Компоненти мови дій користувача

Мова дій (активностей) визначає форму введення, яку використовує ОПР, щоб ввести запити в систему підтримки прийняття рішень. Вона включає способи, якими користувачі отримують інформацію, подають запити про нові дані, вибирають моделі, задають чутливість і навіть отримують поштові .повідомлення. Нині використовуються вісім головних типів мов дій, короткі характеристики яких наведено в табл. 5.3.

Таблиця 5.3

Типи інтерактивних діалогів людини з комп’ютером у СППР

Тип діалогу Описання діалогу Коментар
Запитання і відповіді Комп’ютер ставить ряд запитань, на які відповідає людина Ініціюється комп’ютером. Для абсолютно непідготовленої особи – найменш здатний на помилки тип діалогу. 3 набуттям людиною досвіду стає обтяжливим
Заповнення форм Комп’ютер подає форми у вигляді бланків. Людина заповнює бланки Ініціюється комп’ютером. Швидший за діалог № 1, тому що людина дає кілька відповідей за одну транзакцію. Діалог найкращий, якщо в інформації, яку вводить людина, переважна більшість значень параметрів, а не команд. При частому користуванні діалог вимагає термінала з табуляцією
Вибір із меню Комп’ютер дає список альтернатив. Людина вибирає одну чи кілька з них Ініціюється комп’ютером. Діалог може застосовуватись для побудови команд і пошуку інформації в БД. Якщо є допустимий час для реакції системи і використовується вказівний пристрій вибору (наприклад, сенсорний екран), то діалог є цілком "природним"
Функціональні клавіші і командна мова Людина здійснює бажану дію натискуванням клавіш, кожна з яких – команда, модифікатор команди чи значення параметра Ініціюється людиною, а також комп’ютером при використанні "програмованої" клавіатури чи навчаючих зображень. Придатний для непідготовленої особи, якщо синтаксис простий і (або) використовується тільки комп’ютерна ініціація; інакше діалог потребує підготовки людини
Ініційована людиною командна мова Людина набирає команди, можливо, застосовуючи мнемонічну абревіатуру Діалог орієнтований на добре підготовлену особу, цілком володіючу моделлю, системними функціями і синтаксисом мови, наприклад, на розробника чи системного програміста
Мова запитів Людина вводить запитання чи виконує процедури доступу до БД. Система формулює відповідь чи формує звіт Діалог може використовуватися як новачками, так і програмістами; при цьому виникає багато помилок. Поки що немає детальних вказівок стосовно проектування діалогу мовою запитів
Природна мова Діалог проводиться на звичайною для людини мовою Ініціюється людиною або комп’ютером. Може мати місце змішана ініціація. Існують досить потужні засоби роботи природною мовою. Вартість діалогу досить висока, тому що система повинна мати великий обсяг знань з прикладної галузі для розуміння інформації людиною
Інтерактивна графіка Генерування графічних зображень. Людина вибирає відображені об’єкти шляхом вказівок чи іншими немовними засобами У разі швидкої реакції можливий досить ефективний і природний діалог, що виправдовує додаткові витрати (інтерактивна графіка відносно дорога) навіть у порівняно простих задачах (наприклад, пошук в ієрархічних БД)

Компоненти мови відображень (презентацій)

У той час як мова дій описує, як і якими засобами користувач повідомляє комп’ютер про необхідне оброблення, другий аспект користувацького інтерфейсу – мова відображень (показу, презентацій) описує, в який спосіб комп’ютер забезпечує отримання інформації користувачем. Звичайно, такий інтерфейс має передавати аналіз у такий спосіб, який є оптимальним для користувача. Це стосується не тільки результатів аналізу, але також і проміжних результатів на всіх стадіях прийняття рішення. Крім того, інтерфейс має забезпечувати відчуття конролю з боку людини щодо відтворюваного процесу і отримуваних результатів. Усе це має виконвуватися приємним і зрозумілим способом. Основними компонентами мови відображень є:

– робота з вікнами (кадрування);

– зображення (образи);

– персональне монопольне володіння аналізом;

– діаграми і зміщення.