Абразивні інструменти


 

Абразивні інструменти розрізняють за геометричною формою та розмірами, родом та сортом абразивного матеріалу, зернистістю або розмірами абразивних зерен, зв'язкою або видом зв'язувальної речовини, твердістю, структурою або будовою круга.

Форма поперечних перерізів шліфувальних кругів та їхні розміри регламентовані ГОСТ 2424-75, що передбачає 22 профілі та кілька сотень типорозмірів.

Зерна абразивних інструментів являють собою штучні або природні мінерали та кристали. Із природних мінералів застосовують алмаз, кварц, корунд, наждак, кремінь, гранат. До штучних мінералів належать електрокорунд нормальний (Е), електрокорунд білий (ЕБ), монокорунд (М), карбід кремнію зелений (КЗ) і чорний (КЧ), карбід бору, борсилікокарбід, електрокорунд хромистий (ЕХ), електрокорунд титанистий (ЕТ).

Абразивні матеріали відрізняються високою твердістю. Для визначення твердості найбільш поширений метод дряпання вістрям одного тіла по поверхні іншого. Твердість визначають по мінералогічній шкалі.

Зерна абразивного матеріалу поділяють за крупністю на групи та номери. Основною характеристикою номера зернистості є кількість і крупність основної фракції. Номер зернистості пов'язаний з розмірами зерен (у мкм) основної фракції. При виготовленні інструмента зерна скріплюють один з одним цементуючими речовинами - зв'язками. Найбільш широко застосовують інструменти, які виготовлені на керамічній, бакелітовій або вулканітовій зв'язках.

Керамічну зв'язку готують із глини, польового шпату, кварцу та інших речовин шляхом їхнього тонкого подрібнювання та змішування в певних пропорціях. Бакелітова зв’язка складається в основному зі штучної смоли – бакеліту. Вулканітова зв’язка являє собою штучний каучук, який був підданий вулканізації для перетворення його в міцний, твердий ебоніт.

Під твердістю абразивного інструмента розуміють здатність зв’язки чинити опір вириванню абразивних зерен з робочої поверхні інструмента під дією зовнішніх сил. За ступенем твердості інструменти підрозділяють на сім груп та шістнадцять ступенів твердості. Структура абразивного інструмента характеризує його внутрішню будову, тобто співвідношення між об'ємним вмістом абразивних зерен, зв’язки та пор в одиниці об'єму інструмента.

Для шліфування заготовок із твердих сплавів і високотвердих матеріалів успішно застосовують алмазні круги. Алмазний круг складається з корпуса та шару, який містить алмази. Корпус виготовляють із алюмінію, пластмас або сталі. Товщина шару, який містить алмази в більшості кругів становить 1,5-3,0 мм.

На шліфувальні круги наносять умовні позначення, які називають маркуванням. Маркування необхідне для правильного вибору інструмента при проведенні конкретної роботи. Умовні позначення розташовують у певній послідовності: абразивний матеріал та його марка, номер зернистості, ступінь твердості, номер структури, вид зв’язки. Наприклад, умовні позначення скороченого маркування 44А40С26К5 розшифровують у такий спосіб: монокорунд 44А, зернистість 40, твердість ІЗ2, структура 6, зв’язка керамічна різновиду К5. Використовують також більш повне маркування кругів.