Формування загальної стратегії аудиту

Попереднє планування аудиту

Попереднє планування аудиту проводиться на етапі укладання до­говору. На даному етапі планування аудитор використовує наступні методи та прийоми: перевірка документів, спостереження, аналітичні процедури, усне опитування керівництва і персоналу підприємства. На етапі попереднього планування головною метою дослідження отрима­ної інформації є насамперед огляд її відповідності прийнятому порядку ведення складання, а саме: дотримання заданої періодичності та за­тверджених форм. Також звертається увага на інформацію, яка свід­чить про здійснення процедур внутрішнього контролю щодо форму­вання бухгалтерської та іншої документації. Під час проведення попе­реднього планування дуже широко використовується процедури опи­тування керівництва підприємства, персоналу бухгалтерії, діяльність та документи яких мають відношення до питань перевірки.

Якщо процедура попереднього планування проводиться для підп­риємства, фінансова звітність якого буде перевірятись не в перший раз, то вона проводиться в скороченому обсязі, тобто досліджуються лише зміни, що відбулися з часу минулого аудиту. Для викладення підсумків попереднього планування традиційно використовується форма тексту. Такий документ може мати назву «Меморандум попереднього планування».

В якості прикладу можна навести наступну структура меморанду­му попереднього планування аудиту:

1) назва клієнта та предмет договору;

2) цілі та завдання попереднього планування аудиту;

3) інформація, на основі якої проведено попереднє планування, оцін­ка достатності та переконливості наведеної клієнтом інформації;

4) результати попереднього планування, включно із загальними відо­мостями про об'єкт та бізнес клієнта;

5) види та обсяг виконаної роботи;

6) види та обсяг запланованих робіт;

7) розрахунок запланованої вартості робіт;

Загальна стратегія аудиту встановлює обсяг, час та напрямок ауди­ту та допомагає в розробці більш детального плану аудиту. Розробка загальної стратегії аудиту включає:

а) визначення характеристик завдання, що встановлюють його обсяг (наприклад, застосована концептуальна основа фінансової звіт­ності, специфічні вимоги галузі до звітності та місце знаходження під­розділів суб'єкта господарювання;

б) уточнення цілей надання висновку з завдання для планування ча­су аудиту та характеристики необхідного інформування, наприклад, кінцевих термінів подання проміжної на кінцевої звітності, та ключові дати очікуваного інформування управлінського та найвищого управ­лінського персоналу; та

в) розгляд важливих факторів, що визначать головні напрямки зу­силь групи, що буде виконувати завдання, наприклад, визначення відпо­відних рівнів суттєвості, попередня ідентифікація областей зі збільше­ними ризиками суттєвих викривлень, попередня ідентифікація суттєвих складових та залишків на рахунках, оцінка, чи планує аудитор отримати докази ефективності внутрішнього контролю, та ідентифікація останніх подій на суб'єкті господарювання, галузі, фінансовій звітності.

Загальна стратегія аудиту та план аудиту повинні розроблятись лише після того, як аудитор дослідить та задокументує систему внутрішнього контролю підприємства та зробить оцінку ризику суттєвих викривлень на рівні фінансових звітів і на рівні тверджень за класами операцій, залишками на рахунках та на рівні розкриття інформації.

Практика розробки загальної стратегії аудиту передбачає розряд значно ширшого кола обставин, що можуть впливати на результат кін­цевого планування аудиторської перевірки. МСА 300 «Планування» має спеціальний додаток, який містить приклади питань, які розглядає ауди­тор, розроблюючи загальну стратегію виконання завдання з аудиту.