Україна поки що остаточно не визначилася щодо вибору моделі місцевого самоврядування.
Крім того, у ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» зазначено, що обласні та районні ради, які є органами місцевого самоврядування, не мають власних громад, а лише представляють спільні інтереси громад сіл, міст, що нелогічно і суперечить ст. 140 Конституції України.
Місцеве самоврядування в Україні, — зазначається у цій статті, — це гарантоване державою право і реальна здатність територіальної громади — жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста — самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення у межах Конституції і законів України».
Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 р. у ст. 2 скорегував невдале визначення поняття місцевого самоврядування, викладене у ст. 140 Конституції України, незважаючи на те, що це порушує Основний Закон.
Хартія основним елементом місцевого самоврядування визнає органи, а не територіальні колективи. І це також цілком закономірно, адже вся історія існування самоврядування протягом багатьох віків довела, то державні і місцеві справи здатні на місцях вирішувати відповідні органи, які працюють, на відміну від громади постійно, кваліфіковано і повинні нести відповідальність за свою діяльність, що не властиво територіальній громаді.
Цє право здійснюється радами або зборами, що складаються з членів, обраних шляхом вільного, таємного, рівного, прямого і загального голосування. Ради чи збори можуть мати підзвітні і виконавчі органи. Це положення не виключає звернення до зборів громадян, референдуму або будь-якої іншої форми прямої участі громадян там, де це допускається законом.
У частині третій ст. 140 Основного Закону вже стверджується, що питання місцевого значення вирішуються як безпосередньо громадою, так і через органи самоврядування, тобто не самостійно колективом громади.
Місцеве самоврядування», як зазначено у частині першій ст. 140, є правом територіальної громади — жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста — самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
Згідно зі ст. 140 Конституції основним елементом місцевого самоврядування в Україні є територіальна громада.
Конституція України присвячує місцевому самоврядуванню розділ XІ (статті 140—146).
У ст. 6 Конституції йдеться про дійсне здійснення державної влади органами України, а от ст. 7 Основного Закону лише визнає і гарантує існування місцевого самоврядування, що ставить владу і самоврядування у явно нерівне становище.
Стаття 5 Конституції України стверджує, що влада в Україні здійснюється через органи державної влади та органи місцевого самоврядування, тобто вони визнаються рівноправними.
17 липня 1997 р. Україна ратифікувала Європейську хартію про місцеве самоврядування, прийняту Радою Європи 15 жовтня 1985 .,
Стаття 3 Хартії так визначає поняття місцевого самоврядування: «Під місцевим самоврядуванням розуміється право і реальна здатність органів місцевого самоврядування регламентувати значну частину державних справ і управляти нею, діючи в межах закону, під свою відповідальність і в інтересах місцевого населення».