СОЦІАЛЬНА ПОЛІТИКА ЯК ФУНКЦІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ І ЇЇ СКЛАДОВІ
ВСТУП
З переходом до ринкових стосунків, соціальна політика є визначальним напрямом внутрішньої політики держави. Вона забезпечує захист прав людини, створює передумови для розширеного відтворення людиною своєї діяльності і для стабільності громадської системи.
Зміст соціальної політики полягає в діяльності держави і інших політичних інститутів по управлінню розвитком соціальної сфери суспільства. Важливо підкреслити, що соціальна політика є своєрідною концентрацією усіх інших видів політики, бо вона спрямована на специфічний об'єкт - соціальні стосунки. Визначаючи зміст соціальної політики, передусім роблять акцент на створення умов більшої зайнятості і визнаних державою життєвих стандартів споживання, доступності освіти, медицини та ін.
Найбільш масштабним завданням соціально орієнтованої економіки держави в ринковому господарстві України, що формується, є діяльність соціального захисту усіх верств суспільства і вироблення стратегії ефективної соціальної політики. Формою її реалізації виступає фактичний образ дій держави, втілений в соціальну політику, яка охоплює усі сфери економічних стосунків в країні. Одним з найважливіших напрямів її діяльності є регулювання зайнятості і стимулювання висококваліфікованої і продуктивної праці і, як наслідок, збільшення національного доходу.
Мета вивчення дисципліни: дати студентам логічно-послідовну систему знань про сутність соціальної політики держави, розкрити основи теорії, методології та практики соціальної політики в Україні.
Для вивчення найважливіших питань створено опорний конспект лекцій згідно Робочої навчальної програми з дисципліни «Соціальна політика», галузі знань 0305 - „Економіка та підприємництво”, освітній рівень «магістр». Контрольні запитання допоможуть перевірити рівень засвоєння знань за темами і в разі необхідності повернутися до розгляду відповідних положень.
ТЕМА 1
ПЛАН
1. Ключові слова і терміни дисципліни.
2. Об'єкт, предмет, методи і завдання соціальної політики.
3. Суб'єкти, об'єкти, принципи і механізми реалізації політики.
4. Взаємозв'язок дисципліни з суміжними дисциплінами.
5. Соціальна політика держави.
6. Соціальне партнерство, його роль в рішенні соціальних проблем.
7. Соціальна політика і соціальна справедливість.
1. Ключові слова і терміни дисципліни
Кожна учбова дисципліна спирається на обмежену кількість слів і термінів які утворюють своєрідний скелет, опорну конструкцію, на якій тримаються уся термінологія.
Для нашої дисципліни роль ключових грають такі слова і терміни: "соціальні потреби", "соціальні стосунки", "соціальні процеси", "соціальна політика", "соціальне управління", "соціальні нормативи", "соціальні стандарти".
Соціальні потреби - це вираження або прояв соціальних очікувань і запитів індивідів і соціальних груп в суспільстві на певному рівні його розвитку. Потреби у міру їх усвідомлення перетворюються на інтереси, що, у свою чергу, стимулює індивідів і соціальні групи на досягнення мети.
Соціальні відносини - це відносини між групами людей, які відрізняються своїми засобами буття, займають різне становище в суспільстві і беруть неоднакову участь в його економічному і політичному житті.
Соціальні відносини - це відносини рівності і нерівності людей в їхній спільній діяльності. Вони можуть носити характер співпраці або конфлікту.
Соціальні стосунки пов'язані з нерівноцінними можливостями і умовами існування і розвитку особистості залежно від причетності до соціального співтовариства або групи.
Вищою метою соціальних стосунків є досягнення соціальної справедливості.
Соціальні процеси - це послідовні зміни стану елементів соціальної системи під впливом внутрішніх і зовнішніх умов.
Соціальне управління - це різновид управління, функцією якого є забезпечення і реалізація потреб прогресивного або регресивного розвитку суспільства і його підсистем. Зміст соціального управління полягає у формуванні критеріїв і показників соціального розвитку, розробка заходів щодо реалізації соціальних проблем, використання засобів вирішення соціальних проблем.
Соціальна політика - це важлива складова внутрішньої політики держави, яка реалізується за допомогою соціальних програм і на практиці реалізує стосунки в суспільстві на користь основних соціальних груп населення.
Визначальною в соціальній політиці є діяльність держави, спрямована на регулювання, стабілізацію і розвиток соціальних выдносин в суспільстві і реалізацію (задоволення) соціальних потреб людини.
Соціальна політика має завдання по розробці заходів щодо збереження і зміцнення існуючого суспільного устрою, або заміни його новим (прогресивним або регресивним).
Завдання соціальної політики - це діяльність державних і громадських інститутів, громадських груп і окремих осіб (суб'єктів соціальної політики), спрямована на реалізацію соціальних потреб людини, які забезпечують її життєдіяльність і розвиток як соціальної істоти на основі стосунків принципу соціальної справедливості при беззастережному дотриманні її громадянських прав та свобод.
Для розробки соціальних програм і оцінки їх виконання потрібні соціальні нормативи і державні соціальні стандарти.
Соціальні нормативи - це певні регламентовані значення соціальних показників, які виражають систему типових вимог соціальних суб'єктів до соціальних об'єктів з метою забезпечення відтворення і розвитку суспільства як цілого, та розв'язання його соціальних проблем.
Соціальні стандарти - встановлені законами, іншими нормативно - правовими актами соціальні норми і нормативи або їх комплекс, на базі яких визначаються рівні основних соціальних гарантій в даній державі.
2. Об'єкт, предмет і основне завдання дисципліни
"Соціальна політика"
Об'єктом називають ту об'єктивну реальність, на яку спрямована пізнавальна діяльність людини в межах конкретної галузі науки.
Об'єкт дисципліни "Соціальна політика" - це сукупність соціальних потреб людини, які вона повинна реалізувати в різних сферах свого життя і які мають бути захищені з боку держави і суспільства.
Предметом дисципліни є досліджувані характеристики, властивості, закономірності формування і виникнення соціальних потреб людини на різних рівнях їх прояву і складна система способів їх забезпечення в соціально-політичному житті суспільства на певних ступенях його розвитку.
Основні завдання навчальної дисципліни:
- формування у студентів стійких знань з теорії соціально-політичних процесів;
- придбання майбутніми фахівцями навичок і умінь самостійно аналізувати соціальні проблеми, а також розробляти пропозиції відносно їх рішення;
- засвоєння студентами міжнародного досвіду у галузі організації соціального захисту населення;
- осмислення вітчизняного і зарубіжного досвіду у сфері соціальних процесів;
- ознайомлення з сучасними тенденціями і пріоритетними цілями основних напрямів соціальної політики України, які формуються і реалізуються в практиці регулювання соціальних відносин на загальнодержавних, галузевих, регіональних рівнях і безпосередньо на підприємствах;
- формування у студентів розуміння зростаючої відповідальності підприємства за розробку і реалізацію своїх соціальних програм, постійне поліпшення умов праці і побуту працівників, підвищення якості їхнього трудового життя.