Лекція № 12 « Президент України ».

 

План:

 

 

1. Конституційно – правовий статус Президента України;

2. Порядок виборів і вступу на посаду Президента України;

3. Функції і повноваження Президента України;

4. Дострокове припинення повноважень Президента України та усунення його з поста Президента в порядку імпічменту;

5. Акти Президента України.

 

1. Конституційно – правовий статус Президента України;

Главою держави сучасних країн є особа, яка формально та фактично займає вище місце в ієрархії державних інститутів і здійснює функцію вищого політичного представництва краї­ни як у внутрішній, так і у зовнішній політиці. У президент­ських республіках, наприклад у США, глава держави, як правило, очолює виконавчу владу, що здійснюється ним як самостійно, так і за посередництва уряду країни.

Світова практика знає численні спроби відмовитися від формального визнання посади одноособового глави держави і тлумачити цю важливу офіційну посаду як колегіальну, що найчастіше приймає форму регентської або федеральної ради. Водночас слід визнати, що в більшості сучасних країн функ­ціонує інститут одноособового глави держави, яким виступає президент або монарх. В Україні на певних етапах її політич­ного розвитку інститут глави держави уособлювали як вису­нуті на вершину політичної піраміди за посередництва меха­нізмів військової демократії гетьмани (наприклад, Б. Хмель­ницький, К. Розумовський, І. Мазепа), так і обрані в межах цивільних процедур представницької або прямої демократії президенти (М. Грушевський, Л. Кравчук, Л. Кучма).

На сучасному етапі державотворення в Україні інститут Президента був введений у дію Законом УРСР «Про заснуван­ня поста Президента Української РСР і внесення змін і допов­нень до Конституції (Основного Закону) Української РСР» від 5 липня 1991 р. Відповідно до Конституції УРСР 1978 р. було додано главу 12-1 «Президент України». У статті 114-1 Конс­титуції УРСР 1978 р. було записано, що Президент України є главою виконавчої влади в Україні. Згодом були прийняті та­кож закони України «Про Президента України» та «Про ви­бори Президента України» в редакції закону від 18 березня 2004 р.

Глав держави зазвичай є особа, яка посідає вище місце в ієрархії державних інститутів і здійснює верховне представництво як у внутрішньо економічному житті, так і на міжнародній арені. Це символ державності народу.

Правовий статус президента визначається республіканською формою правління.

Роль глави держави в президентських республіках досить важлива, оскільки він поєднує повноваження глави держави і глави уряду.

Сутність напівпрезидентської моделі зводиться перш за все до міцної президентської влади, яка здійснюється в умовах нежорсткого поділу влади, як у президентських республіках.

Така модель була притаманна і правовому статусу Президента України. Вона свого часу, особливо в перші роки становлення української державності, прийняття Конституції 1996 року, відіграла важливу історичну роль.

При переході до парламентсько-президентської республіки, сутність якої полягає у налагодженні ділових взаємовідносин більшості парламенту з урядом, їх взаємної відповідальності за стан справ у державі перед народом , а Президент залишається гарантом прав і свобод людини і громадянина, незалежності і територіальної цілісності держави, представником держави на міжнародної арені.

Світова практика свідчить, що для стабільності конститу­ційного ладу, узгодженого функціонування державного меха­нізму, вищого представництва в міжнародних відносинах ін­ститут глави держави є об'єктивно необхідним. Тому Пре­зидент у сучасних республіках наділяється, як правило, широкими повноваженнями у сфері взаємовідносин із зако­нодавчою, виконавчою та судовою владою, є своєрідним ар­бітром між ними, символом єдності держави, офіційним пред­ставником держави. Глава держави забезпечує функціону­вання державних структур у режимі консенсусу і злагоди, спрямовує зусилля різних гілок влади на розв'язання акту­альних проблем країни.

Саме в такому аспекті закріплені, зокрема, повноваження Президента України, який згідно з Конституцією України (ст. 102)є не тільки главою держави і виступає від її імені, а й гарантом державного суверенітету і територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод лю­дини і громадянина в Україні.

Визнання Президента України главою держави має суттєве значення. Конституція виходить з того, що Президент фор­мально не належить до виконавчої гілки державної влади. З іншого боку, повноваження Президента України сформульо­вані в Конституції таким чином, що це вимагає від нього бути політично відповідальним за діяльність державної виконав­чої влади в країні.

Як свідчить світова практика, нормальному представницт­ву держави у внутрішній політиці і міжнародних відносинах більше відповідає ситуація, коли Президенту належить статус глави держави, а не просто вищої посадової особи або глави виконавчої влади. Треба врахувати й те, що важливим зав­данням президента будь-якої країни є забезпечення функ­ціонування органів державної влади, держапарату в режимі певного спрямування, конкретного політичного курсу. Таким чином, президент звичайно не може належати виключно до якоїсь однієї владної структури. Тому політична позиція пре­зидента часто нагадує роль політичного арбітра у взаєминах між окремими гілками державної влади. У цілому ж визнан­ня президента главою держави є традиційним у конституціях багатьох країн світу. Така характеристика президентів міс­титься, наприклад, у конституціях Росії, Казахстану, Респуб­ліки Молдова.

Юридичний аналіз дає підстави для висновку про те, що Президент України займає особливе місце в системі органів державної владиі не належить виключно до жодної з гілок державної влади, про які йдеться у ст. 6 Конституції. Він отримує свої повноваження безпосередньо від народу, оскіль­ки обирається громадянами України на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосу­вання терміном на п'ять років ( ст.. 103).

Водночас високий статус Президента України не означає відсутності його політичної та юридичної відповідальності перед народом. Його повноваження обмежені п'ятирічним терміном. Одна й та сама особа не може бути Президентом України більше ніж два строки підряд. Вибори Президента проводяться на альтернативній основі. У разі вчинення Пре­зидентом державної зради або іншого злочину він може бути усунений зі свого поста Верховною Радою України в порядку процедури імпічменту. Акти Президента можуть бути визна­ні недійсними за рішенням Конституційного Суду України.

У процесі здійснення представницької функції Президент України визначає основні напрями внутрішньої і зовнішньої політики держави відповідно до Конституції і законів України.

Він представляє Україну всередині країни і в міжнародних відносинах.

Реалізуючі свою політичну волю, Президент України мо­же вживати тільки закріплені за ним Конституцією і закона­ми України повноваження, тобто діяти виключно в межах її приписів. У тексті офіційної присяги Президента України є такі слова: «Зобов'язуюсь... додержуватися Конституції Украї­ни і законів України, виконувати свої обов'язки в інтересах усіх співвітчизників, підносити авторитет України у світі».

Президент України — гарант додержання Конституції Украї­ни. Відповідно він суттєво впливає на режим стабільності за­кріпленого в Україні конституційного ладу і законності, забезпечення прав людини і громадянина, утвердження конститу­ціоналізму в цілому. Положення ст. 102 Конституції свідчать про те, що Президент України несе персональну відповідаль­ність за узгоджену безперервну роботу механізмів захисту Конституції України, прав і свобод людини, вжиття заходів щодо ефективного функціонування всіх владних державних структур у конституційному режимі.

У Конституції України закладено загальні засади системи стримань і противаг, яка покликана сприяти взаємодії і взаємозалежності законодавчої, виконавчої та судової влади. При цьому Президент України забезпечує погоджене функціонування і взаємодію всіх органів державної влади, виступаючи як своєрідний арбітр.

 

2. Порядок виборів і вступу на посаду Президента України;

Президента України вибирають громадяни України на підставі ст.. 103 Конституції на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.

Президента зазвичай вибирають на визначений у Конституції строк: на три роки ( Латвія), чотири ( США), п’ять ( Бразилія), шість ( Єгипет).

В Україні згідно зі ст.. 103 Конституції України Президент обирається на п’ять років.

Основи виборів Президента України встановлюються Кон­ституцією України, згідно з якою Президентом України може бути обраний громадянин України, який досяг 35 років, має право голосу, проживає в Україні протягом останніх 10 перед днем виборів років та володіє державною мовою. Президент України не може мати іншого представницького мандата, обіймати посаду в органах державної влади, а також займати­ся іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю чи входити до складу керівного органу або наглядової ради під­приємства, що має на меті одержання прибутку (ст. 103). Ор­ганізація і проведення виборів Президента України регулю­ється Конституцією України, законами України «Про вибори Президента України» в редакції закону від 18 березня 2004 р., «Про Центральну виборчу комісію» та іншими.

Для обрання на посаду президента необхідні такі умови: громадянство даної держави, наявність певних громадянських політичних прав, досягнення певного віку, максимальні строки перебування на посаді президента, неможливість обіймати іншу посаду.

Згідно зі ст.. 103 Конституції України одна і та сама особа не може бути Президентом України більш ніж два строки підряд.

Вибори Президента України здійснюються на засадах: вільного і рівноправного висування кандидатів у Президенти України; багатопартійності; гласності і відкритості; свободи агітації; рівності можливостей для всіх кандидатів у Прези­денти України у проведенні виборчої кампанії; неупередже­ності до кандидатів з боку органів державної влади, місцевого самоврядування та їх посадових осіб.

Вибори президента будь-якої країни безпосередньо наро­дом — це більш демократична практика, ніж вибори прези­дента парламентом (ФРН) або колегією виборщиків (США). Проте ця відмінність не має принципового значення. Голов­ним у даному разі є те, що шляхом загальних виборів Прези­дент України одержує свій мандат безпосередньо від народу, а це дає йому можливість бути незалежною, політично автоно­мною щодо інших гілок державної влади в Україні фігурою.

Вибори Президента України є загальними. Право обирати Президента мають громадяни України, яким на день виборів виповнилося 18 років. Вибори Президента України можуть бути черговими, позачерговими (достроковими) і повторними.

Вибори Президента України призначаються Верховною Радою України, про що вона приймає постанову.

Чергові вибори Президента України проводяться в останню неділю жовтня п'ятого року повноважень Президента Украї­ни. Верховна рада України призначає чергові вибори Президента Україні не пізніше як за сто тридцять днів до дня виборів, а також забезпечує опублікування рішення про призначення чергових виборів у засобах масової інформації.

Виборчий процес чергових виборів Президента України розпочинається за сто двадцять днів до дня виборів.

У разі дострокового припинення його повноважень вибо­ри Президента України проводяться в період 90 днів з дня припинення його повноважень.