Лекція № 2 « Джерела конституційного права».


План:

 

1. Поняття та зміст джерел конституційного права;

2. Види джерел конституційного права;

 

 

1. Поняття та зміст джерел конституційного права;

Норми конституційного права знаходять відображен­ня у різних зовнішніх формах, які звичайно іменуються джерелами конституційного права.

Джерелами конституційного права України є форми, в яких виражені норми конституційного права.

Основними вимогамидо конституційного права є:

· Вони повинні бути чітко визначеними, тобто чітко формулювати права та обов’язки суб’єктів правовідносин, вказувати на умови, які тягнуть за собою юридичні наслідки;

· Загальнообов’язковими, тобто норми конституційного права повинні бути обов’язковими для всіх;

· Загальновідомими, вони повинні бути відомими всім, до кого адресовані.

Також джерела конституційного права. Повинні відповідати таким загальним властивостям, як:

· Системність, тобто чітко визначена погодженість єдиної системи правових норм , яка складається не лише з норм Конституції України, а з низки нормативно – правових актів конституційного характеру;

· Нормативність, за допомогою якої визначається характер установ конституційного законодавства;

· Надійна державна забезпеченість, тобто охорона джерел конституційного права сукупністю певних гарантій, встановлених Конституцією України.

У сучасній науці конституційного права виділяють дві основні сфери джерел конституційного права: природне право і пози­тивне право.

Природне правовідображає загальнолюдські уявлен­ня про свободу, справедливість, не відчуженість прав людини. Воно має особливо суттєве значення для конс­титуційного права України, що повинне забезпечити охорону свободи людини, виступає критерієм демокра­тизму всієї правової системи України.

Після Другої світової війни приписи природного пра­ва знайшли відображення в багатьох міжнародно-пра­вових документах, які розкривають міжнародні стандар­ти в галузі прав людини і мають обов'язкову силу для держав - членів світового співтовариства. В Конституції України також закріплені всі найважливіші природні права (право на життя, на недоторканність особи, пра­во територіальної громади, та місцеве самоврядування тощо).

Це свідчить про те, що природного права набувають чіткої правової оболонки і позитивне право визначній мірі зливається з природним правом. Одночасно роль природного права як гарантії незворотності процесу формування демократичної, соціальної та правової дер­жави. Усвідомлення природного права як джерела конс­титуційного права, його розуміння як вищого і імперативу для всі гілок влади унеможливлює внесення до Консти­туції та законів України таких змін, які б призвели до ліквідації конституційного ладу, реставрації тоталітари­зму в Україні.

 

2. Види джерел конституційного права;

Джерела позитивного конституційного права Ук­раїнисистематизуються за їх юридичною силою. До них відносяться:

1. Конституція України, яка є головним джерелом конституційного права. Вона встановлює найбільш важ­ливі норми і принципи, на основі яких здійснюється де­тальна правова регламентація в різних формах. Деякі норми Конституції України, згідно її ст. 8 (ч. 3) мають пряму дію і не передбачають додаткової регламентації для застосування.

 

2. Закони України, що мають найбільшу після Конс­титуції України юридичну силу, приймаються Верхов­ною Радою України або шляхом всеукраїнського рефе­рендуму і є найбільш поширеним джерелом конститу­ційного права України. Звичайно, мова йде лише про ті закони, що містять конституційно-правові норми, напри­клад, закони України «Про біженців», «Про правовий статус іноземців» тощо.