Статистичні методи

РОЗРАХУНОК ВПЛИВУ ФАКТОРІВ НА ПРОДУКТИВНІСТЬ ПРАЦІ

Номер підстановки та назва фактора Середня кількість днів одного робітника (д) Середня трива­лість робочого дня, год. (г) Середньогодинний виробіток, грн. (п) Середньомісячний виробіток 1-го робітника, грн. (П) Величина впливу фактора, грн.
Нульова підстановка 8,0 12,5 —
1. Вплив середньої кіль­кості днів роботи одного робітника 8,0 12,5 2200 – 2000 = +200
2. Вплив середньої три­валості робочого дня 7,0 12,5 1925 – 2200= –275
3. Вплив середнього­динного виробітку 15,5 2387 – 1925= +462
Разом +387

На підставі даних табл. 2.1 проведемо підрахунок впливу цих факторів на зміну продуктивності праці 1-го робітника за способом ланцюгових підстановок. (табл. 2.5).

Серед статистичних методів, використовуваних в аналізі, чільне місце посідає табличний метод.

Таблиці служать накопиченню, опрацюванню і зберіганню цифрової інформації. Форму таблиць та їх майбутній зміст слід передбачати заздалегідь, тобто до початку аналізу явищ. Від усіх інших таблиць аналітична, як правило, відрізняється відносно нескладною будовою, компактністю і наочністю. Вона повинна мати не лише основну, а й додаткову для порівняння інформацію (планові та середні показники, дані за минулі періоди), а також проміжні підсумки, відхилення, відсотки.

У процесі збирання цифрової інформації та заповнення таблиць виникає низка технічних складностей, якщо інформації забагато. З метою забезпечення компактності таблиць:

1) спрощують чи округлюють (до тисяч, мільйонів тощо) вихідну інформацію;

2) скорочують або частково відкидають другорядні дані;

3) об’єднують дані у групи і підраховують проміжні підсумкові показники або передають через середні показники;

4) комбіновано показують частину показників у деталізованому вигляді, а інші розміщують разом в одному рядку (як «інші»);

5) поділяють вихідну інформацію на кілька самостійних сукупностей з наступним складанням кількох простіших таблиць з вузьким змістом.

Таблиці у певному наборі можуть виконувати роль програми або переліку питань, що вивчаються. Проте не слід перебільшувати значення таблиць: вони є важливим, але здебільшого технічним аспектом аналізу.

Динамічні ряди — це порівняння не двох, а кількох предметів, показників. Вирізняють інтервальні та моментні динамічні ряди. Аналіз їх дає змогу визначити:

1) напрям зміни показників (збільшення, зменшення, сталість або нестабільність, коливність);

2) наявність тенденцій у зміні показників;

3) середній рівень показників і варіації.

Серйозною проблемою для дослідження мають порушення у динамічних рядах. Це пов’язано з неоднаковими інтервалами часу, а також із неоднорідними показниками, які потрапили до загальної сукупності даних. Нарешті, виникають перерви в динамічному ряду у зв’язку із браком інформації.

Широкого використання набули вибірковий метод і групування, кореляційний метод, середні і відносні показники. Особливу увагу слід приділяти застосуванню в аналізі графічних методів. Ці методи у поєднанні з комп’ютерами забезпечують більшу наочність наслідків аналізу. Наприклад, використовуючи дані табл. 5.1, побудуємо відповідну гістограму (рис. 2.1) та графік динаміки обсягів виробництва продукції на підприємстві за п’ять років (рис. 2.2).

Рис. 2.1. Динаміка виробництва продукції на підприємстві

Рис. 2.2. Динаміка виробництва продукції на підприємстві