Еколого-економічні пріоритети в рішенні проблеми відходів
Вторинне ресурсокористування в Україні вимагає розробки науково обґрунтованої програми і державного регулювання в цілому.
Ціль програми створення екологічно безпечних ресурсозберігаючих, мало і безвідхідних виробництв.
У рамках цієї програми виділяють 2 основні стратегії:
1. Перебудова матеріальних потоків для того щоб влити відходи в систему ресурсокористування.
2. Мінімізація відходів, тобто зменшення забруднення навколишнього середовища.
Виділяють 2 основні задачі, які необхідно вирішувати (у рамках цієї програми):
1) Розробка й освоєння технологій, що обмежують утворення залишкових продуктів,
2) Розширення використання тих відходів, що утворяться або вже нагромадилися як шляхом розробки відповідних технологій, так і шляхом перебудови матеріальних балансів і формування на цій основі міжгалузевих територіальних комплексів (ТПК) із замкнутими сировинними циклами.
Критерії, які необхідно враховувати при розробці пріоритетних рішень у проблемі відходів:
1. Небезпека (токсичність) відходів, обумовлена ступенем їхнього негативного впливу на здоров'я людини і навколишнє середовище.
2. Ресурсна цінність, обумовлена дефіцитністю компонентів, що знаходяться у відходах.
3. Ефективність знешкодження відходів або їхня безпека при переробці, обумовлена наявністю відповідних технологічних розробок.
4. Екологічний стан у місцях утворення і складування відходів, обумовлена концентрацією промислового виробництва, його структурою, природними умовами і т.д.
У законі України про відходи передбачене таке поняття як звертання з відходами:
1. Збереження відходів - тимчасове розміщення відходів у спеціально відведених місцях.
2. Обробка (переробка) відходів - здійснення якихось або технологічних операцій.
3. Утилізація відходів.
4. Видалення відходів.
5. Знешкодження відходів.
6. Поховання відходів.
Результат конкретних заходів щодо звертання з відходами необхідно вивчати й аналізувати шляхом зіставлення витрат на його досягнення й одержуваний ефект.
Е
Еф = (6.1)
В
Еф - ефективність заходу;
Е - ефект (результат) від заходу;
В - витрати від його дії.
Е = Еекон. + Еколог. + Есоц.
В = Векон. + Веколог. + Всоц.
Економічний ефект:
Еекон. =(Ці-Сі) * Qi (6.2)
Ці - ціна одиниці і-ої продукції;
Сі - собівартість і-й продукції, отриманої з утилізованої сировини;
Qi - річний обсяг і-й готової продукції, отриманої з утилізованої вторинної сировини.
Екологічний ефект:
Еекол. = Зв = Зв 1 + Зв 2 + Зв з + ... + Зв n (6.3)
Зв — відвернений збиток, визначений з урахуванням сумарних обсягів зниження негативних навантажень атмосфері, водяним, земельним, біоресурсам.
Соціальний ефект :
Есоц. = Етр.р + Ес.с. + Ез. (6.4)
Етр.р - поліпшення використання трудових ресурсів у матеріальному виробництві в зв'язку зі зменшенням захворюваності:
Ес.с. - економія коштів по соціальних виплатах при страхуванні при зменшенні захворюваності;
Ез - скорочення витрат в охороні здоров'я при зменшенні захворюваності.
Витрати економічні:
Векон. = С + Ен * К (6.5)
С - витрати на збір, перевезення й утилізацію відходів;
Ен - нормативний коефіцієнт економічної ефективності;
К - будівництво полігонів, заводів по переробці (знищенню), очисних споруджень і т.д.;
Витрати екологічні:
Векол. - збиток, нанесений атмосфері, ґрунту, воді, біоресурсам .
Витрати соціальні:
Всоц. - збиток, що наноситься здоров'ю людей, у зв'язку з дією заходу.
Ефективним інструментом у рішенні проблеми відходів яляється екологічний аудит відходів.
Екологічний аудит - комплекс заходів, які включають збір інформації, аналіз економічних і екологічних показників діяльності суб'єкта, що хазяює, виявлення причин і джерел відхилення реальних показників від прийнятих стандартів і нормативів, розробка альтернативних заходів щодо утилізації, порівняльний аналіз альтернатив і вибір найбільш придатної для даного суб'єкта.
Результатом є аудиторський звіт, аудиторський висновок, що надається керівництву для прийняття ними управлінських рішень по поліпшенню існуючої ситуації, і зниження імовірності виникнення інших негативних ситуацій.
Ціль екологічного аудита - зменшення загальної кількості відходів на суб'єкті, що хазяює, пропозиція альтернативних шляхів предотвращающих їхнє утворення, а також способів використання не утилізованих відходів, як на даному суб'єкті, так і на інші.