Екстранет


Переваги Web-орієнтованих мережних систем стимулювали розроблення ще одного класу комп’ютерних інформаційно-комунікаційних систем. Надзвичайне поширення інтранет-застосувань викликало необхідність здійснення взаємодії окремих інтрамереж між собою. Зрозуміло, що найкращим і найдоступнішим мережним середовищем для такого поєднання є Інтернет. Так виникла ідея розробити архітектуру комп’ютерної мережної інтегруючої системи для великих інтрамережних застосувань в Інтернет-оточенні. По суті, нова архітектура екстранет є зручним мостом між корпоративними інтранет-системами, а могутніми опорами цього мосту є всюди присутні Інтернет-обслуговуючі глобальні мережі. Екстранет можна розглядати також як засіб об’єднання внутрішньої інтрамережі підприємства із його зовнішніми споживачами, постачальниками і бізнес-партнерами. Extranet забезпечує електронний обмін діловою інформацією в структурованому форматі, який відбувається між партнерами по бізнесові чи різними розподіленими в географічному просторі підрозділами великої корпорації, що повинні ефективно взаємодіяти для досягнення поставленої мети. Таким чином, extranet є вагомим внеском до міжнародного проекту щодо застосування багатьма підприємствами і організаціями програмного забезпечення колективного користування з метою поліпшення ділового співробітництва. Цей визначальний напрямок інтеграції корпоративних інтранет – внутрішніх приватних інтрамережних застосувань в екстранет оточенні формує якісне і доступне середовище для об’єднання зусиль колективів в різних країнах і точках Землі над розв’язанням задач неперервного (цілодобового) циклу проектування складних апаратно-програмних виробів. Не менш важливі завдання можуть бути вирішені за допомогою такого об’єднання і в науково-дослідній діяльності, в екології та здійсненні метеорологічного прогнозування й моніторингу змін у довкіллі.

З точки зору комп’ютерного фахівця екстранет ми можемо розглядати і як відкритий для доступу шар інтрамереж, який надає доступ ззовні до сервісів підприємств та організацій і нагромадженій в них інформації. Зрозуміло, що екстранет повинен забезпечувати опрацювання величезних об’ємів повідомлень, що передаються. Завдяки ефекту скорочення відстані від виробника до користувача екстранет придатний для всіх галузей промисловості, наукової діяльності, проектування, охорони здоров’я, збереження екологічної рівноваги.

Більш простий, доступний і дешевий спосіб поширення інформації за межі корпоративного рівня в поєднанні із захистом інформації в екстранет зближує виробників і споживачів, усуває потребу в багатьох посередниках. Пряма взаємодія завжди відзначається високою ефективністю. Про це красномовно свідчить багаторічний досвід комп’ютерного забезпечення корпорації Dell Computers, яка тривалий період здійснює пряму взаємодію з покупцями комп’ютерних засобів за високоефективної підтримки цієї взаємодії засобами інтранет і екстранет. Наведемо авторитетний висновок Jim Barksdale,що займав провідні посади в компаніях IBM, ATiT, Netscape Communications Inc та інших, „...як людина, що присвятила понад 30 років створенню і впровадженню інформаційних систем у бізнес, я вважаю революційними простоту впровадження, можливості підвищення продуктивності, повернення від інвестицій інтранет/екстранет-ужитків". Є підстави також стверджувати, що екстранет є вельми ефективним засобом усунення посередників в ділових стосунках головного ланцюжка виробник-споживач, виробник-постачальник. Тому так інтенсивно екстранет поширюється у всіх сферах ефективного бізнесу. Президент і виконавчий директор спочатку Netscape Communications Inc, а тепер Intel неодноразово повідомляв на конференціях, що екстранет є вагомою частиною бізнес-стратегії корпорації Intel. Додамо, що у структурі extranet-рішень Intel провідними компонентами є системи розподілу продукції і системи підтримки споживачів. Спробуємо виділити окремі складові частини економічної ефективності екстранет-рішень. Чому, наприклад, знижується собівартість завдяки extranet? Які чинникисприяють цьому? Вкажемо принаймні на:

– зменшення витрат на повторне введення даних завдяки автоматичному перенесенню їх із одного різновиду документів в інший;

– зменшення витрат паперу на поштові послуги й інші супутні витрати завдяки безперешкодному передаванню документів в електронному вигляді;

– суттєве зменшення часу на виконання операцій оплати рахунків завдяки автоматизованому процесові підготовки рахунків в електронному вигляді, наступному швидкому опрацюванню рахунків отримувачем (платником) і електронне здійснення оплати;

– скорочення фінансових витрат на утримання персоналу, що займався процесами паперового документування завдяки тому, що автоматизований процес створення, зберігання, пошуку і перегляду документів в електронному вигляді дозволяє економити час, а окрім того зіставлення, порівняння документів, в т.ч. текстовий аналіз, може бути автоматизоване;

– істотне зменшення витрат на здійснення комунікацій телефоном і факсом завдяки зменшенню потреби в зовнішніх переговорах телефоном та в обмінові повідомленнями по факсимільному зв’язкові.