Вивчення, аналіз і оцінка соціальної політики підприємства за допомогою соціального аудиту

Останнім часом у країнах з розвинутою економікою у відповідь на істотне збільшення обсягу і складності соціальних проб­лем у роботі з кадрами закономірно виник соціальний аудит як своєрідний інструмент управління, подібний до фінансового чи бухгалтерського аудиту. Його суть зводиться до проблем діагностики, що виникають в організаціях, передусім соціального характеру, оцінки їх важливості, причин виникнення і можливостей розв’язання, формулювання конкретних рекомендацій для керівництва підприємства.

Він ставить за мету оцінити здатність підприємства розв’я­зувати соціальні проблеми, що виникають як усередині, так і за його межами, і управляти тими з них, що безпосередньо впливають на трудову діяльність працівника. Тому цілями соціального аудиту є експертиза роботи органів управління підприємством у сфері підвищення ефективності трудової діяльності, зниження плинності кадрів, абсентеїзму, підвищення задоволеності працею своїх працівників.

Аудит служби управління персоналом здійснюється по трьох рівнях:

Ø стратегічний — зосереджений на практиці управління персоналом з погляду вищого керівництва. Він включає в себе ступінь інтеграції практики управління персоналом в організаційну стратегію і планування, а також ступінь централізації функцій управління персоналом;

Ø управлінський — фокусує на конфліктах служби управління персоналом з лінійними менеджерами, а також на ступені правиль­ності застосування лінійними менеджерами рекомендацій служби управління персоналом;

Ø операційний — спрямований на детальний розгляд правиль­ності окремих процедур, що характеризують функціонування служби управління персоналом.

Основні етапи діяльності аудитора:

· ознайомлення з поставленими завданнями;

· визначення меж своїх дій;

· вивчення соціального балансу підприємства;

· ознайомлення з документацією самого підприємства і нормативними документами;

· складання запитальників і анкет, підготовка деталізованої робочої програми;

· виконання аналітично-дослідницької роботи;

· складання звіту.

Звичайно така експертиза одного або кількох однопрофільних підприємств займає близько 10 місяців при роботі 3 - 4 експертів.

Можна виділити чотири етапи експертизи.

1. Проведення попереднього анкетування чи опитування;
аудитор повинен адаптуватись до специфіки і проблем підприємства, на якому потрібно проводити соціальний аудит. Це дозволить визначити ключові елементи для перевірки, розробити програму перевірки, грамотно розподілити свій час і сили. Цей етап — це попередня діагностика.

2. Обґрунтування робочої деталізованої програми (особи, з якими треба зустрітися і переговорити; які матеріали і документи проаналізувати; які потрібні матеріальні ресурси, необхідні часові рамки).

3. Реалізація аудиторської перевірки.

4. Складання та редагування звіту.

Аналіз соціального балансу допомагає одержати наступні дані:

Ø структуру і характеристики працюючих в організації (рівень кваліфікації працівників, стаж роботи, вікова піраміда тощо), що є дуже важливим для розуміння їхньої поведінки й оцінки можливості адаптації до соціальної політики, здійснюваної на підприємстві;

Ø умови праці та стан техніки безпеки (ризик виробничого травматизму і нещасних випадків по дорозі на роботу, професійні захворювання, організація і зміст роботи, психофізіологічні умови праці, тривалість і планування робочого часу).

Уся сукупність інформації, пов’язана з графіком роботи, плануванням робочого часу і відпусток, дозволяє охарактеризувати якість життя або хоча б виділити фактори, що впливають на його рівень.

Аналіз поведінки працівників поза межами підприємства у зіставленні зі структурними характеристиками населення й умовами життя в регіоні становить важливий елемент діагностики й ідентифікації соціальних проблем.

Вивчення соціальної політики підприємства.Для опису соціальної політики потрібно використати найбільш значущі і вагомі індикатори залежно від цілей аудиту, а саме:

· зайнятість (її рівень, забезпечення стабільності складу працівників, вплив нововведень, практика просування по службі, зайнятість жінок, осіб літнього віку й інших соціально вразливих категорій працівників);

· оплату і стимулювання праці (відносний рівень винагород, їх види, динаміка і структура, нижній рівень заробітної плати і т. ін.);

· безпеку і поліпшення умов праці (витрати на фінансування безпеки та умов праці й оцінка отриманих результатів);

· професійне навчання (обсяг, види, зміст, тривалість, вартість).

Після аналізу соціальної політики підприємства формулюють її сильні і слабкі сторони, ставиться загальний діагноз.

Діагностика дозволяє виявити:

Ø чи мають місце відповідності і невідповідності між посадовими характеристиками і проведеною політикою;

Ø зв’язки і випадкові нестиковки між різними сторонами соціальної політики;

Ø принципові джерела соціальних ризиків;

Ø зони соціальних витрат.

Завершується аудиторська перевірка складанням звіту, в якому аналізують принципи соціальної спрямованості, визначають відповідальність кожної з груп персоналу і пропонують стимулюючі заходи. У звіті можуть бути розглянуті різні шляхи вдосконалювання управління персоналом, включаючи впровадження новітньої технології (інформаційної, офісної, телекомунікаційної), сформульовані пропозиції, що стосуються модифікації існуючих процедур, удосконалювання документації, уточнення.

Для успішного проведення соціальної політики в організації звіт аудитора повинен містити конкретні рекомендації. Залежно від піднятих проблем і виявлених труднощів аудитор може іноді сформулювати пропозиції для прийняття управлінських рішень, які б сприяли підвищенню ефективності соціальної політики. Але це досить нечасте явище. У більшості випадків аудитор обмежується пропозиціями, які дозволяють розв’язати ту чи іншу проб­лему, організувати робочу групу, підвищити кваліфікацію, звернутися до зовнішнього експерта, провести додатковий аудит.

Успіх соціального аудиту багато в чому залежить від якості наданої інформації щодо стандартів, нормативів, методик, вказівок, норм і правил, якими керуються у своїй роботі аудитори, а також від бажання і можливостей замовника. Але, як правило, результати соціального аудиту неодмінно знаходять відображення в нових колективних договорах і планах соціального розвитку підприємства.

Запитання для самоконтролю

1. У чому полягає необхідність посилення захисту населення на рівні підприємства?

2. Назвіть поняття і правові основи соціальної політики підприємства.

3. Що є об’єктом, предметом і метою соціальної політики підприємства?

4. Які ви знаєте принципи та функції соціальної політики на підприємстві?

5. Назвіть напрями та механізми реалізації соціальної політики на підприємстві.

6. Яка роль профспілок у соціальній політиці підприємства?

7. Що таке соціальний аудит та його роль в організації контролю соціальної політики на підприємстві?

Рекомендована література

1. Конституція України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://search.ligazakon.ua. - Назва з титулу екрану.

2. Кодекс законів про працю України із змінами, внесеними згідно із Законами від 08.09.2011 N 3720-VI ( 3720-17 ) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// zakon.rada.gov.ua. - Назва з титулу екрану.

3. Про зайнятість населення: Закон України із змінами, внесеними згідно із Законами від 18.12.91 N 1993-XII ( 1993-12 ) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua- Назва з титулу екрану.

4. Про оплату праці: Закон України із змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 21 жовтня 2004 року N 2103-IV [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// zakon.rada.gov.ua. - Назва з титулу екрану.

5. Про охорону здоров’я: Закони України від 19.11.92 N 2802-XII [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://waste.ua - Назва з титулу екрану.

6. Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії: Закон України від 05.10.2000 № 2017-III Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua. - Назва з титулу екрану.

7. Про освіту: Закон України від 04.06.91 N 1144-XII ( 1144-12 ) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua. - Назва з титулу екрану.

8. Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття: Закон України від 02.03.2000 року N 1533 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua. - Назва з титулу екрану.

9. Про охорону праці: Закон України від 15.05.96 № 196/96 – вр [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.osvita.irpin.com. - Назва з титулу екрану.

10. Про прожитковий мінімум: Закон України із змінами, внесеними згідно із Законами від 25.03.2005 N 2505-IV ( 2505-15 ) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua. - Назва з титулу екрану.

11. Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності: Закон України від 23.09.1999 року N 1105-XIV [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua. - Назва з титулу екрану.

12. Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування: Закон України із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 20 листопада 2012 року N 5492-VI [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua. - Назва з титулу екрану.

13. Про захист прав споживачів: Закон України від 15 грудня 1993 року № 3682-XII [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://timer.dp.ua. - Назва з титулу екрану.

14. Про індексацію грошових доходів населення: Закон України від 3 липня 1991 року N 1283-XI [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.profiwins.com.ua. - Назва з титулу екрану.

15. Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні: Закон України від 21.03.91 N 21 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua. - Назва з титулу екрану.

16. Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні: Закон України від 05.02.93 N 16 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua. - Назва з титулу екрану.

17. Про державну допомогу сім'ям з дітьми: Закон України від 21 листопада 1992 року N 2811-XII [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua. - Назва з титулу екрану.

18. Про внесення змін до Закону України «Про соціальну роботу з дітьми та молоддю": Закон України від 15 січня 2009 року N 878-VI [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua. - Назва з титулу екрану.

19. Про основні напрями соціальної політики на період до 2004 року: Указ Президента України від 24.05.2000 року N 717/2000 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua. - Назва з титулу екрану.

20. Про заходи щодо вдосконалення соціальної роботи із сім'ями, дітьми та молоддю: Постанова Кабінет Міністрів України від 27 серпня 2004 р. N 1126 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua. - Назва з титулу екрану.

21. Про затвердження Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям: Постанова Кабінет Міністрів України від 24 лютого 2003 р. N 250 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua. - Назва з титулу екрану.

22. Про затвердження Положення про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати: Постанова Кабінет Міністрів України від 20.12.97 р. № 1427 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua. - Назва з титулу екрану.

23. Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення: Постанова Кабінет Міністрів України від 17 липня 2003 р. N 1078 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua. - Назва з титулу екрану.

24. Про мінімальний споживчий бюджет: Постанова Кабінет Міністрів України від 3 жовтня 1991 р. N 244 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua. - Назва з титулу екрану.

25. Про загальні засади державної молодіжної політики в Україні: Декларація від 15 грудня 1992 року N 2859-XII [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua. - Назва з титулу екрану.

26. Базілінська О.Я. Макроекономіка [Електронний ресурс]: навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / О. Я. Базілінська. - 2-ге вид., випр. . - К. : ЦУЛ, 2009. - 442 с.

27. Бондарь А.Ф. Социология: модульный курс: учебное пособие / А.Ф. Бондарь, Н.В. Грабовенко, С.Т. Крикунова. - Луганск : Элтон-2, 2009. - 374 с.

28. Богачев В.И.Коммерческая деятельность посреднических организаций: учебно-методическое пособие / В.И. Богачев, В.Г. Пеннер, А.П. Татарин. - Луганск: Престиж-сервис, 2008. - 84 с.

29. Богачев В.И. Экономическая теория рыночных отношений. Макроэкономика. Микроэкономика: учебное пособие / В.И. Богачев, К.В. Кравченко. – 3-е изд., перераб. и доп. – К.: Арістей, 2003. – 448 с.

30. Богачев В.И. Экономическая теория рыночных отношений. Основы бизнеса. Международные экономические отношения / В.И. Богачев, К.В. Кравченко. – Киев: Аристей, 2001. – 344 с.

31. Гриненко А.М. Тексти лекцій з курсу «Соціальна політика» / Гриненко А.М. — К.: КНЕУ, 2001. — 56 с.

32. Гриненко А. М. Соціальна політика: навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисципліни / Гриненко А. М. — К.: КНЕУ, 2003. — 309 с.

33. Державне регулювання економіки: навчальний посібник / С.М. Чистов, А.Є. Никифоров, Т.Ф. Куценко и др. - 2-ге вид., доопрац. і допов. - К.: КНЕУ, 2005. - 440 с.

34. Заблоцький Б.Ф. Регіональна економіка: навчальний посібник / Б. Ф. Заблоцький. - Львів : Новий Світ-2000, 2008. - 546 с.

35. Кадровый потенциал АПК Украины: состояние, проблемы подготовки и возможности рационального использования: монография / Под общей редакцией профессора В.Г. Ткаченко и профессора В.И. Богачева. – Луганск: «Книжковий світ», 2011. – 428 с.

36. Коваленко К.В. Соціальна політика: навчально-методичний посібник / К.В. Коваленко. – Луганськ: Елтон - 2, 2012. – 196 с.

37. Кучерявенко І.А. Макроекономіка: практикум: навчальний посібник / І. А. Кучерявенко. - К.: "Вікар", 2003. - 239 с.

38. Предборський, В. А. Економічна теорія: підручник / В. А. Предборський, Б.Б. Гарін, В.Д. Кухаренко. - К. : Кондор, 2007. - 492 с.

39. Лукашевич В.М. Економіка праці та соціально-трудові відносини: навчальний посібник / В.М. Лукашевич. - 3-тє вид., стереотип. - Львів: Новий Світ. - 2008. - 248 с.

40. Океанова З.К. Экономическая теория (система экономических отношений, сориентированная на эффективное хозяйствование при ограниченных ресурсах и безграничных потребностях): учебное пособие / З. К. Океанова. - М. : "Вердикт-1М", 2001. - 480 с.

41. Основы экономической теории: политэкономия, макроэкономика, микроэкономика: учебник / В.Г. Ткаченко, В.А. Сидоров, В.И. Богачев, К.В. Кравченко. – К.: Аристей, 2009. – 468 с.

42. Політологія [Електронний ресурс]: тематична бібліотека електронних видань. - К. : МАУП, 2006.

43. Соціологія [Електронний ресурс]: тематична бібліотека електронних видань. - К. : МАУП, 2006.

44. Ткаченко В.Г. Восстановит ли украина статус житницы Европы: монография. – К.: «Аристей», 2010. – 196 с.

45. Ткаченко В.Г. Особенности экономической политики государства в Украине в современный период развития экономики: учебно-методическое пособие / В. Г. Ткаченко, В. И. Богачев, С. Л. Катеринец.- 2-е изд., перераб. и доп. - Луганск: Книжковий світ, 2010. - 174 с.

46. Ткаченко В.Г. История экономических учений: учебно-методическое пособие. – Киев: Аристей, 2009. – 288 с.

47. Ткаченко В.Г. Политическая социология (в рисунках, таблицах, схемах). Учебно-информационное пособие / В.Г. Ткаченко, В.И. Борисов, В.И. Богачев. Том 1, Луганск: «Книжковий світ», 2007. – 160 с.

48. Ткаченко В.Г. Бизнес-словарь / В.Г. Ткаченко, В.И. Борисов, В.И Богачев. – К.: «Аристей», 2006. – 148 с.

49. Ткаченко В.Г., Экономика и экономическая теория: учебниу / В.Г. Ткаченко, Б.И. Соколов, В.И. Богачев. – Луганск: «Книжковий світ», 2001. – 328 с.

50. Шиян Н.І. Державне регулювання економіки: курс лекцій / Н.І. Шиян. - Харків: ХНАУ, 2005. - 374 с.

51. Экономическая политика государства в Украине: учебно-методическое пособие для студентов-магистров / В.Г. Ткаченко, В.И. Богачев, С.Л. Катеринец, Е.В. Коваленко. – Луганск: «Книжковий світ», 2007. – 100 с.

52. Экономическая безопасность Украины в условиях рыночных трансформационных процессов: монография / [В.Г. Ткаченко, В.И. Богачев, Коваленко Е.В. и др.]; под общ. ред. В.Г. Ткаченко и В.И. Богачева. – Ровеньки, 2007. – 330 с.