Основні поняття про викривлення свердловин
БУРІННЯ СВЕРДЛОВИН В ЗАДАНОМУ НАПРЯМКУ
Свердловини бурять вертикальні і похиловикривлені. У першому випадку вживають заходи, спрямовані на попередження викривлення, а в другому бурять свердловину з похилим або похиловикривленим положенням її осі.
Положення осі свердловини в будь-якій точці прийнято характеризувати трьома величинами (рисунок 9.1):
а) зенітним кутом a, тобто кутом між вертикаллю і дотичною до осі в даній точці;
|
б) азимутальним кутом Q, тобто кутом між напрямком на північ і проекцією до осі в даній точці на горизонтальну площину (взятий за годинниковою стрілкою);
в) зміщенням (альтитудою), тобто найкоротшою відаллю між проекцією даної точки на горизонтальну площину і устям.
| 1 - горизонтальна площина; 2 - вертикальна площина, в якій лежить ділянка ОА осі свердловини; 3 - дотична в точці О до ділянки ОА осі свердловини; 4 - вертикаль; SN - напрям на північ Рисунок 9.1 – Елементи, які характе-ризують положення осі свердловини в просторі |
Свердловини, в яких з глибиною змінюється тільки зенітний кут, називають плоско викривленими, а в яких змінюються зенітний і азимутальний кути, називають просторововикривленими.
Свердловини, в яких зенітний кут не перевищує (2-3) °, умовно називають вертикальними, а більше 3 ° - викривленими.
Проекція осі свердловини на вертикальну площину називається профілем свердловини, а на горизонтальну - інклінограмою.