Теорія ринкової рівноваги

Формування некласичної тоерії

Альфред Маршалл (1842-1924.). Основна праця - “Принципи економікс”.

У своїй роботі з позиції спадковості ідей класичної політ економічної економії А. Маршалл досліджував економічну діяльність людей з позиції “чистої теорії” та ідеальної моделі ринкового господарювання на ґрунті “досконалої конкуренції”. Але прийшовши через нові маржинальні принципи до ідеї рівноваги економіки, характеризував як “окрему” ситуацію, тобто на рівні фірми, галузі - на рівні мікроекономіки. (це підхід став визначальним як для створеної ним кембриджської школи, так і для більшості неокласиків кінця ХІХ –першої третини ХХ ст.)

Термін “економікс” А. Маршалл він використовував аби пояснити сутність дисципліни політична економія - політична економія або економічна наука займається дослідженням нормальної життєдіяльності людського суспільства; вона вивчає сферу індивідуальних та суспільних дій, яка найтіснішим чином пов’язана зі створенням матеріальних основ добробуту.

Він звертав увагу на подвійну мету економічних досліджень:

1. Розвивати “чисту економічну науку”;

2. Проливати світло на практичні питання.

Це проявлялося у його поглядах на економічні категорії, зокрема, категорії багатства капіталу тощо. Він не погоджувався із ототожненням багатства із речовими благами, стверджуючи, що багатством є й неречові блага, тобто послуги. Це твердження наближує його до позиції Ж.Б. Сея. Розмірковуючи над категорією “капітал”, глава “кембріджської школи” зазначав, що капітал має дві найважливіші складові: “здатність виробляти і здатність нагромаджувати”.

Особливості методології “кембріджської школи”:

1. Еволюціонізм - ґрунтується на визнанні поступовості, спадкоємності, неперервності розвитку господарського життя й економічної думки;

3. Синтетичний підхід - спосіб інтегрування в єдину теорії найважливіші здобутки маржиналізму, класичної та історичної шкіл;

4. Функціональний аналіз - забезпечення необхідності пошуків причин і наслідків економічних явищ, зосереджуючись на аналізі їх взаємозв’язків;

5. Широке застосування кількісних методів дослідження, математичного та графічного аналізу;

6. Принципу рівно важності, що знайшло втілення в теорії часткової і загальної ринкової рівноваги.

Ринкову рівновагу Маршал пов’язував із проблемою вільного ціноутворення. Він відмовився від постулату австрійської школи про визначальну роль суб’єктивних оцінок граничної корисності в аналізі цін, відводячи їм скромну роль лише одного з чинників впливу на попит. Поєднавши теорії граничної корисності та витрат виробництва він дійшов висновку, що ні попит, ні пропозиція не мають пріоритету з погляду визначення цін. Ринкова ціна, наголошував Маршалл, формується через взаємодію так званих ціни попиту, яка визначається граничною корисністю та ціни пропозиції, яка визначається граничними витратами.

Таким чином, досліджуючи механізм ринкового формування цін, Маршалл розглядав три його елементи - ціну, попит і пропозицію - у взаємодії. З одного боку попит і пропозиція впливають на рівень цін: попит із прямою залежністю, а пропозиція - з оберненою. З іншого боку, ціна також впливає на попит і пропозицію, що знаходить відображення в законі попиту (зміна ціни має обернений вплив на зміну попиту) і закону пропозиції (зміна ціни прямо впливає на обсяг пропозиції). (ГРАФІК)

Рис. «Хрест Маршалла»

Важливі термінологічні зауваження Маршалла (М. Блауга):

1.Помилковим є твердження, що гранична корисність - це корисність останньої одиниці. Вірним є твердження, що гранична корисність є корисність останньої одиниці мінус зміна корисності попередньої і т.д. для кожної із одиниць, коли додається остання одиниця.

2. “… закон не виключає того, що чим більше людина слухає хорошу музику, тим більше повинно зростати у нього бажання її слухати, або що жадібність і “честолюбие” часто ненаситне, або що і добродетель чистоплотности, а порок п’янства розвиваються в середовищі, яка їх годує…Якщо ж ми беремо людину такою якою вона є в даний момент часу, без участі часу, що змінює її характер, гранична величина речі для нього неухильно зменшується по мірі збільшення її кількості в його розпорядженні”.

Усвідомлюючи, що він розглядає ідеальну картину ринкової взаємодії, Маршалл вводить до аналізу фактор часу, розглядаючи короткостроковий (короткий) і довгостроковий (тривалий) ринкові періоди.

У короткостроковому періоді головним регулятором ціни є попит, адже пропозиція є більш інертна, вона не встигає за коливанням попиту, а тому запізнюється. Коли ж ідеться про тривалий ринковий період, роль основного ціноутворюючого фактора належить пропозиції та пов’язаними із нею витратами виробництва.

На цій основі А. Маршалл розробив концепцію еластичності попиту. Він поставив попит на певний товар у функціональну залежність від трьох факторів: граничної корисності, ринкової ціни та грошового доходу, який використовується на споживання. Економіст зазначав, що “ступінь еластичності (або швидкості реакції) попиту на ринку залежить від того, якою мірою його обсяг зростає за цього зниження ціни або скорочується за цього підвищення”.

Він розрізняв еластичний і нееластичний попит. Попит буде еластичним, коли змінюється більшою мірою, ніж ціна, яка зумовила зміну попиту, і буде, нееластичним, якщо змінюватиметься меншою мірою, ніж ціна.