Кон’юнктурна теорія цінностей грошей М.І. Тугана-Барановського


 

Саму кількісну теорію в її класичному варіанті Туган-Барановський оцінював негативно з таких міркувань:

1) її прибічники, у тому числі І. Фішер, ставлять ціни (і цінності грошей) у залежність тільки від одного чинника — кількості грошей, а решту чинників, навіть тих, що визначені в «рівнянні обміну», ігнорують, — хоч вони такі ж об'єктивні і правомірні, як і кількість грошей;

2) ігнорування «некількісних» чинників впливу на ціни зумовлюють помилковий висновок про пропорційну залежність цін від кількості грошей, хоча насправді така пропорційність не підтверджується ні теоретично, ні практично.

Подібна критика класичної кількісної теорії зовсім не означала відкидання цієї теорії як такої. Навпаки, вона підштовхнула Тугана-Барановського до її вдосконалення, і він зробив істотний внесок у її розвиток, започаткувавши його неокласичний етап.

1) Він доводить (всупереч Фішеру), на рівень цін впливає не один, а всі фактори, зазначенні в рівнянні обміну: кількість товарів, кількість самх грошей, швидкість їх обороту, кредитні відносини;

2) Вплив кількості грошей на ціни може здійснюватись за 3-ма характерними напрямками:

- через зміну суспільного попиту на товари;

- через зміну дисконтного процента;

- через зміну суспільного уявлення про вартість грошей (інфляційні очікування);

3) вплив кількості грошей на ціни здійснюється диференційовано, залежно від тривалості та обсягів збільшення кількості грошей;

4) розкрив механізм взаємозалежності між загальною кількістю грошей у країні, кількістю грошей, що перебувають поза обігом у заощадженнях, швидкості обігу грошей. Довів що чинник швидкості грошей може впливати на ціни у напрямі, зворотньому відносно дії фактора кількості, нейтралізуючи його.

 

Сутність кон'юнктурної теорії Тугана-Барановського полягає в тому, що загальний рівень цін, а отже і цінність грошей, він пов'язує не з кількістю грошей, а з загальною кон'юнктурою товарного ринку. У фазі економічного піднесення загальний рівень цін зростає і цінність грошей знижується. А в фазі економічного спаду ціни знижуються і цінність грошей зростає. Ці коливання цін і цінності грошей в економічному циклі здійснюються, на думку Тугана-Барановського, незалежно від кількості грошей, тобто під впливом негрошових чинників.

Передавальний механізм впливу грошей на реальну економіку на підставі кон'юнктурної теорії Тугана-Барановського можна подати у такому вигляді:

 

 
 


М

Доходи – попит на товари  
процент К – Р - В
Інфляційні очікування  

 

М – кількість грошей;

К – кон'юнктура ринку;

Р – ціни;

В – виробництво.

 

Отже, в передавальному механізмі Тугана-Барановського замість «чорного ящика» з'явилися конкретні канали впливу зміни кількості грошей на ціни, а через них і на виробництво. У подальшому розвитку монетарної теорії жодний із них не був відкинутий, а лише додавалися нові.