Інформаційне забезпечення процесу аудиту

Організація і методика аудиту визначається передусім належним інформаційним забезпеченням аудитора. Зростання обсягів інформації потребує від аудитора певної її систематизації та класифікації, оскіль­ки без такого підходу важко зібрати необхідні аудиторські докази, правильно оцінити господарські явища, факти, процеси виробництва.

Аудиторський контроль ґрунтується не тільки на використанні інформації. Він бере безпосередню участь у формуванні інформа­ційного забезпечення системи управління суб'єктів перевірки. Інфор­мацією аудиту цікавляться і внутрішні (менеджери, акціонери), і зовнішні (банки, страхові компанії, торговельні партнери, інвесто­ри), споживачі.

Під інформаційним забезпеченням аудиту розуміють належно упо­рядковану сукупність інформації, що формується і використовується на різних стадіях процесу аудиту. Основу інформаційного забезпечен­ня аудиту становить економічна інформація, що характеризує вироб­ничу і фінансово-господарську діяльність суб'єктів контролю.

Найбільш потрібну інформацію про фінансово-господарську ді­яльність аудитор отримує з даних бухгалтерського обліку, внутріш­ньогосподарського контролю, фінансової та статистичної звітності. Аудиторський контроль використовує також інформацію зовнішніх джерел: банків, страхових компаній, торговельних партнерів, ауди­торських і юридичних фірм. Важливе місце у формуванні інформа­ційної бази аудиту посідає законодавча, планово-нормативна та довідкова інформація. Аудиторський контроль використовує також матеріали попереднього зовнішнього та внутрішнього аудиту, акти перевірки податкових органів, контрольно-ревізійних служб, поза­бюджетних фондів тощо.

В аудиті береться до уваги не тільки фінансова, а й нефінансова інформація. Для об'єктивної оцінки фінансового стану підприємст­ва, визначення ефективності використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів на виробництво аудитор часто вивчає особли­вості організації і технології виробництва суб'єктів перевірки, вико­ристовує матеріали контрольних обмірів, лабораторних аналізів.

Від зміни виду аудиторських послуг змінюється обсяг і зміст ін­формаційного забезпечення аудиту. Якщо при аудиті фінансової зві­тності здебільшого беруть до уваги інформацію бухгалтерського облі­ку, фінансової (бухгалтерської) і статистичної звітності, то, наприклад, у процесі консультаційних послуг — законодавчо-нормативні матері­али.

Отже, для аудитора важливо чітко знати не тільки інформаційне забезпечення аудиторського контролю, а й процес формування інформа­ції про суб'єктів господарської діяльності та використання її на практи­ці. У зв'язку з цим неабияке значення має наукова класифікація еко­номічної інформації, що використовують в аудиті (табл. 5.1). За зміс­том її поділяють на законодавчу, планово-нормативну, довідкову, договірну, технологічну, організаційно-управлінську, фактографічну.

Основним джерелом законодавчої інформації є закони і постано­ви, прийняті Верховною Радою України, Укази Президента України, постанови уряду та інші законодавчі акти, що регулюють питання господарської діяльності суб'єктів аудиторського контролю. До дже­рел законодавчого інформаційного забезпечення відносять також за­конодавчі акти з цивільного, трудового й адміністративного права.

Планову інформацію аудитор черпає з перспективних і поточ­них планів, розроблених безпосередньо на підприємстві. Сюди можна також віднести бюджети реалізації і витрат, прибутків тощо. Нор­мативно-довідкову інформацію варто виділити в окрему групу, а не змішувати з плановою інформацією. Основними джерелами договірної інформації є наявні на підприємстві угоди з партнерами по бізнесу.

До технологічної інформації належать відомості про технологію виробництва, технічні й технологічні умови експлуатації обладнан­ня і технологічних ліній, технічні умови якості тощо. Основні джерела технологічної інформації становлять технічна і проектно-технологічна документація, паспорти та інші документи, які вико­ристовують на суб'єкті господарської діяльності.

Джерелами організаційно-управлінської інформації є установчі документи суб'єкта аудиторського контролю, накази і розпоряджен­ня керівника, посадові інструкції та ін. Організаційно-управлінська інформація залежить від типу і структури підприємства, організації і стилю управління.

Фактографічна інформація характеризує об'єкти аудиту на ос­нові даних, відображених у первинних документах, облікових ре­єстрах, бухгалтерській і статистичній звітності.

За характером оцінки об'єктів аудиту економічна інформація буває пряма, непряма, опосередкована. Стосовно суб'єкта аудиту її поділяють на внутрішню та зовнішню. Отриману аудитором інфор­мацію безпосередньо на суб'єкті перевірки називають внутрішньою, а отриману від партнерів, банків, страхових компаній та ін. — зо­внішньою.

За ознакою пізнавальності інформація є релевантна і нерелевантна.

Заслуговує на увагу класифікація економічної інформації за способом відображення — це алфавітна, цифрова, алфавітно-циф­рова, графічна.

Залежно від способу подання інформацію поділяють на дирек­тивну, розпорядну, звітну. Директивна інформація обов'язкова для виконання і міститься в законодавчо-нормативних актах. Накази і розпорядження керівника підприємства доцільно віднести до розпорядної інформації.

Таблиця 5.1