Побудова логістичної інформаційної системи

Логістику можна вважати суттєвим фактором реалізації заходів, спря­мо­ва­них на підвищення економічної ефективності виробництва та збуту. Управління матеріальним потоком може бути здійснено лише за умови наяв­ності певної інфор­мації. Саме інформація дозволяє приймати рішення відносно мате­рі­аль­но­го потоку з врахуванням необхідності пристосування до умов динамічно змі­ню­ва­ного середовища. Для забезпечення гнучкої, орієнтованої на споживача логістичної системи необхідно, щоб паралельно з фізичною системою функціонувала відповідна інформаційна система. Звідси виникають завдання безпосереднього контролю за рухом матеріальних і товарних потоків, інтеграції частин інформаційної системи, які переважно відокремлено працюють, тощо.

В міру поширення концепції логістичних систем на підприємствах все більше відчувалася необхідність розвитку та впровадження в практику логістичних інформаційних систем, які дозволили б органічно об'єднати в єдине ціле всі логістичні субсистеми (рис.2) .

Рис.2. Значення логістичної інформаційної системи

Для того, щоб аналіз інформаційної діяльності в логістиці був результативним, потрібно розглядати всю логістичну систему як сукупність функціонально обмежених логістичних субсистем (підсистем), функціонування яких як цілого забезпечується інформаційною логістикою на рівні її власних інформаційних субсистем (функціональне та технічне забезпечення).

Логістична інформаційна система є досить складною. Її побудова повинна бути індивідуальною залежно від обсягу її завдань та існуючої організаційної структури підприємства. Побудова логістичної інформаційної системи характеризується такими складовими: структуризація мереж; ієрархічна побудова; зростаюча автоматизація та комп’ютерна підтримка створення банку даних; зростаюче застосування стандартних програм для ЕОМ.

При цьому можливі три види топології мереж (рис.3):

• структура зірки – всі учасники мають центральні ЕОМ

• кільцева структура – кожен учасник пов'язаний з двома сусідами

• U-подібна структура – кожен учасник пов'язаний як із центральною системою, так і з кожним учасником процесу інформаційного транспортування напряму.

U - подібна структура структура зірки кільцева структура

Рис.3. Можливі види топології мереж для збереження даних

Для створення раціональної інформаційної логістичної системи на рівні виробництва необхідно сформувати модель такої системи, яка б відображала реальну систему організації інформаційного потоку на взятому як єдине ціле підприємстві. Для цього потрібна достатня кількість деталізованих даних, які можуть бути отримані лише за допомогою інтегрованої інформаційної системи підприємства. Інформаційна система є суттєвим компонентом логістичної структури, яка пов'язує її в єдине ціле та служить для координації постачання, виробництва та збуту.

Одним із підходів до створення моделі інформаційних потоків на виробництві є аналіз існуючої системи управління. Він передбачає зведення конкретних учасників виробництва до окремих компонентів, комбінуючи які можна отримати структурну модель для аналізу варіантів структури підприємства. Структурна модель повинна містити два основних елементи, а саме: виробничі потужності та засоби організації матеріального потоку. Комбінуючи ці елементи, дослідники та організатори системи поділяють всю структуру підприємства на буферну та технологічну частини. При цьому охоплюються всі види діяльності — від отримання сировини до розподілу готової продукції.

Зміст основного критерію, що відрізняє буферні та технологічні зони, відображається у питанні: чи перебуває предмет праці в стаціонарному стані чи в русі? Отримуючи відповідь, визначають, які дані повинні бути зібрані, оброблені та передані для забезпечення оптимального управління матеріальним потоком. Визначені групи даних повинні включати наступні інформаційні елементи – базу інформаційного контролю:

1. Тип предмета постачання, закупівель, збуту.

2. Кількість та його обсяг.

3. Походження предмета постачання.

4. Місце розташування.

5. Час прибуття в пункт розташування.

6. Час відправки з пункту розташування.

7. Системи транспортування.

8. Час транспортування.

9. Резервування.

Для отримання і/або контролю руху об’єктів – елементів матеріального потоку - встановлюються місця зчитування й передачі інформації в усіх місцях руху. Такі пункти рекомендується організовувати на межах між буферними і технологічними ланками виробництва.

Заключний етап побудови інформаційної моделі підприємства пов'язаний із розподілом отриманих даних двома комп'ютерними системами з різними сферами функціонування: одна — пов'язана із транспортними замовленнями, – контролює потік матеріалів та здійснює управління ним; інша — здійснює управління безпосередньо виробництвом та контроль за кількістю матеріалів, що перебувають під безпосереднім впливом процесу виробництва.

Завдяки функціонуванню системного управління організації (підпри­єм­ства) досягається виконання мети організації певного рівня. Як правило, виділяють чотири рівні «піраміди цілей» організації. Відповідно, враховуючи позиції системного підходу, інформаційну логістичну піраміду підприємства доцільно подавати у вигляді чотирирівневої піраміди (рис.4).

Інформаційні системи, які належать до різних логістичних підсистем, інтегруються в єдину логістичну інформаційну систему. При цьому виділяється вертикальна та горизонтальна інтеграція.

Вертикальна інтеграція — це зв'язок між плановою, диспозитивною та виконавчою системами через вертикальні інформаційні потоки. Вертикальна інтеграція охоплює всі рівні як прямими (зверху вниз), так і зворотними (навпаки) зв'язками, дозволяючи при цьому верхньому рівню мати достатньо інформації про стан окремих ланок виробництва та оперативно реагувати на зміни.

Рис.4. Інформаційна логістична піраміда організації

Горизонтальна інтеграція – це зв'язок між окремими комплексами зав­дань у диспозитивних і виконавчих системах через горизонтальні інформаційні по­токи. Горизонтальна інтеграція інформаційного обслуговування підсистем ро­бить можливим поєднання інформації та забезпечення нею матеріального по­то­ку у ланцюгу надходження товарів, сировини, попередньої їх обробки, мон­та­жу, перевірки та збуту. Горизонтальна інтеграція дозволяє органічно зв'язати ма­теріальні та товарні потоки із загальною системою планування та управління на рівні виробництва та фірми. Наявність подібного зв'язку в ідеальному ви­пад­ку дає можливість досягти того, щоб жодне відповідне рішення щодо вироб­ни­чо­го процесу не змогло бути прийняте та реалізоване без аналізу його відповідності стратегії та меті виробництва.

Переваги інтегрованих інформаційних потоків:

• зростає швидкість обміну інформацією,

• зменшується кількість помилок при обліку,

• зменшується обсяг непродуктивної, «паперової» роботи,

• суміщаються раніше розрізнені інформаційні блоки.

Отже, інформація відіграє вирішальну роль у підвищенні ефективності ви­роб­­ництва. Цей процес інтенсифікації виробництва зумовлений як корот­ши­ми стро­­ками обробки матеріалів при нижчому рівні запасів та зростаючій гнуч­ко­сті виробництва, так і високою «прозорістю» кожної дільниці на під­при­єм­стві. У зв'язку з цим послідовне застосування інформаційних, мікроелектронних, сен­сор­них технологій призведе до підвищення ефективності інформаційних ло­каль­­них мереж підприємств, які, будучи розширеними до рівня логістики між під­приємствами, відкриють можливість прямого доступу на ринки постачання та розподілу.

Інформаційні логістичні мережі розподілені на рівні контролю процесів ви­робництва. На найвищому рівні – функціональному – за допомогою інстру­мен­тальних засобів для збору та передання даних забезпечуються базовою ін­фор­мацією автономні підсистеми, що відповідають за виробництво, скла­ду­ван­ня та перевезення. На наступному рівні організовується контроль об­лад­нання систем матеріально-технічного постачання (та/або товаро­про­суван­ня) та шля­хом комбінування окремих елементів, що утворюють автономні під­си­стеми, досягається максимальна можливість управління елементами системи в цілому. На вищому рівні виробництва автономні підсистеми об’єднуються у всеохоплюючу інформаційну мережу (центральну систему управління).

Роль подібних інформаційних мереж полягає в інтеграції методів менед­ж­мен­ту та нових технологій автоматизації та комп’ютеризації, а це гарантує під­при­ємствам підвищення продуктивності систем матеріального забезпечення, що базується на автоматизованих інформаційних системах. Вже доведено на прак­тиці ефективність застосування інформаційної логістики, вона є лише одним із елементів у загальній системі логістики на підприємстві та успішне її функціонування можливе лише у випадку переходу всього підприємства до логістичних принципів.