робочих місць

7. Нормування праці

8. Суть робочого часу

Соціальне партнерство – це система заходів, що забезпечує співробітництво найманих працівників і роботодавців, здійснюється на двосторонній основі в формі колективних договорів і угод. Регулюється Законом України “Про колективні договори” 1993 р. і Законом України “Про соціальне партнерство” 1993 р.

Соціальне партнерство є специфічною формою соціальних відносин між трьома суб'єктами (тріада) ринкової економіки: дер­жавою, найманими працівниками і роботодавцями. Основні поло­ження соціального партнерства мають відображатися в законодав­чих актах (насамперед, у Конституції); для регулювання умов і оплати праці укладаються угоди про мінімальну заробітну плату, тарифні угоди тощо. Соціальне партнерство в економіці розглядається як етичне по­няття і як організаційний принцип. Як організаційний принцип соціальне партнерство — це, з од­ного боку, подолання тиску авторитарних бюрократичних структур власників підприємств, а з іншого — стримування односторонніх егоїстичних групових дій найманих працівників. Крім цього, соціальне партнерство означає визнання різного ро­ду соціальних інтересів окремих суспільних груп і надання їм права брати участь у політичних та економічних процесах, у формуванні суспільної думки і прийнятті рішень. Соціальний світ розгляда­ється як наслідок активного співробітництва партнерів, їхніх взаєм­них зусиль. Розрізняють соціаль­не партнерство на підприємстві і соціальне партнерство поза підпри­ємством, але в кожному разі воно передбачає готовність до взаємо­розуміння і прагнення до соціального вирівнювання.

Форми соціального партнерства:

- консультації;

- укладання колективних договорів;

- спільне розв’язання трудових суперечок;

- розгляд і вирішення претензій;

- контроль за виконання спільних домовленостей;

- на виробничому рівні - участь в управлінні виробництвом і розподілі прибутку.

Функції соціального партнерства:

1. Захисна (вирівнювання шансів працівників, недопущення зміни умов праці не на користь працівника);

2. Організаційна (гласність і чітко визначений порядок укладання угод, їх стандартизація тощо);

3. Миротворча (на період дії угоди не допускаються трудові конфлікти, не висуваються нові вимоги).

Завдання соціального партнерства:

- подолання монополії в розподілі прибутку;

- посилення мотивації до праці;

- усунення суперечок і непорозумінь;

- досягнення взаємного прагнення до виконання програм.