СОЦІОЛОГІЧНИЙ СПОСІБ ДОСЛІДЖЕННЯ

1. Стратегія соціологічного дослідження.

2. Основні методи збору інформації в КСД.

1. Велике значення при організації і здійсненні соціологічного дослідження має розробка його стратегії. Стратегія соціологічного дослідження є творчим застосуванням системного підходу до визначення мети даного дослідження, формулювання завдань, що витікають з неї, виявлення необхідних для їх вирішення кадрових, фінансових, технічних і інших ресурсів, а також до визначення послідовності етапів (кроків) на шляху досягнення стратегічної мети.

Початковим пунктом розробки дослідницької стратегії є проблемна ситуація, що вимагає свого вирішення. Найчастіше вона виникає унаслідок недостатньої обізнаності з реальними процесами і явищами соціальній дійсності або неможливості використати вже наявні знання для можливої зміни і регулювання відповідних соціальних процесів. Проблемна ситуація – стан в розвитку соціального об’єкту, що характеризується нестійкістю, невідповідністю його функціонування потребам подальшого розвитку.

Проблема – форма наукового відображення проблемної ситуації. Вона, з одного боку, виражає реальні об’єктивні суперечності, що викликають проблемну ситуацію, з іншого – указує на суперечність між усвідомленням потреби в певних практичних діях і незнанням засобів і методів їх реалізації.

Розробка стратегії соціологічного дослідження включає декілька етапів («кроків»). Перший крок – визначення об’єкту дослідження. Об’єкт – це сукупність явищ, процесів або певна сфера соціальної дійсності, на які спрямована пізнавальна діяльність соціолога. За ним неминуче повинен здійснюватися наступний крок – виділення з об’єкту того, що складає наочну область дослідження, тобто предмету вивчення.

Гіпотеза є формою припущення або допущення про об’єкт, що вивчається, його структуру, особливості, тенденції розвитку, взаємозв’язки з іншими об’єктами. За змістом припущень щодо об’єкту, що вивчається, гіпотези підрозділяються на описові, пояснювальні і прогнозні. За ступенем спільності гіпотези діляться на гіпотези підстави і гіпотези слідства.

Наступним кроком формування дослідницької стратегії стає уточнення, теоретична інтерпретація основних понять, яке здійснюється шляхом знаходження точок зіткнення цих понять (або виявлення відсутності таких) з реальними процесами і явищами, які вони відображають.

Потім слідує емпірична інтерпретація понять, тобто виявлення їх емпіричних значень, ознак, а також реальних властивостей, характерних рис подій і явищ, позначених поняттями, що вживаються в дослідженні.

У методико-процедурній частині програми визначається метод дослідження, тобто система правил теоретичної і практичної діяльності, направленої на вивчення істотних характеристик об’єкту, що вивчається, а також методика – система операцій і розпоряджень з вказівкою процедур їх застосування в методах, що забезпечують умови отримання валідної (тобто обґрунтованої та адекватної об’єкту) і репрезентативної (відтворюючій значущі елементи досліджуваного об’єкту) інформації. Тут же вибирається й обґрунтовується тип інструментарію, тобто певного набору дослідницьких документів, розроблених відповідно до програми, цілей і завдань дослідження, за допомогою яких забезпечується збір емпіричних соціологічних даних (анкета, бланк інтерв’ю, картка спостереження і ін.). У цій же частині програми формулюється процедура прикладного дослідження, тобто визначаються:

1) основні етапи проведення дослідження;

2) зміст дій соціологів на кожному з виділених етапів;

3) передбачувані результати дій на кожному з цих етапів.

4) техніка дослідження, що є сценарієм розгортання основних способів збору, обробки і аналізу (з використанням комп’ютерних технологій) емпіричної соціологічної інформації.

2. У всіх сучасних суспільствах одним з найважливіших засобів оформлення, фіксації, збереження, передачі інформації, обміну нею є документи, оскільки всі сфери, структури, спільноти, осередки суспільства так чи інакше оформлюються певними документами.

Аналіз документів дозволяє соціологові виявити певні особливості, властивості і взаємозв’язки тих або інших соціальних явищ і процесів, специфіку включення до них різних індивідів, груп і спільнот, розпізнати норми, цінності, ідеали, якими люди керуються на різних етапах розвитку суспільства і в різних соціальних ситуаціях, прослідкувати динаміку розвитку тих або інших соціальних шарів і груп, їх взаємин одне з одним, а також з державою, культурою, релігією, політичними партіями і т.п., виявити основні тенденції і пропорції соціального розвитку.