Підстави виникнення і припинення конституційно-правових відносин.
Суб’єкти і об’єкти конституційних відносин.
Суб’єкти, тобто учасники конституційно-правових відносин, досить різноманітні, що обумовлено багатством змісту таких відносин. Вони мають багато спільного з суб’єктами інших відносин: володіють певним статусом, наділені відповідною праводієздатністю, механізмом реалізації своїх повноважень тощо.
Суб’єктами конституційно-правових відносин є:
1) Український народ як сукупність громадян різних національностей, якому належить вся повнота влади на території республіки, корінні народи і національні меншини.
2) Громадяни України, особи без громадянства та іноземці.
3) Українська держава (Україна як держава).
4) Органи державної влади України.
5) Народні депутати та посадові і службові особи.
6) Політичні партії і громадські організації.
7) Територіальні громади, органи та інші суб’єкти місцевого самоврядування.
8) Адміністративно-територіальні одиниці, передбачені Конституцією і законами.
9) Державні та інші підприємства, установи і організації, навчальні й інші державні, комунальні і приватні заклади.
Цей перелік не є вичерпним, його можна розширити, диференціювати тощо. Суб’єктами конституційно-правових відносин, наприклад, можна вважати виборчі комісії (Центральну виборчу комісію та виборчі комісії різних рівнів), загальні збори громадян за місцем проживання, постійні комісії місцевих рад, асоціації депутатів тощо.
Об’єкти конституційно-правових відносин
Під об’єктами конституційно-правових відносин розуміють певні дії, особисті, соціальні або державні блага, які безпосередньо задовольняють інтереси і потреби суб’єктів цих відносин і з приводу яких їх учасники вступають у ці відносини і здійснюють свої суб’єктивні конституційні права і обов’язки.
Згадані блага можуть бути матеріальними і нематеріальними.
Матеріальними видами об’єктів конституційно-правових відносин є:
- політичні блага – конституційний лад, суверенітет, влада, влада народу, державна влада, громадянство, депутатський мандат, посада, територіальна цілісність тощо;
- дії уповноваженого суб’єкта;
- дії зобов’язаних суб’єктів;
- речі та інші майнові і духовні блага;
- поведінка суб’єктів конституційно-правових відносин;
- результати поведінки суб’єктів таких відносин;
- природні об’єкти.
Видами об’єктів нематеріальних конституційно-правових відносин є:
- особисті нематеріальні блага людини і громадянина (життя, здоров’я, честь, гідність);
- певні соціальні властивості і риси об’єднань, спільностей;
- духовні цінності.
Під юридичними фактами розуміють, як правило, такі життєві обставини, з якими норми права пов’язують виникнення, зміну чи припинення правових відносин.
Юридичних фактів треба обов’язково підкреслювати, що правові факти – це такі факти реальної дійсності, з настанням яких наступають певні юридичні наслідки (а не тільки правовідносини).
Особливості конституційно-правових фактів обумовлені тими суспільними відносинами, які потрапляють у сферу дії норм конституційного права. Такі факти спричиняють виникнення, зміну чи призупинення правовідносин, які мають місце в процесі реалізації повновладдя народу України.
Зокрема, найбільш обґрунтованою класифікацією юридичних фактів є класифікація, в основі якої лежать такі чотири критерії:
10) наслідки, які спричиняє юридичний факт: правоутворюючі, правозмінюючі, правоприпиняючі;
11) форма юридичних фактів: позитивні й негативні;
12) характер дії юридичного факту: факти обмеженої, однократної дії і факти-стани;
13) характер зв’язку факту з індивідуальною волею особи: юридичні події, юридичні дії.
1. Прикладом правоутворюючого факту є утворення Президентом України Кабінету Міністрів, на основі чого між урядом та міністерствами і відомствами виникають різноманітні адміністративно-правові та інші відносини.
Правоутворюючими актами є рішення про проведення позачергових та повторних виборів, на основі яких виникають конституційно-правові відносини, міжнародні договори, які є основою взаємовідносин між різними державами. Типовим у цьому відношенні є один Договір про основи міждержавних відносин, дружбу і співробітництво між Україною та республікою Узбекистан від 26 серпня 1992 р.
Правоприпиняючі факти припиняють конституційно-правові відносини одного порядку і спонукають становлення правовідносин іншого порядку. Так, припинення депутатських повноважень тягне за собою виникнення безлічі різноманітних відносин. Те ж саме – при достроковому припиненні повноважень органу державної влади, народного депутата або посадової чи службової особи.