Соціальна політика і соціальна справедливість


 

Ключовим принципом у реалізації соціальної політики виступає забезпечення соціальної справедливості. Соціальна справед­ливість соціально-психологічне сприйняття принципів і форм організації суспільства, що відповідає інтересам людей і соціальних груп, тобто узагальнена моральна оцінка суспільних відносин.

У науковій літературі мають місце чотири погляди на соціальну справедливість. Ми розглянемо найбільш відомі концепції справедливості чи справедливого розподілу доходів: егалітаристську, утилітаристську, роулсіанську й ринкову (табл. 1.1).

Таблиця 1.1

Чотири погляди на соціальну справедливість

 

№ з/п Вид погляду Зміст
    Егалітарний Роулсіанський   Утилітарний   Ринковий Усі члени суспільства отримують рівні блага Максимізація корисності найменш забезпечених членів суспільства Максимізується загальна корисність усіх членів суспільства Соціальна справедливість встановлюється ринком і його регуляторами

 

Егалітаристська концепція (фр. еgalite — рівність) вважає справедливим зрівняльний розподіл доходів, тобто коли всі члени суспільства отримують рівні блага. Логіка міркувань тут така: якщо потрібно розділити визначену кількість благ між людьми, які однаково цього заслуговують, то справедливим був би розподіл порівну.

Другий концептуальний принцип — роулсіанський — пов’я­заний з ім’ям Джона Роулса, сучасного американського філософа. На його думку, справедливою вважається така диференціація доходів, при якій відносна економічна нерівність припустима лише тоді, коли вона сприяє досягненню більш високого абсолютного рівня життя найбіднішими членами суспільства

Третій концептуальний принцип — утилітарний походить своїми коренями із вчення Ієремії Бентама, англійського економіста, основоположника доктрини утилітаризму. Бентам вважав, що головним завданням держави є забезпечення найбільшого щастя для можливо більшої кількості членів суспільства. Однак Бентам виходив із того, що функції корисності в різних людей неоднакові. Інакше кажучи, здатність до насолоди в результаті володіння якоюсь кількістю благ у кожної людини своя. Одержувати при цьому більшу частку суспільного багатства має той, хто корисніший для суспільства.

Таким чином, загальна корисність максимізується не у випадку рівного розподілу багатства між членами суспільства, а в результаті пропорційного (відповідно до різних функцій корисності) його розподілу. Тому в утилітаристському погляді максимі­зується корисність усіх членів суспільства.

І, нарешті, ринковий розподіл доходів припускає відповідність доходу кожного власника фактора виробництва граничному продук­ту, отриманого від даного фактора. Соціальна справедливість при цьому встановлюється ринком і його регуляторами. Таким чином, у цьому випадку припустима значна нерівність при розподілі доходів.

Вибір принципів соціальної справедливості в перерозподілі доходів визначається в кожнім суспільстві по-своєму, виходячи з вироблених національних стандартів, що формувалися протягом усього попереднього історичного розвитку даної країни.

Запитання для самоконтролю

1. Поясніть поняття і сутність соціальної політики.

2. Розкрийте сутність категорій "соціальне управління" і "соціальна політика".

3. Соціальна політика і її зв'язок з економічною політикою держави.

4. Об'єкти і суб'єкти соціальної політики в економічній системі соціально орієнтованого напряму.

5. Назвіть принципи і механізми реалізації соціальної політики.

6. Роль держави та її інститутів у розробці й реалізації соціальної політики.

7. Соціальне партнерство та його роль у вирішенні соціальних проблем.

8. Сутність і основні види концепцій соціальної справедливості.

ТЕМА 2