Адміністративно-правове регулювання у сфері юстиції
Основною метою державного управління в галузі юстиції є забезпечення законності, організація захисту прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, а також держави. До об'єктів державного впливу у галузі юстиції слід віднести систему судових установ, державного та приватного нотаріату, адвокатури, органів реєстрації цивільного стану, судово-експертні установи, органи виконавчої служби, систему правової освіти населення тощо. Адміністративно-правове регулювання в сфері юстиції здійснюється на підставі таких нормативно-правових актів, як: закони України від 2 вересня 1993 р. «Про нотаріат», від 19 грудня 1992 р. «Про адвокатуру», від 24 грудня 1993 р. «Про органи реєстрації актів громадянського стану», від 24 березня 1998 р. «Про державну виконавчу службу», постанова Кабінету Міністрів України від 30 квітня 1998 р. № 592 «Про систему органів юстиції», укази Президента України від 30 грудня 1997 р. № 1396/97 «Про затвердження Положення про Міністерство юстиції України», від 3 жовтня 1992 р. № 493/92 «Про державну реєстрацію нормативних актів міністерств, інших органів виконавчої влади» тощо. Система органів юстиції об'єднує:
– Міністерство юстиції України;
– Головне управління юстиції в Автономній Республіці Крим, обласні, Київське та Севастопольське міські управління юстиції;
– районні управління юстиції, районні у містах управління юстиції, міські управління юстиції.
Завданнями Міністерства юстиції України є:
1) підготовка пропозицій щодо проведення в Україні правової реформи, сприяння розвитку правової науки;
2) забезпечення захисту прав і свобод людини і громадянина у визначеній сфері; підготовка пропозицій щодо вдосконалення законодавства, його систематизація, розроблення проектів нормативно-правових актів та міжнародних договорів України з правових питань;
3) проведення правової експертизи проектів нормативно-правових актів;
4) державна реєстрація нормативно-правових актів;
5) ведення Єдиного державного реєстру таких актів;
6) планування за пропозиціями інших центральних органів виконавчої влади законопроектної роботи та роботи з адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу;
7) координація нормотворчої діяльності центральних органів виконавчої влади та контроль за такою діяльністю;
8) забезпечення реалізації державної правової політики, державної політики з питань міжнаціональних відносин;
9) організація роботи нотаріату та органів реєстрації актів цивільного стану;
10) розвиток правової інформатизації;
11) формування в громадян правового світогляду;
12) здійснення міжнародно-правового співробітництва.
Розглянемо окремі напрями управлінської діяльності Міністерства юстиції України. Отже, завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом. Державна виконавча служба входить до системи органів Міністерства юстиції України і здійснює виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб (далі – рішень) відповідно до законів України. Департамент державної виконавчої служби є урядовим органом державного управління, який діє у складі Міністерства юстиції України, на яке покладається реалізація єдиної державної політики у сфері примусового виконання рішень. Департамент державної виконавчої служби здійснює керівництво органами державної виконавчої служби та контроль за їх діяльністю, добір кадрів, методичне керівництво діяльністю державних виконавців, підвищення їх професійного рівня, фінансове і матеріально-технічне забезпечення органів державної виконавчої служби, розглядає скарги на дії державних виконавців, організовує виконання рішень відповідно до закону, надає роз'яснення та рекомендації щодо виконання державними виконавцями рішень у порядку, встановленому законом. До складу Департаменту державної виконавчої служби входять:
– державна виконавча служба Автономної Республіки Крим, областей та міст Києва і Севастополя;
– державна виконавча служба у районах, містах (містах обласного значення), районах у містах.
Виконання рішень, перелік яких встановлено законом, покладається на державних виконавців.
Ще одним напрямом діяльності Міністерства юстиції України є управлінська діяльність щодо системи реєстрації актів цивільного стану громадян, яка безпосередньо здійснюється Управлінням у справах цивільного стану громадян, основними завданнями якого є забезпечення виконання покладених на Міністерство юстиції України завдань щодо організації роботи органів реєстрації актів цивільного стану, розвитку системи юридичних послуг.
Акти цивільного стану – це засвідчені державою факти народження, смерті, одруження, розірвання шлюбу, встановлення батьківства, переміни прізвища, імені, по батькові. Вони є юридичними фактами, з якими закон пов'язує виникнення, зміну або припинення відповідних прав та обов'язків. Акти цивільного стану підлягають обов'язковій реєстрації в органах реєстрації актів цивільного стану. Завданнями органів реєстрації актів цивільного стану є: забезпечення повної, своєчасної і правильної реєстрації актів цивільного стану; внесення до актових записів необхідних змін, доповнень та виправлень; поновлення втрачених та анулювання повторно складених актових записів; видача громадянам свідоцтв про реєстрацію; збереження архівного фонду. Систему органів реєстрації актів цивільного стану утворюють:
– відділи реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських, районних, районних у містах, міських (міст обласного значення) управлінь юстиції;
– виконавчі органи сільських, селищних, міських (крім міст обласного значення) рад.
Важливою ділянкою роботи Міністерства юстиції України є забезпечення діяльності органів нотаріату та реєстрація адвокатських об'єднань.
Нотаріат в Україні — це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії з метою надання їм юридичної вірогідності. Вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси). Документи, оформлені державними і приватними нотаріусами, мають однакову юридичну силу.
Повноваження, якими наділені Міністерство юстиції України та відповідні управління юстиції щодо реалізації функцій управління нотаріатом, розподіляють на такі групи:
– повноваження, які становлять організаційну групу (керівництво державними нотаріальними конторами, забезпечення допуску до професії, а саме організація стажування осіб, що мають намір зайнятися нотаріальною діяльністю, проведення кваліфікаційних іспитів, видачі та анулювання свідоцтв про право на зайняття нотаріальною діяльністю, реєстраційних посвідчень приватних нотаріусів, встановлення вимог щодо робочого місця приватного нотаріуса, визначення нотаріальних округів, квотування посад приватних нотаріусів тощо);
– повноваження щодо здійснення нормативних функцій (видання різноманітних наказів, інструкцій, правил та інших правових актів, що стосуються нотаріальної діяльності);
– повноваження щодо здійснення методичних функцій (узагальнення нотаріальної практики, проведення методичних семінарів, нарад, здійснення відповідної видавничої діяльності тощо);
– повноваження в галузі контролю (зокрема це контроль за виконанням професійних обов'язків та контроль за дотриманням правил нотаріального діловодства).
Забезпечення виконання покладених на Міністерство юстиції України завдань щодо розвитку системи нотаріальних послуг, організації роботи органів нотаріату та адвокатських об'єднань покладено на Департамент нотаріату та реєстрації адвокатських об'єднань.
Значною є діяльність Міністерства юстиції України у галузі правової роботи та освіти. Отож основними завданнями Управління координації правової роботи та правової освіти є:
1) здійснення методичного керівництва правовою роботою у міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади;
2) координація діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій щодо правової освіти населення, здійснення методичного забезпечення цієї освіти, формування у громадян правового світогляду, вивчення стану правового інформування у навчальних закладах, на підприємствах, установах та організаціях, надання їм необхідної допомоги;
3) підготовка проектів нормативно-правових актів з питань, що віднесені до компетенції Управління;
4) участь у розробці пропозицій, спрямованих на реалізацію державної правової політики та здійснення в Україні правової реформи.
Державний вплив на формування та функціонування системи юстиції здійснюється також Вищою радою юстиції. На Вищу раду юстиції покладено вирішення низки питань, які стосуються функціонування не тільки судової, а й прокурорської системи. До її відання належать: внесення подань про призначення на посади суддів та звільнення їх з посад, розгляд справ про порушення суддями вимог щодо несумісності. Вища рада юстиції не прагне до будь-якого контролю за судовою системою та здійсненням правосуддя. Основне її завдання – це формування високопрофесійного суддівського корпусу із висококваліфікованих правознавців, здатних неухильно дотримуватися законів, сумлінно та неупереджено здійснювати правосуддя.
Вища рада юстиції формується трьома гілками влади – законодавчою, виконавчою і судовою, а також прокурорською системою та інститутами громадського суспільства – адвокатурою, навчальними та науковими юридичними колами. Відповідно до Конституції України Вища рада юстиції складається з двадцяти членів. Верховна Рада України, Президент України, з'їзд суддів України, з'їзд адвокатів України, з'їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ призначають до Вищої ради юстиції по три члени, всеукраїнська конференція працівників прокуратури – двох членів Вищої ради юстиції. До складу Вищої ради юстиції входять за посадою Голова Верховного Суду України, Міністр юстиції України, Генеральний прокурор України. Роботу Вищої ради юстиції координує Голова Вищої ради юстиції, а в разі його відсутності – заступник Голови Вищої ради юстиції. Голова, заступник Голови, секретарі секцій Вищої ради юстиції працюють на постійній основі. Голова Вищої ради юстиції обирається з членів Вищої ради юстиції на три роки, без права переобрання, на першому засіданні Вищої ради юстиції таємним голосуванням шляхом подання бюлетенів з будь-якою кількістю кандидатур, запропонованих членами Вищої ради юстиції.
У Вищій раді юстиції створені такі секції: з питань підготовки подань для призначення суддів уперше та звільнення їх з посад; дисциплінарна секція для здійснення дисциплінарного провадження, секція розгляду скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності і прийняття рішення про порушення суддями і прокурорами вимог щодо несумісності.
Щодо судової системи слід розглянути і організаційні функції Державної судової адміністрації, яка:
1) забезпечує належні умови діяльності судів загальної юрисдикції, кваліфікаційних комісій суддів, органів суддівського самоврядування, Академії суддів України;
2) вивчає практику організації діяльності судів, розробляє і вносить у встановленому порядку пропозиції щодо її вдосконалення;
3) вивчає кадрові питання апарату судів, прогнозує необхідну потребу у спеціалістах, здійснює через Міністерство юстиції України та інші органи замовлення на підготовку відповідних спеціалістів;
4) веде статистичний і персональний облік даних про кадри судів, готує матеріали щодо призначення, обрання та звільнення суддів;
5) забезпечує необхідні умови для підвищення кваліфікації суддів і працівників апарату судів, створює систему підвищення кваліфікації;
6) організовує проходження навчальної практики в судових установах і розробляє відповідні програми;
7) організовує роботу щодо ведення судової статистики, діловодства та архіву;
8) контролює стан діловодства в судах загальної юрисдикції.
Запитання для самоконтролю
1. Які державні органи здійснюють управління у сфері забезпечення обороноздатності країни та державної безпеки?
2. Розкрийте особливості дипломатичної служби.
3. Розкрийте сутність та структуру митної системи.
4. Яку структуру має система органів внутрішніх справ?
5. Які функції виконує Міністерство юстиції України?